3.4.2.3.2 Графічні методи опису інших ознак образу
Подані нижче графічні рисунки демонструють спрощуючий та систематизований спосіб опису для визначення певних аспектів образу досліджуваного об’єкта. За допомогою таксономічного, графічного типу опису 44 охоплюється певний спектр можливих морфологічних утворень і частин споруди. На основі цього (та подальшої постановки питань до досліджуваного об’єкта) можна раціонально охопити та більш систематично описати та інтерпретувати, тобто зрозуміти, способи художнього оформлення й вираження. Методи опису можуть бути розширені, змінені чи пристосовані залежно від обʼєкта дослідження та його специфічного звʼязку з навколишньою територією. Тут представлено лише основний, морфологічний та просторовий зміст художнього рішення.
Графічний метод опису послуговується методикою, яка використовується в опитуваннях. Наприклад, Вас запитують, чи хотіли б Ви стати власником запропонованого продукту („ні … скоріше ні … ні-ні … мабуть, так … так, залюбки“). Отже, тут в якості прикладу представлено наступне: яким є „напрямок фасаду“ будинку: швидше „горизонтальним“ чи швидше „змішаним горизонтальним -/вертикальним“ чи швидше „вертикальним“? Залежно від того, наскільки точним є формулювання, ставимо хрестик (чи коротку риску) або ж визначаємо відповідний проміжок горизонтальною смугою відповідної довжини.
Пояснення:для наведених в якості прикладу чотирьох характеристик ознак образу: за допомогою шкали показано, що фасад, який описується (зверху зліва), незважаючи на деякі горизонтальні елементи, все ж має більш вертикальне спрямування (проміжок, позначений червоним кольором); фасад (внизу зліва) неможливо однозначно оцінити як трішки прикрашений або дуже розкішний в порівнянні з дуже простим фасадом; це відображає довша горизонтальна смуга червоного кольору | (зверху справа) будівля має обидва типи дахів: плоский та двоскатний (позначено хрестиком або короткою рискою); (внизу справа) можна чітко констатувати, що досліджувана будівля розміщена на опорах; що також позначено хрестиком.
Примітка: Під час такого типу опису слід завжди враховувати, яким є оточення, навколишня забудова поруч з досліджуваним об'єктом (напр., рядом будівель чи блоком), оскільки не існує „абсолютних“, загальних ознак опису; так, наприклад, ознака „розкішний“ в бароковому оточенні матиме інакше тлумачення, ніж у оточенні з простим оформленням, де в порівнянні з ним будинок чи його частину слід назвати „розкішною“.
Переваги реляційного типу опису (таксація / оцінка):
- за допомогою „шкалювання“ (від…до) та заданого діапазону можна просто подати та зафіксувати певні характеристики, „не витрачаючи на це багато слів“.
- використовуючи в якості вихідних параметрів реальні будівлі та / чи оточення, можна легше і конкретніше вести дискусію, а також краще оцінити досліджуваний об’єкт, порівнюючи його з даними будівлями й оточенням.
- вибрані описові твердження можуть мати певну „неточність“, яку можна помітити на основі представленого діапазону.
У наступній короткій вправі 3.4.2.3.3, Ви можете самостійно провести таке дослідження на прикладі фасадів та потренуватися здійснювати оцінку обраних ознак образу, виконавши коротке тренувальне завдання „Архітектурні ознаки образу – містобудівне дослідження фасадів“.
Примітка: Детальніші пояснення щодо інших ознак образу та методів дослідження в архітектурі для їх виокремлення та опису Ви знайдете у модулі з аналізу будівництва МАБ (МАБ) „Конструкція+форма“ („KoFo“), частини 3.4.2.6.2., а також 3.4.2.6.5. та 3.4.2.6.6..
---
44: джерело: k.brendle ▪ plan.buero a&a: Stadtbild-Planung „Rostock – Südwestliche Innenstadt“; Lübeck / Rostock 1994 (сторінку не зазначено)