3.3.2 Населення міста, „переживання міста“ та функції міста
Місто – це „ринок“ різноманітних пропозицій, нагод та реалізації минулих та актуальних можливостей, який надає своїм користувачам та мешканцям простір для щоденного життя та діяльності. Соціально-просторовий підхід до міських подій свідомо працює з фрагментарною перспективою, щоб попри величезне різноманіття інформації реалістично та прототипно описати ситуації, напр., за допомогою практичних прикладів. Охоплюються враження та традиції того, як різні групи використовують простір. Що сприймається – ким? Як об’єднується населення (популяція міста); які соціальні групи є наявними і де вони мешкають? Яким є життя дітей в урбаністичному середовищі (див. www.mehr-freiraum-fuer-kinder.de / станом на 08.06.2017)? Які існують потреби та життєвий уклад? Які простори та використання є наявними та визначними, які знаходяться на першому плані у повсякденному житті?
 Яке значення вони мають для мешканців та відвідувачів міста? Де знаходяться місця, котрі овіяні історією та формують ідентичність? У розроблених відповідях виникають образні згустки та пов’язані з почуттями уявлення міста, також виявляються „сліпі, білі ділянки“ (метаф. вислів - на зразок білих плям на карті) та відсутність структури в окремих частинах міста. Розподіл міста на сприйняті, повсякденні та менш важливі простори здійснюється за допомогою методів симуляції, під час розмов з мешканцями. Використовуючи літературні описи місцевості (напр., Уве Йонсон13; див. зображ „Mecklenburgstrasse“ у м. Шверін (Німеччина)), завдяки пошукам поетичних слідів та поясненням також можна охопити характерні риси. Такі якісні, характеризуючі описи можна інтерпретувати як тип опису „почуттів міста“ При цьому метою є розробка таких легких для запам’ятовування рис, які надають індивідуальному „переживанню міста“ загальні „термінологічні формули та образи“ і допомагають точніше збагнути характер міста. |
Інші точніші методи збору інформації та аналізу даних завдяки їх статистичним дослідженням та оцінкам, характеристикам опису міста (щодо туризму, освіти, дозвілля та культури) та планувальним даним (статистика щодо мешканців та доходів міста, економічні дані, статистика транспорту і т.д.) формують фундамент для досліджуваних тем міста та типів його використання. Функції міста, такі як транспорт, торгівля, виробництво, культура та освіта, дозвілля, охорона здоров’я, соціальний захист, безпека (пожежа, навколишній світ, криміналітет), обслуговування та утилізація утворюють разом з найрізноманітнішими функціональними типами житла тісне сплетіння, яке надає людям у місті великий вибір і можливості для різноманітного способу життя. Всі ці стандарти забезпечення та приналежні до них стандарти реалізації якості є питаннями життєзабезпечення та його розвитку і пристосування до постійно змінюваних умов життя. Вказуються дефіцити, досліджуються економічні цілі. Основою для цього є інвестиційні проекти окремих економічних секторів міста, а також екологічні та економічні потенціали та обмеження. У сфері планування результатом цього в межах німецької комуни є „Flächennutzungsplan“, сформований в ході обговорень з представниками політичної сфери, із застосуванням експертних знань та під час дискусій з поборниками різних інтересів (див. ганзейське місто Любек – FNPl <https://bekanntmachungen.luebeck.de/dokumente/d/1108/inline https://bekanntmachungen.luebeck.de/dokumente/d/1133/inline у списку літератури про Любек); в Україні, наприклад, відповідником є „генеральний план забудови“ (див. розділ «Генеральний план та зонування» на сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/mt/pro-misto/generalnii-plan-ta-zonuvannia-5 (станом на 08.06.2023 у зв’язку з воєнними діями інформація за посиланням відсутня), який включає в себе також типи забудови та ін. (див. Джаман В. О, Колядинський, П. В. Територіально-функціональна організація та стратегія розвитку великого міста (на прикладі міста Чернівці).
За останні роки завдяки розвитку обчислювальної техніки (напр., „Big Data“ (великі дані в інформаційних технологіях) виникли нові шляхи пізнання, які надають нові можливості інтерпретації даних та опису використання міста (див. тему: „Virtuelle Stadt“ („Віртуальне місто“) у журналі „Bauwelt“ Nr. 24 / 2011; напр., зображення нижче). В такий спосіб можуть бути зроблені та передані в режимі реального часу навіть зображення урбаністичних подій (напр., інтенсивність транспорту, ділянки міста, де часто вчиняються кримінальні правопорушення). Це призведе до нових та більш диференціюючих результатів аналізу, а також в майбутньому змінить і розширить планувальні та керівні можливості впливу у менеджменті міста та у плануванні розвитку міста.
Комп’ютерна гра SIMCity також надає у „плануванні міста“ досить „повчальний досвід“ щодо взаємозв’язків, результатів, наслідків, командної “гри“ різноманітних міських тем.
13: Johnson, Uwe: Jahrestage. Aus dem Leben von Gesine Cresspahl [Roman]; Frankfurt / Main 1988, S. 1673;
[Йонсон, Уве: Річниці. З життя Гезіне Кресспаль [роман]
Текст зображення: „Якщо лише це, пане… (немає відповіді). Тоді прямуйте з шверінського головного вокзалу праворуч на вулицю Вісмаршерштрассе, тобто в південному напрямку до Сталінштрассе, крокуйте до Марієнплац, теперішньої Ленінплац, де знаходиться будинок офіцерів, а в східному напрямку дорога до замку, якою захоплюється вся країна. Далі праворуч, ще раз на південь обійти вулицю Кайзер- Вільгельм-Штрассе, яка сьогодні зветься вулицею Національної єдності, що як праворуч, так і ліворуч веде до вулиці Граф-Шак-Штрассе. Гадаю, це найкоротший шлях. Вулиця Граф-Шак-Штрассе відома навіть мекленбурзьким дітям. Туди ходять танцювати у 'Tivoli'! Вулиця має лише дванадцять номерів, там знаходився…. (неавториз. переклад І.Данко)].