3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста
На противагу до „традиційного будівельного каменю міста“ даний термін охоплює менш чисельні, втім особливі і часто видатні споруди певного населеного пункту. До особливих будівельних каменів міста належать здебільшого центральні, муніципальні чи міжрегіональні установи та функції, а завдяки комбінованому „злиттю“ по-особливому збудованої форми, положення у міському просторі та функції вони мають безпосередній просторовий вплив на збудоване оточення. Це будівлі для закладів культури, органів правосуддя та безпеки, соціально-медичні установи, навчальні заклади, спортивні установи, заклади дозвілля, а також транспортні споруди, технічна інфраструктура (насосні станції, очисні споруди, трансформатори, підстанції) та ін.; видатні адміністративні комплекси та приватні установи можуть також впливати на міський простір, якщо з будівельно-просторової точки зору помітною є висока суспільна оцінка споруди та її містобудівний вплив.
Поряд з названими видами експлуатації термін охоплює також численні інженерні та транспортні споруди, такі як мости, транспортні розв’язки, радіовежі і т. д., які завдяки їх найрізноманітнішій формі та втручанню в топографію також як особливі будівельні камені міста членують забудовані ареали та беруть участь у їх формуванні. Альдо Россі називає архітектурні особливі будівельні камені „первинними елементами“32. Він вказує на те, що вони часто є пам’ятниками будівництва, і у своїй книзі „Архитектура города“ ставить їх на перше місце у відношенні до іншої міської забудови.
Цей вислів охоплює біполярні, взаємно-обґрунтовані та взаємозумовлені напружені зв’язки між особливими „первинними“ спорудами та загальним образом міста. Силует міста Любек є вираженням таких піднесених з точки зору простору міста (та „громадянсько“-піднесених) зв’язків, які можна констатувати також на основі високого локального, підтримуючого ідентичність статусу старої частини міста, у порівнянні з ділянками передмістя. Особливі просторові зв’язки між особливими будівельними каменями міста та нормальною забудовою (традиційними будівельними каменями) виникають також за рахунок наведених нижче властивостей:
- їх особливе внутрішнє та зовнішнє архітектурне членування та форма (порівняно з навколишньою нормальною забудовою).
- їх внесок у формування, членування та образ міського простору, можливо, також в якості орієнтиру на всіх містобудівних рівнях (втім передусім на мікро- та макрорівнях міста).
- спосіб доступу до них, а також їх (культурно-) історичні функції (які затьмарюють міський простір та його сприйняття).
Особливі будівельні камені здебільшого прив’язані до їх використання та мають репрезентативну форму, їх вплив поширюється на велику територію і впадає у вічі. Вони роблять місто особливим (історично) в часі та просторі. Часто це будівлі, які знаходяться під захистом пам’яток архітектури, і вони лише незначною мірою або ж повільно змінюються в процесі розвитку довколишньої місцевості. Навіть якщо змінюється їх використання, вони зберігають свій особливий, помітний у міському просторі статус чи отримують нове значення. Вони є цілями вирішення повсякденних питань (напр., паспортний стіл у ратуші), а також особливих подій (напр., відділ реєстрації актів цивільного стану також у ратуші) і є також часто „сценою & обгорткою“ для незвичайних заходів та подій. Більш технічно-обумовлені особливі об’єкти часто простягаються на великі території, є елементами сегментації та розподілу, втім їх власна функція є „об’єднуючою, комунікативною“ (напр., залізнична колія або течія річки). Часто один особливий будівельний камінь об’єднує багато перелічених властивостей та форм різних особливих типів об’єктів (a. ‒ h.), що ще більше закріплює та посилює його видатну позицію в місті. Розрізняють.
a. Будівля-солітер
напр., окрема споруда або окремо розташований ансамбль будівель, що здалеку виділяється на фоні довколишньої території (міста) та розподіляє її (територію) (напр., палац чи замок), часто монументальна і симетрично / геометрично впорядкована, може домінувати за своєю висотою і т. д.
b. Лінійна споруда
напр., акведук, міське укріплення та мури, колія та наземна лінія залізниці, естакада, набережна, трубопровід та теплопровід, повітряні лінії електромереж і т.д. Завдяки своїй протяжній лінійності ці об’єкти є визначними для плану міста та структури парцелі також навіть після їх ліквідації, оскільки часто навіть після цього й надалі буде помітним їх вплив на новостворену забудову. Прикладом абсолютно іншого повторного використання колишньої наземної лінії залізниці є парк „High Line“ (http://www.thehighline.org/visit; дата звернення 06.08.2017) в Нью-Йорку чи в Німеччині в Любеку пряма лінійна форма сьогоднішньої Посселштрассе, яку перейняли від колишньої залізничної траси, та невелике поздовжнє формування і впорядкування нової забудови у ГафенСіті (Гамбург), відокремлене колишньою видовженою гаванню.
