List of figures
 | Fig. 1: | Структура комплексу МАБ „Розвідка“. - Оскільки модулі з аналізу будівництва не висвітлюють обширний, вичерпний зміст архітектури та будівництва, натомість обмежуючись аналізом найважливішої, спеціалізованої тематики, для обох сфер використовуються терміни „конструкція+форма“ та „організація будівництва“ (замість загальних термінів „архітектура“ та „будівництво“). 1.1.1 Галузевий та міждисциплінарний аналіз будівництва |
 | Fig. 2: | Каспар Давід Фрідріх „Жінка біля вікна“ (1818 - 22): картина демонструє нам „Спорстереження за спостерігачем 1.1.2 Базові процедурні питання під час аналізу будівництва та оцінки результатів |
 | Fig. 3: | „Робочі методи аналізу“ 1.5 Методи аналізу будівництва |
 | Fig. 4: | Зображення бетонного будинку в процесі будівництва 1.6.1 Навколишній світ... Природа - місто - місцевість - об’єкт будівництва - предмет - чуттєві сфери... |
 | Fig. 5: | Фото палісадника одного з дитячих садків у Берліні 1.6.2 Людина... індивідуум - перехожий - користувач - мешканець - cпостерігач - планувальник - митець... |
 | Fig. 6: | Лоджія 1.6.2 Людина... індивідуум - перехожий - користувач - мешканець - cпостерігач - планувальник - митець... |
 | Fig. 7: | 1.6.2 Людина... індивідуум - перехожий - користувач - мешканець - cпостерігач - планувальник - митець... |
 | Fig. 8: | Щотижневий ринок, Ларанжейрас / Сержипі, штат Бразилії, розташований у Північно-східному регіоні 1.6.2 Людина... індивідуум - перехожий - користувач - мешканець - cпостерігач - планувальник - митець... |
 | Fig. 9: | „Середовище проживання“ – структурні та пов’язані з життєвим світом зв’язки та рівні житлової функції 1.7 Зміст аналізу та рівні масштабів |
 | Fig. 10: | Зображ. “Місто як культурний простір дії“ - “кореспонденція“ природного простору, культурного суспільства та міської архітектури (схема взаємозв'язку з: Brendle, Klaus: Städtischer Lebensraum (...); 1990, с. 78) 2.1.1 Будинок у місті |
 | Fig. 11: | Зображ. Вулична система Чикаго та малюнок Леонардо да Вінчі (1490) 2.1.2 Розуміння міста та дефініції міста |
 | Fig. 12: | Зображ. Образ міста, сприйняття міста та використання міста; Графічне зображення з: Brendle, Klaus: Stadtgestaltung (...); 1990, с. 165 (графік) 2.2.1 Будинки та простір міста |
 | Fig. 13: | Зображ. „Гарне місто“ – Рекламна видова листівка для книги архітектора Клауса Тео Бреннера 2.2.2 Уявлення про місто |
 | Fig. 14: | Зображ. „Kulturfabrik“ ‒ реконструкція колишньої текстильної фабрики „Даниловская мануфактура“ у Москві, Москва; архітектори: magma-architecture, Берлін 2.2.2 Уявлення про місто |
 | Fig. 15: | Зображ. Любек; джерело 2.4.1 Місто як єдність |
 | Fig. 16: | Зображ. Мерлін Монро 2.4.1 Місто як єдність |
 | Fig. 17: | Містобудівні масштаби та співвідношення «будинок і місто“ 2.4.2 Місто як структура |
 | Fig. 18: | Зображ. Невелике містечко Роделас у Байї / Бразилія: нове утворення та новий розподіл у місті – реальність якого (нам) видається чужою (виноска 4) Зображ. ліворуч: “Туха“ - територія індіанців, ліворуч головний вхід, праворуч позаду відкриті, традиційні місця для зібрань.Зображ. праворуч: Роделас – вид зверху: територія проживання індіанців, розташована в лівій третині зверху. Зображ. див: CHESF (Hrsg.): Rodelas (…); Aquarell: K. Brendle (2009), М-7 2.9 Терміни - відповідні та актуальні |
 | Fig. 19: | Зображ. „Місто належить усім нам!“* 3.1.1 Використання та образ міста |
 | Fig. 20: | Мандрівка в часі „Edificio Luciano Costa“ 2 у м. Ресіфі (Бразилія):
Оригінальна будівля (прибл. 1910 рік) (зверху ліворуч) ‒ план першого поверху із зображенням нового фасаду епохи модерну (друга заявка на отримання дозволу на будівництво) (1960 рік), архітектор - Delfim Amorin (зверху праворуч) ‒ вид фасаду (2001 рік) (внизу ліворуч) ‒ знесення фасаду епохи модерну у 2006 році (знизу праворуч); обидва фасади, самі по собі, варті того, щоб належати до історичних пам’яток. . 3.2 Плин часу. „Часові горизонти / часові рівні / часові переплетення / сліди часу“ |
