2.2.1 Будинки та простір міста

Тривимірну та соціальну мережу взаємодіючих зв’язків на місцевості здебільшого можна добре простежити на прикладі поселення з хорошою проглядністю. Часто воно має свою просторову середину, роль якої може відігравати магазин чи заклад громадського харчування. Можливо, тут також є пункт, де часто збирається молодь і т.д., і загалом утворюється видима єдність будівель та їх існуючого функціонального розташування. В старій частині міста можна чітко розпізнати більш-менш узгоджену взаємодію між будинками, вулицями, провулками, площами, парками і т. д. та їх використанням. Дещо відокремлені споруди, як-от церква чи ратуша, завдяки їх будівельній формі та громадському використанню відіграють роль особливої частини такого ансамблю, утвореного багатьма окремими (житловими) будинками.

 Fig. 12: Зображ. Образ міста, сприйняття міста та використання міста; Графічне зображення з: Brendle, Klaus: Stadtgestaltung (...); 1990, с. 165 (графік)

Це по-особливому вражаючі чи навіть середньовічні, також центральноєвропейські образи міста, які використані тут для пояснення терміну та значення слів „місто“ чи „містобудування“. Вони чітко показують, навіть якщо це й буде стереотипним уявленням, що окремий будинок завжди є частиною чогось. Також навіть якщо він демонструє «несхожість» з іншими будівлями і втрачає зв’язок з дійсністю, ми помітимо (водночас) цю відсутність прив’язки до наявного оточення чи ансамблю будівель, або ж його „дистанціювання“ від „ідеї цілісності міста“.