3.4.2.1.5 Квартал міста (ареал міста / частина міста) як „будівельний камінь міста“

Більші пов’язані між собою частини певного населеного пункту також можуть утворювати компактну єдність та розглядатися у термінологічному сенсі як „будівельні камені“. Щоправда, слово „квартал“ по-різному використовується в містоплануванні:

• з одного боку, як аналог до терміну „блок“ чи „забудований блок“, тобто йдеться про квадрат, який з усіх / з багатьох сторін оточений вулицями.
• з іншого боку, (що частково також зумовлено певним регіоном) все ж як позначення обмеженої території міста (квартал міста чи „житловий район“), що охоплює кілька забудованих блоків з подібним використанням та структурою.
• аж до використання в якості синоніму до слова частина міста.

Визначитися з тим, яке зі значень є вірним, можна здебільшого перебуваючи безпосередньо на місцевості, втім для містобудівних досліджень потрібно розрізняти адміністративні райони та фактичну територію, охоплену плануванням. Слово ареал міста рідше використовується у фаховому світі, тому його можна добре (і вільно) застосовувати для представлення певних містопланувальних єдностей та висвітлення пов’язаних з територією тем. Квартал міста, ареал міста (або ж, за можливості, частина міста) можуть (залежно від місцевої ситуації) лише тоді називатися будівельними каменями міста, коли вони за своєю формою та відношенням до решти міста (з архітектурно-планувальної точки зору?) є „адитивними, запланованими та мають власну ідентичність“, як у відображеному прикладі перепланованого у 1988 році невеликого міста Роделас.

 Fig. 77: Сплановане і складене з чотирьох обмежених кварталів та ареалів міста маленьке місто Роделас у штаті Баїя (Бразилія) з комунальними установами в центральному міському парку трикутної форми, (як 5-та частина), орієнтованому на водосховище ріки Сан-Франсиску.

(ескіз 2009 року)

Notice

Використання терміну „будівельний камінь міста“ для більших ділянок міста наштовхується на межі значення образної метафори „будівельний камінь“, яка первинно навіює „умисне об’єднання окремих елементів в одне ціле“. Важко або ж дуже рідко можна уявити великі ділянки міста (з містобудівної точки зору та з точки зору міського простору) в якості єдиного цілого, не втративши суттєві місцеві та ситуативні реалії внаслідок спрощення, підлаштування під певну категорію та абстрагування. Втім на цих рівнях міста можна добре охопити та проаналізувати певні містопланувальні, напр., статистичні твердження і тематичні аспекти, для того щоб встановити загальні тенденції та соціологічні умови.