 | Fig. 21: | Зображ. будівля станом на 2008 рік; архітектори Lopes and Valadares, 2008 3.2 Плин часу. „Часові горизонти / часові рівні / часові переплетення / сліди часу“ |
 | Fig. 22: | Відреставроване „графіті“, написане радянськими солдатами у 1945 році в перебудованій будівлі Рейхстагу в Берліні (архітектор: Пауль Валлот, 1894; перебудова: Норман Фостер, 1999) (ліворуч) та (праворуч) група скульптур у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні (1995; колишній Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років (з 1981 року); скульптор: Євген Вучетич, архітектор: Євген Стамо). 3.2 Плин часу. „Часові горизонти / часові рівні / часові переплетення / сліди часу“ |
 | Fig. 23: | „Три часові рівні нероздільно пов'язані між собою в теперішньому часі: - минуле розглядається з аналітико-методичної точки зору під кутом сьогодення;
- минуле і майбутнє завжди поєднані з теперішнім;
- водночас майбутнє планується наперед з планувально-методичної точки зору (переклад тексту на чорному фоні).
Часові рівні … в принципі всі рівні є придатними для ‚широкого‘ аналізу згідно з будівельною чи соціальною методикою. Майбутнє як прогноз, екстраполяція, спекуляція, визначення обсягу через цілі завдань (…)“ (переклад рукописного тексту внизу справа) (занотовано 23.11.2011)3 3.2 Плин часу. „Часові горизонти / часові рівні / часові переплетення / сліди часу“ |
 | Fig. 24: | Розвиток частини міста у Штутгарт-Ост протягом 1880 – 1977рр.; джерело: DAG „Milieu“: „Milieu – Begriffsklärung, Analyse und Rekonstruktion an einem Beispiel in Stuttgart-Ost” (1977), S. 683-694 [„ Milieu – пояснення терміну, аналіз та реконструкція на прикладі Штутгарт-Ост”](зменшене відтворення без масштабу) 3.2.1 Лінійний, хронологічний хід часу |
 | Fig. 25: | 4 зображення та легенда карти: Чернівці / Україна ‒ розвиток та розширення міста з ХVIII століття, відтворені на основі матеріалу історичних карт та зображень. Праворуч: легенда головної карти станом на 2014 рік. 3.2.1 Лінійний, хронологічний хід часу |
 | Fig. 26: | Меморіальна церква кайзера Вільгельма в Берліні як меморіал миру; 3.2.2 Одночасність та неодночасність |
 | Fig. 27: | „Краса буденного“ – назва та титульний аркуш книги (видавництво „jovis“, Берлін / завантаж. 10.05.2017) (Текст на зображенні відповідає назві книги, див. нижче список літератури) 3.2.2 Одночасність та неодночасність |
 | Fig. 28: | Костел Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях (Україна); станом на жовтень 2014 року під час робіт по знесенню колишнього міського архіву, вбудованого тут в радянські часи. 3.2.4 „Будувати час“ – реконструкція та знищення часу (табула раса) |
 | Fig. 29: | Збудований час – будувати історію? Piazza d‘Italia (1978р.; оновлено в 2004р.) в Новому Орлеані, архітектор: Чарльз Мур; фото (1990р.): Colros 3.2.4 „Будувати час“ – реконструкція та знищення часу (табула раса) |
 | Fig. 30: | Райони розселення з різних історичних епох (від раннього Середньовіччя до ХХ ст.) 3.2.5 „Рятувати часи?“ ‒ охорона історичних пам’яток в містобудуванні |
 | Fig. 31: | Тріумфальна арка та прикрашені прапорами вуличні ліхтарі в Кабулі (Афганістан) 1960 рік; з нагоди зустрічі Голови Ради Міністрів тодішнього СРСР, Микити Сергійовича Хрущова 3.2.6 „…лише на мить“: ефемерне оформлення міського простору |
 | Fig. 32: | Простір міста під час карнавалу в Ресіфі (Бразилія), а також облаштування вільного простору, яке щороку є інакшим: архітектурні об’єкти, трибуни, колосальні фігури, оздоблювальні елементи та елементи постачання; джерело: див. K.Brendle: Stadt im Taumel (2009) 3.2.6 „…лише на мить“: ефемерне оформлення міського простору |
 | Fig. 33: | Великий навіс (ліворуч) та колосальна фігура „Galo da Madrugada“ (порт. Світанковий півень; праворуч) - карнавал у Ресіфі (Бразилія) 3.2.6 „…лише на мить“: ефемерне оформлення міського простору |
