2.2.2 Уявлення про місто
Поряд з більш „традиційним“ європейським уявленням про місто існує багато позицій, моделей опису та образів уявлення міста, незалежно від тих, які історично склалися в інших, іноземних культурних середовищах та регіонах. Дехто говорить про „місто-машину “, оскільки, мовляв, його ознаками є динаміка та транспортні потоки. У 1914 році футуристи пишуть: „мы должны изобрести и перестроить футуристический город как огромную взволнованную верфь, подвижную, мобильную и динамичную в каждой детали, а футуристический дом должен быть как гигантская машина.“2 „Європейське місто“ (термін, який пропагував Ганс Штімман; див. також Андреас Фельдкеллер) мало на меті створення моделі, що була б альтернативою мегаполісу, який в дусі тих часів (прагнучи до „величини“) утворюється з окремих „XL-архітектур“ (Рем Колхас). Інші автори, не вражені цим, сперечаються про сьогоднішнє (відсутнє) „мистецтво містобудування“3 та втрату „доброго міста“ чи „гарного міста“.
Ведеться боротьба з великим містом як капіталістичним молохом, і з середини ХІХ ст. у Франції та Англії розвиваються протилежні історичні моделі, такі як „місто-сад“, яке повинно було „розчинити“ велике місто. З тих часів з містом та в місті трапилося багато різного – і в теорії міста, і в урбаністичній дійсності; у 1960-х роках мали місце утопічні міркування, серед яких мрії про плаваючі великі міста чи урбаністичні техноїдні просторові структури, до яких чіплялися б окремі житлові комірки. Протягом останніх століть під впливом різних фантазій та моделей міста було реалізовано такі міста як Бразиліа, Чандігарх і т.д., проте ще раніше поряд з існуючими історичними формами міст у інших культурних колах (арабське місто, гірське місто Мачу-Пікчу в Перу і т.д.) виникали такі всесвітньо відомі класичні моделі міста, як-от іспанські колоніальні міста.
Пошук нових містобудівних форм та концептів та їх часткове експериментальне спорудження тривають й досі, про що свідчить ряд екологічних поселень та перепланувань (місто Масдар в Абу-Дабі чи китайське місто-будмайданчик Лінганг німецьких архітекторів „gmp“ (Gerkan, Marg & Partners), Гамбург); (тут концепт реконструкції великої території колишнього заводу - (див. Екскурс №5. „Kulturfabrik“ – перебудова в Москві (Містобуд.-1)). Перейшовши за посиланням http://pb.platfor.ma/10-adaptive-reuse-examples/ (дата звернення 09.06.2017), Ви зможете ознайомитися з іншими прикладами, які в контексті підмодуля «Містобудування» є цікавими з точки зору містопланувальних змін у використанні будівлі (конверсії). При цьому йдеться не тільки про використання з метою проживання, але й про бюро, офісні та урядові приміщення, культурні установи, магазини та майстерні, що відіграють важливу роль у таких проектах зі зміни використання будівлі. Продемонстровані архітектурні рішення в цьому контексті є вторинними. Втім вони ілюструють можливість конверсії.
Метою лекції, пояснювальних текстів та тренувальних завдань підмодуля з містобудування, передусім в рамках нашого центральноєвропейського контексту, є демонстрація того, що такий окремий будівельний камінь міста як „будинок“ завжди є частиною чогось іншого, вищого – єдності міста. Необхідно навчитися розпізнавати ці (можл., гармонійні?) зв’язки з „цілісністю“ населеного пункту та їх включення в ландшафт або ж тільки в найближчі сусідні будинки, а також отримати знання про те, як поводитися з цими зв’язками з планувальної точки зору. Навчальний предмет „Основи містобудування“ відповідає за те, щоб, виходячи за рамки архітектури, відкрити оцей розширений – і „розширюючий“ - кут огляду на окремий будинок і ознайомити з найважливішими відношеннями та методами. Містобудівна мета полягає в тому, щоб окремий будинок міг задовольнити містобудівний контекст та наявні містопланувальні умови (законодавство в галузі планування та будівництва). Також необхідно показати, що кожен окремий будинок у свій специфічний спосіб може / повинен робити архітектурний внесок, щоб додати у „місто“ чи місцевість, які є цілісністю, (новий) відповідний будівельний камінь. Важливим завданням містопланувальних міркувань та принципів діяльності є: поважати наявний „образ“ архітектурної ситуації чи (щонайменше) не зашкодити існуючій ситуації.
2Sant’Elia, Antonio / Marinetti, Fillipo Tomaso: Futuristische Architektur (1914); in: Conrads, Ulrich (Hrsg.): Programme und Manifeste zur Architektur des 20. Jahrhunderts; zusammengestellt und kommentiert von Ulrich Conrads; Reihe Bauweltfundamente Nr. 1; Braunschweig 1975, S. 32 | Степанова А.А., 2014, «Закат Европы» Освальда Шпенглера в философском и литературоведческом дискурсе, «Polilog. Studia neofilologiczne», No 4, c. 5 – 20.
3 напр., „Німецький інститут містобудівного мистецтва“ та ін. Крістофа Меклера