2.3 Лекційний матеріал та його застосування на практиці під час виконання тренувальних завдань

На заняттях у вищих навчальних закладах студенти-архітектори та будівельники отримують базові знання про проектування та планування, при цьому особлива увага приділяється термінам та категоріям у містобудуванні. Далі пояснюються впливи „формальних технічних приписів“ на проектування та планування (в тому числі загальне планування організації будівельних робіт згідно з Державними будівельними нормами України ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень“). Зрештою, метою навчальної дисципліни є також надання знань про порядок отримання дозволу на будівництво та про етапи планування, оскільки вони можуть значною мірою впливати на проект будівлі чи реконструкцію громадської площі. Необхідно поєднувати містобудівні приписи та просторове формування архітектури з цілями розвитку міста, містобудівними умовами місцевості та передбаченими правовими положеннями.

Отримання студентами базових знань з планування розпочинається в обох перших містопланувальних завданнях МАБ „Містобудування“, де йдеться про нижчі малі просторові рівні планування в містобудуванні, починаючи з громадського простору та оточення будинку. Далі крок за кроком опрацьовуються вищі рівні масштабів, і в результаті вдається охопити рівні від окремого будинку аж до всього міста, як частини ландшафтного простору вищого рівня. В такий спосіб легше вдається виявити взаємозв’язки та головні аспекти різних містобудівних рівнів; і водночас результатом цього є методика, яка структурно та систематизовано охоплює комплексні та різноманітні теми та проблематику.

На основі вибраних і попередньо визначених пунктів, як знаходяться на території міста, де розташований Ваш навчальний заклад, чотири тренувальні завдання сприяють засвоєнню поданого у лекціях матеріалу шляхом використання та опрацювання представлених перспектив дослідження, термінологічних категорій та методів. Відібрані пункти різноманітним чином репрезентують висвітлену тематику та містобудівні оцінки, оскільки вони походять з різноманітних будівельно-історичних часів (міста). У кожному місті – та історичному місті особливо виразно на основі його тривалого та історичного існування – поряд чи одна в одній знаходяться будівлі, а пізніше, після скасування закриття міських воріт, також і частини міста, які репрезентують певні пов’язані з часом містобудівні концепти та конструктивні рішення. Під час досліджень різних пунктів виявляється також малий містобудівний- історичний шлях розвитку „європейського міста“[ Більше про термін див. у Ганса Штіммана ], доповнений певними містобудівними прикладами з інших країн та регіонів. Деякі основні міркування під час містобудівного планування можна знайти у прикріплених текстах еКниги (МАБ. Містобудування М-1 – М-3 та в містобудівних текстах-екскурсах).