 | Fig. 34: | „Затор приносить задоволення + радість (…)“ 3.3.1 Місто та використання міста |
 | Fig. 35: | „Mecklenburgstrasse“ (навзва великої вулиці у місті Шверін) (рисунок від 27.08.1993) та цитата з книги Уве Йонсона „Jahrestage“ / „Річниці“ 3.3.2 Населення міста, „переживання міста“ та функції міста |
 | Fig. 36: | „Нові шляхи використання телекомунікаційних даних: реальний Рим | 2006“; джерело: Bauwelt Nr. 24 / 2011 (тема: „Virtuelle Stadt“(„Віртуальне місто“)), S. 70 3.3.2 Населення міста, „переживання міста“ та функції міста |
 | Fig. 37: | Малі архітектурні форми на західній Україні з трьох епох 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 38: | „Будівельне наповнення та ґрунти міста“ 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 39: | Оглядова таблиця для системи паркування в центрі міста ‒ дорожні знаки для транспорту в Любеку 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 40: | Великий рекламний відеоносій в аеропорті (2016) у Франкфурті-на-Майні / Німеччина, зліва; стовп для афіш та оголошень в Любеку (Brendle 2017), справа 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 41: | Малі архітектурні форми 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 42: | Наземне, „фольклорно-постмодерністське“ виконане у 2001 році оформлення залізничної станції (станція „Видубичі“) у м. Київ / Україна(фото – 2015 рік) 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 43: | Мала архітектурна форма ‒ колодязь на „Турецькій площі“ (зруйнований) у Чернівцях; історична листівка з фотографією 1899 року 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 44: | Рельєфи для сидіння 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 45: | Статуя Святої на острові Реюньйон (Заморський департамент) / Франція, зліва; „Inspiration 911“ (2015) Джеррі Джуда ‒ Скульптура перед фабрикою Porsche (висота майже 24 метри) в Цуффергаузені (Цуффергаузен – один з районів міста Штутгарт / Німеччина, справа 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 46: | Ефемерні інсталяціїї та об'єми 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 47: | Інформаційний стенд протесту 3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору) |
 | Fig. 48: | „Мечеть султана Хасана, Каїр, 1858 / 59“ / Єгипет 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 49: | Ряд індивідуальних будинків 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 50: | Розташована в ряд забудова (пізньої епохи грюндерства), що справляє враження закритої 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 51: | „Блоковані будинки-,блок міської забудови“ 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 52: | Суперблоки 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 53: | Великий блоковий ансамбль 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 54: | 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 55: | Закрите блочне та дворове утворення 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 56: | Лінійна забудова 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 57: | „Довгий житловий рядок“ 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 58: | „Roof street“ 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 59: | Прохід для доступу в Любеку на вул 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 60: | Прохід для доступу через парадний будинок на вул. 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 61: | Містобудівне групове утворення 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 62: | Виробничі підприємства великої площі у „будівлі-контейнері“ 3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста |
