Різноманітні фахові підтеми, міждисциплінарні фактори та питання щодо оцінювання, які постають під час аналізу будівель, формують широкий спектр будівельно-діагностичних запитань, під час опрацювання яких – перед розробкою та плануванням певного рішення – можна виявити та задокументувати основні планувальні, архітектурні та будівельно-технічні граничні умови та сукупність завдань. Сюди належать: використання будівлі в її існуючій формі, а також потенціал її використання в майбутньому, можливості пристосування та зміни наявної ситуації. Для фінальної оцінки ситуації все ж необхідним є формулювання планів замовника або планувальної програми; проте ця тема, а також визначення здатності будівлі до адаптації та перевірка її здатності до адаптації для нового використання в наявній ситуації в даних модулях не опрацьовуються. Все ж можна завчасно визначити та описати певні граничні межі реалізації та потенціал до змін. Визначення діапазону адаптації є важливою складовою аналізу існуючої забудови перед початком проєктно-планувальних робіт.
Три основні тематичні сфери для досліджуваної наявної збудованої та природної ситуації, включаючи навколишній простір:
Всі ці основні тематичні напрямки доповнюють один одного і є складовою частиною опису аналізу будівництва. У вищезазначеній послідовності їх можна пов'язати за змістом з такими спеціальностями: містобудування, архітектура та будівництво
Відповідно до змістового наповнення кожної з трьох спеціальностей комплекс модулів з аналізу будівництва розподілено на три модулі. Оскільки без залучення цих трьох галузей знань неможливо комплексно зрозуміти та описати будинок чи інженерну споруду, модуль з аналізу будівництва вказує на певні зв’язки, а також відмінності у фахових перспективах розгляду, зважаючи на особливості кожної спеціальності. За допомогою бажаної інтеграції трьох модулів містопланувальник дізнається, яка інформація є важливою для архітектора та будівельника, архітектор – що є важливим для містобудувальника та будівельника, а будівельник в свою чергу – що є важливим для містопланувальника та архітектора. Кожна дисципліна таким чином знайомиться з перспективами та змістом аналізу інших спеціальностей. Такі знання про специфіку діяльності один одного є запорукою кращої комунікації між учасниками планування та будівництва, вони полегшують фахове спілкування під час планування, зменшують кількість можливих конфліктів та запобігають фаховій однобокості.