c. Споруда з великою площею
напр., монастир, будівля резиденції, великий комплекс (який формує в собі та навколо себе окремі площі), великий вокзал (та приналежні колії), казарма, великі за площею освітні та медичні установи, промислові та індустріальні споруди, які справляють враження єдиного цілого (фабрика) і т.д.; порівняйте також із традиційними будівельними каменями міста (3.4.2.1.2. група g).
d. Домінанта
здебільшого точкова будівля, що має візуальний вплив на велику територію і вертикально перевищує довколишню місцевість; напр., (окрема) вежа, висотний будинок, технічні будівлі, такі як антени / радіостанції, телевежі, водонапірна башта і т. д.; див. також особливі будівельні камені 3.4.2.1.3.a. Будівля-солітер.
та надання архітектурної форми (готель „Салют“ (1982 ‒ 1984 / архітектори A.Мілецький / Н. Слогоцька / В. Шевченко; інженери: Ю. Шамес / С. Сирота / Е.Фурманов) Київ (Україна)33, зліва; державна адміністративна будівля „Edifício Estado de Sergipe“ (1970 / архітектори: Alvarez & Pontual), іще одна назва „Prédio Maria Feliciana“ (на честь відомої в той час жінки надзвичайно високого зросту); м. Аракажу, штат Сержипі (Бразилія).
Тут у так званому „Papageiensiedlung“ [„Селище папуг“] 34 (прибл. 1963) на вулиці Кольбергштрассе в Любеку (Німеччина); загальний план / архітектор Ернст Май (фото: Merian Nr. 6 / 1964, S.47; фотографи: Gerhard та Froken Bolle).
e. Велика споруда
велика споруда, згущений, також схожий на кластер будівельний об’єм з масивним впливом; напр., шопінг-центр, ринковий квартал, компактний виробничий об’єкт, велика клініка і т. д.; нові „будівлі з гібридним використанням“ ‒ обидві у Роттердамі / Нідерланди ‒ такі як „Kees Kaan“- комплекс (2013р.) архітектора Рема Колгаса / арх. бюро „OMA“; багатофункціональний комплекс „Markthal“ (2014р.), що об’єднує критий ринок та житлові помешкання архітекторів MVRDV; протяжні адміністративні комплекси, такі як „Band des Bundes“ („Федеральна стрічка“) (1992р.) у Берліні, архітектори: А. Шультеса та Ш. Франк; будівля Міністерства оборони США „Пентагон“ (1942р.)у Вашингтоні / США; архітектор: Джордж Бергстром.
f. Криті, громадські споруди
напр., центральні, великі будівлі, аркади та лоджії, криті ринки35 та виставкові павільйони, стадіони та спортивні арени; культурні установи, такі як театр, концерт-хол, кінотеатр; культові споруди, такі як церкви, мечеті та храми; великі будівлі для проведення зібрань та різноманітних заходів і т. д.; як, напр., „Метрополь Парасоль“ (2004 – 2011рр.) у Севільї (Іспанія), архітектор – Юрген Майєр Г. (http://www.jmayerh.de/19-0-metropol-parasol.html; дата звернення 10.08.2017:)
g. Будівля особливого значення
напр., ратуша, культурні установи, такі як музей, театр, будівля опери, будівлі концертних залів і т. д.; громадські та приватні адміністративні будівлі, суд, школа, центральний корпус ВНЗ, супермаркет, вокзал, спорткомплекс, басейн і т. д.
h. Архітектурні споруди площ / незабудованого простору
напр., масивно збудована трибуна, парадний двір, клумба, такі як „Piazza del Campidoglio“ (Kapitol), „Piazza Navona“, „Piazza San Pietro“ (Площа святого Петра), Рим / Італія або ж іспанські площі „Plaza Mayor“ („Головна площа“) у містах Мадрид, Саламанка і т. д; див. також „Традиційні будівельні камені міста“ 3.4.2.1.2.d. Двір та територія двору.
---
32: Альдо Россі (1973), напр., стор. 13, 45, 80
33: У ескізі передбачалося, що будівля буде вдвічі вищою, втім дозвіл на це не отримали, оскільки архітектори відмовилися вказати одним із авторів члена комуністичної партії СРСР, втім також і у зв’язку з проблемами із закладанням фундаменту. Джерело: http://www.archdaily.com/ "Superstructure": 11 Projects That Defined Kiev's Soviet Modernism; Autoren: Alex Bykov, Oleksandr Burlaka und Oleksiy Radynski (дата звернення 29.03.2015) ["Superstructure": 11 проектів, що характеризують київський радянський модернізм; автори: А.Биков, О.Бурлака та О.Радинський]
34: у зв’язку із барвистим оформленням фасаду
35: див. підпункт Особливі будівельні камені міста. „обжита Марктгалле“ у Роттердамі
(Нідерланди) (архітектори - MVRDV