 | Fig. 63: | Силует старої частини міста Любек із заходу (об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО) 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 64: | Будівля-солітер „Schloss Solitude“ (палац Солітюд) 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 65: | „Schloss Wilhelmshöhe“ (Палац Вільгельмсгьое, об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО) 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 66: | Евора / Португалія (об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО) 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 67: | Домінуючий вплив завдяки висоті будівлі 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 68: | Багатоповерхова будівля-домінанта як опорна точка міського простору у будівництві населених пунктів та помешкань 50-60-х рр. 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 69: | „Великі структуралістичні споруди“ 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 70: | „Особливий будівельний камінь міста“ ‒ будівля театру (1905), що як „будівля особливого значення“ відіграє домінуючу роль для міського простору площі у Чернівцях (Україна) 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 71: | „Архітектурна площа“ ‒ Площа Вальтера Беняміна (1997 – 2000 рр.) у Берліні / Німеччина 3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста |
 | Fig. 72: | Озеленення фасадів 3.4.2.1.4 Рослинні будівельні камені міста |
 | Fig. 73: | Сад як „рослинний будівельний камінь“ 3.4.2.1.4 Рослинні будівельні камені міста |
 | Fig. 74: | Зелені ділянки (з’єднання) як „рослинні будівельні камені“ – цільова модель зелених ділянок в центрі міста як варіант дискусії для реорганізації міського простору міста Любц (Німеччина) 3.4.2.1.4 Рослинні будівельні камені міста |
 | Fig. 75: | Громадський парк 3.4.2.1.4 Рослинні будівельні камені міста |
 | Fig. 76: | Зелена модель вісей для для розвитку міста із розташованими між ними “ландшафтними язиками“ як „схема природного розвитку організму – Гамбург“ (Німеччина) 3.4.2.1.4 Рослинні будівельні камені міста |
 | Fig. 77: | Сплановане і складене з чотирьох обмежених кварталів та ареалів міста маленьке місто Роделас у штаті Баїя (Бразилія) з комунальними установами в центральному міському парку трикутної форми, (як 5-та частина), орієнтованому на водосховище ріки Сан-Франсиску. 3.4.2.1.5 Квартал міста (ареал міста / частина міста) як „будівельний камінь міста“ |
 | Fig. 78: | Карта території ВНЗ прикладного напрямку м. Любек 3.4.2.2 Структуруючі фактори |
 | Fig. 79: | Хаотична природна топографія з пагорбами як „структуруючий фактор“ міського простору у Сальвадорі – штат Баїя / Бразилія 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 80: | Алея Солітюд (1764 – 1768) 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 81: | Район міста у формі кола в центрі Аракажу (штаті Сержипі / Бразилія) для проекту поселення „Conjunto Cidade dos Funcionários“ 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 82: | Топографічні, геометричні та зумовлені забезпеченням доступу до певної ділянки приклади розміщення та місцезнаходження на плані міста Любек на основі структуруючих факторів 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 83: | Прямі зорові осі та злегка-нетотожна, прямокутна структура просторових відношень в м. Роскілле / Данія 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 84: | Річковий ландшафт, основні напрями використання міста та головні напрямки руху та розвитку у м. Галле / Німеччина 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 85: | „Формації вуличної мережі, осі вулиць та монументи“ у центральній зоні Мілану / Італія 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 86: | На перший погляд майже прямокутне розміщення ландшафтів, полів та вулиць/ шляхів (1940 р.) навколо міста Роскілле / Данія 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 87: | Лінійність як містобудівна основа впорядкування та переломлення за допомогою включених в ландшафт острівних форм, які є перешкодами для системи 3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм |
