Універсальні знання та загальновизнані дефініції зрідка є темою та (досяжною) метою в архітектурі та містобудуванні. Це пов’язано з сильною їх прив’язаністю до географічного та культурного середовища та повсякденної людської діяльності, яка, не дивлячись на „глобалізацію“, по-різному розвивалася відповідно до певного регіону та часової епохи і, очевидно, ще деякий час по-різному розвиватиметься в майбутньому. Втім для метрополій прогнозується зближення схожості способу життя їх мешканців. В будь-якому випадку для полегшення фахового обміну та дискурсу терміни та фахова лексика повинні містити певне надіндивідуальне, за можливості, узагальнююче значення.
В архітектурі та містобудуванні також існують обов’язкові, загальновизнані фахові терміни, все ж багато з них мають нечіткі, змінні або різні значення, за винятком термінів законодавчих актів та норм у сфері будівництва та планування і частково термінів з історії мистецтва та будівництва. Передусім терміни, що стосуються оформлення, урбаністики, сприйняття та використання міста й простору і т.д., прив’язані до епохи, моди та часу або ж мають різний „архітектурно-ідеологічний“ чи „архітектурно-теоретичний“ зміст. Хоча їх формулювання і є більш-менш точним, вони можуть описувати різні „істини“ чи обставини. Схожі процеси розвитку притаманні також соціальним наукам, втім там терміни здебільшого базуються один на одному.