3.1.1 Використання та образ міста
Сприйняття міста особистістю формується з образів, які вона щодня переживає у повсякденному житті, прямуючи новими чи давно відомими шляхами на роботу, ігровий майданчик чи до банкомату за рогом. Багато окремих видів діяльності мешканців міста накладаються одні на одних і утворюють функціональні зони, послідовності руху та транспортні потоки. Вони переплітаються з особистим досвідом та уявленнями, формуючи в нашій уяві загальні образи міста: наприклад, стара частина міста Любек (Німеччина) зі збереженими портовими спорудами та кораблями-олдтаймерами чи площа Лінденплатц з щоденними заторами; традиційні весільні фото перед „резиденцією“ у Чернівцях чи прогулянка площею перед Оперним театром у Львові та відвідини Львівської копальні кави на Площі Ринок.
Цей процес використання міста відбувається у всіх незабудованих ділянках та будинках; таким чином він пов’язаний з певними архітектурними образами цього міста та облаштуванням його громадського простору. Успадкований нами образ міста є наслідком та вираженням процесів його використання та постійних перетворень на всіх рівнях масштабу: ступінчасті щипці у верхній частині фасаду будівель у м. Любек (Німеччина) є характерними для історичних будинків ганзейських торговців, малі розвернуті фронтоном до прилеглої вулиці будівлі для більш простих ремісничих та житлових кварталів з майстернями, пивоварнями й готелями минулого, торгові доми післявоєнного часу на вулиці Брайте Штрасе та різноманітні активності для „шопінгу“ в наш час. Річка Траве з її старими портовими спорудами та довколишніми водоймами демонструють ландшафтне занурення міста в морський характер узбережжя, а перевантажені внутрішньоміські транспортні ділянки вказують на привабливість старої частини міста та невдоволення.
Крім того потрібно формулювати, виявляти та фіксувати (фахові) питання щодо функціональної реальності міста та робочих цілей і масштабів оцінки його споглядачів. Тоді можливо буде дослідити ландшафтне положення, орієнтацію вулиць і площ, виразність громадських споруд, типи традиційної забудови, парки, невеличкий мальовничий фонтан та багато іншого. Таким чином можна виявити суттєві, особливі аспекти однієї ситуації на противагу буденності іншої. Виокремлюються критерії для пункту дослідження, виникає загальне враження. Усвідомлюються відкриті чи приховані оцінки та помилкові враження. В такий спосіб (в найкращому випадку) вдасться збагнути місцеву ситуацію та самобутній характер міста. Те, що пізнається наостанок і вважається квінтесенцією, - це істинне враження від неповторності відповідної міської ситуації та жвавості міського життя, від того, як воно проявляється зокрема в образі міста.
---
1: „модерн“ з точки зору епохи модерну у західноєвропейському мовному використанні; у Центрально-Східній Європі натомість використовується назва „конструктивізм“.