 | Fig. 88: | Чотири „центральноєвропейські“ фрагменти плану (приблизно однакові за масштабом) чотирьох середніх за величиною міст 3.4.2.2.4 Коротка вправа: „Міський простір та часовий простір“ |
 | Fig. 89: | Різноманітні матеріали фасадів: клінкер, штукатурка та змішані - розподілені на три зони матеріалів - відрізняють житловий район у Штутгарті / Німеччина 3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору |
 | Fig. 90: | Різноманітність використаних матеріалів та кольорів і відносно одноманітні за розміром будівлі на вулиці Фляйшгауерштрассе в м. Любек 3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору |
 | Fig. 91: | Незграбна з архітектурної точки зору, напружена з будівельної точки зору, різка монументальність як бажане (політичне) архітектурне вираження – споруда на вході до колишньої СС-казарми „Germania“ (1937 – 1938) 3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору |
 | Fig. 92: | Перешкода 3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору |
 | Fig. 93: | Розгортка фасадів вулиці Флоріанштрассе, Штутгарт 3.4.2.3.2 Графічні методи опису інших ознак образу |
 | Fig. 94: | Розгортка фасадів вулиці Флоріанштрассе, Штутгарт 3.4.2.3.3 Невелике завдання: Дослідження ознак образу розгортки вуличного фасаду та її графічний опис |
 | Fig. 95: | Вул. Ельсвігштрассе (Любек): три задні будівлі) 3.4.2.3.4 Коротка вправа „Містобудівна оцінка“ |
 | Fig. 96: | Стара портова споруда, яка більше не використовується в економічних цілях (ХІХ ст., частково перебуває під захистом пам’яток архітектури) з історичними кораблями в Любеку – облаштована для нового використання на північному Wallhalbinsel (Wallhalbinsel – частина штучного острова на заході старої частини міста Любек); фото: Detlev Klockow, dk-graphics) 3.4.3.1.1 Тематика параметрів місцевості у Центральній Європі |
 | Fig. 97: | Будівля на узбережжі Північного моря – Маяк Вестерхеверсанд (1906) / Німеччина споруджена на варфті (штучний пагорб) перед лінією дамби поблизу Ватового моря, що є природоохоронною територією. 3.4.3.1.1 Тематика параметрів місцевості у Центральній Європі |
 | Fig. 98: | Фасад у Києві (Україна) : приватна власність на житло у колишньому державному багатоповерховому житловому будинку та індивідуальне облаштування фасаду (теплоізоляція) та стандарти облицювальних робіт (різні вікна, балкон, кондиціонування тощо) 3.4.3.1.2 Тематика параметрів місцевості у Центрально-Східній Європі |
 | Fig. 99: | Історичний, традиційний житловий будинок з дерева поблизу Вижниці (Україна); нові односімейні будинки у передмісті також не часто можна побачити без цих „традиційних елементів“ декору. 3.4.3.1.2 Тематика параметрів місцевості у Центрально-Східній Європі |
 | Fig. 100: | Рівні розгляду міста 4.2.1 Рівні масштабів |
 | Fig. 101: | Рівні масштабів 4.2.1 Рівні масштабів |
 | Fig. 102: | К.Д. Фрідріха „Жінка біля вікна“ 1818-22 5.1 Екскурс №1. Спостереження за спостерігачем (Заг. вступ-1) |
| Fig. 103: | „Kulturfabrik“ ‒ реконструкція колишньої текстильної фабрики „Даниловская мануфактура“ у Москві, Москва; архітектори: magma-architecture, Берлін 5.5 Екскурс №5. „Kulturfabrik“ – перебудова в Москві (Містобуд.-1) |
 | Fig. 104: | „Kulturfabrik“ ‒ реконструкція колишньої текстильної фабрики „Даниловская мануфактура“ у Москві, Москва; архітектори: magma-architecture, Берлін 5.5 Екскурс №5. „Kulturfabrik“ – перебудова в Москві (Містобуд.-1) |
 | Fig. 105: | Схема 1 5.6 Екскурс №6. Архітектура & минуле (Містобуд.-2) |
 | Fig. 106: | Схема 2 5.6 Екскурс №6. Архітектура & минуле (Містобуд.-2) |
 | Fig. 107: | Схема 3 5.6 Екскурс №6. Архітектура & минуле (Містобуд.-2) |
 | Fig. 108: | Схема 4 5.6 Екскурс №6. Архітектура & минуле (Містобуд.-2) |
 | Fig. 109: | Розгортка фасаду північної сторони вул. Ґлокенґіссерштрассе в Любеку 5.7 Екскурс №7. Архітектурні якості (Містобуд.-3) |
 | Fig. 110: | Колишній житловий квартал військово-морських сил Nybodergården з XVII ст. у Копенгагені / Данія 5.7 Екскурс №7. Архітектурні якості (Містобуд.-3) |
 | Fig. 111: | Питання смаку: мешканка Падерборна знаходить у своєму місті невизнану архітектурну красу (schön - з нім. красивий). 5.9 Екскурс №9. Своєрідна краса (КоФо-1) |
 | Fig. 112: | Зображ. Фасад будівлі на вулиці Ратцгебургет аллее в Любеку. 5.10 Екскурс №10. Уподобання – правильно & неправильно (КоФо-2) |
 | Fig. 113: | Зображ. Кути будівлі на вул. Ратцебургералее в Любеку 5.10 Екскурс №10. Уподобання – правильно & неправильно (КоФо-2) |
 | Fig. 114: | 5.10 Екскурс №10. Уподобання – правильно & неправильно (КоФо-2) |
| Fig. 115: | Зображ. Хороший – поганий сільський будинок “ – із дисципліни „Конструювання“ для „занять в будівельній школі“ (1911 рік) 5.10 Екскурс №10. Уподобання – правильно & неправильно (КоФо-2) |
 | Fig. 116: | Yawalapiti dwelling [помешкання індіанців племені явлапіті / індіанці, що проживають біля ріки Ріо Туатуарі / штат Мату-Гросу]; фото: Бразильський соціально-екологічний інститут (ISA) – Instituto Socioambiental / Eduardo Viveiros de Castro (дату не зазначено); джерело: Montezuma, Roberto (видавн.): Arquitetura Brasil 500 Anos. Uma invenção recíproca | Architecture Brazil 500 Years. A reciprocal invention; Recife (Brasilien) 2002, S. 47 5.11 Екскурс №11. Спосіб життя корінного населення & простір (КоФо-3) |
Error creating thumbnail: File with dimensions greater than 12.5 MP | Fig. 117: | Зображ. „Типологія будинку“ (фрагмент) подвійний аркуш 52 + 57 з сімейством типів „Тип №1. Фронтонний будинок“ та „Тип №2. – Будинок зі скатом“ з типовими варіантами (масштаб оригіналу 1:500) південно-західної центральної частини ганзейського міста Росток [ліворуч іконографічне зображення варіантів типів будинку №1 та №2, праворуч підібрані реальні будівлі з Ростока]; Джерело – див. список літератури КоФо: Клаус Брендле. (1994) 5.12 Екскурс №12. Типологія-термін (КоФо-4) |
 | Fig. 118: | Невидимий хаос: будівельний майданчик (фото: Вольфганг Бахманн) 5.14 Екскурс №14. Будмайданчик та де-конструкція (Орг.Буд-1) |
 | Fig. 119: | Матеріали та прилади: все під контролем (фото: Вольфганг Бахманн) 5.14 Екскурс №14. Будмайданчик та де-конструкція (Орг.Буд-1) |
 | Fig. 120: | Уміло та вправно (фото: Вольфганг Бахманн) 5.14 Екскурс №14. Будмайданчик та де-конструкція (Орг.Буд-1) |
 | Fig. 121: | Знаємо, що робити (фото: Вольфганг Бахманн) 5.14 Екскурс №14. Будмайданчик та де-конструкція (Орг.Буд-1) |
 | Fig. 122: | Комар носа не підточить (фото: Вольфганг Бахманн) 5.14 Екскурс №14. Будмайданчик та де-конструкція (Орг.Буд-1) |
 | Fig. 123: | Ландшафтна зона „Айхгольцвайд„ на краю села із західним видом на терасові будинки (фото № 363-24) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 124: | Ескіз плану ділянки з під'їзними шляхами (ескіз 2) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 125: | Дерев'яні та монолітні будівельні конструкції 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 126: | Структура будівлі (стіна - скло - дерево) (ескіз 5) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 127: | Південний вид на внутрішні двори трьох будинків (фото № 361-30) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 128: | Бічний, північний вид з під'їзною доріжкою на передньому плані (фото № 363-14) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 129: | Плани поверхів 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 130: | Ізометрія будівлі зі сходу (малюнок: К. Шнайдер; деталь) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 131: | Обідня зона у вітальні на рівні 2 (фото № 359-29) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |
 | Fig. 132: | Північно-західний вид (фото № 353-24) 5.15 Екскурс №15. Будівництво та форма житла (КоФо-6) |