Людина... індивідуум - перехожий - користувач - мешканець -cпостерігач – планувальник – митець...
Оскільки для планувальників, архітекторів та інженерів навколишній світ – це здебільшого обжитий людьми простір, під „усім“ слід розуміти також людей та угруповання, які там проживають, їхню діяльність, потреби та пріоритети (житлові потреби і, наприклад, те, як доглядають за обійстям). Можливо, тут вдасться також віднайти (в слідах та артефактах) навіть деякі їхні думки й почуття стосовно збудованого навколишнього світу. Кожен квартал міста, кожна вулиця та кожен житловий будинок по-своєму виражають те, як люди накладають (можуть накладати) відбиток на простір – чи дбайливим ставленням та цікавістю до „рідного“, чи бажанням до анонімності у великому місті, чи потребою просто мати місце проживання, не дбаючи при цьому про жодні відносини з сусідами чи місцевістю. (див. Steeg, Lena: Unser Haus; у газеті: Die Zeit Nr. 28 / 2016, S. 56f / http://www.zeit.de/2016/28/nachbarn-kennenlernen-wohnhaus-stadt)
Життєві звички, можливості і потреби (такі як необхідність захисту чи прагнення прикрасити своє помешкання) можна помітити в тому, як мешканці, певна група чи сім'я використовують й облаштовують навколишній світ – збудований та природний – для свого приватного життя.
Примітка: див. і слухай також: EXKURS 3: Walter Benjamin: „Loggien“; з: Berliner Kindheit um Neunzehnhundert; Frankfurt / Main 2011, S. 143ff (текст 1939 року)
Екскурс №3. Вальтер Беньямин „Берлинское детство на рубеже веков“ [текст від 1928]
У середовищі, де люди мешкають та працюють, ми можемо знайти також „матеріалізовану“ неприязнь та „матеріалізовані“ страхи, до прикладу, плакати на знак протесту проти запланованого будівництва великої автомагістралі чи швидкісної залізничної колії. Фізичним вираженням страху чи соціальних негараздів, які на просторовому рівні регулюються через відмежування, є мури та колючий дріт. Про анонімність чи складні умови життя свідчать закинуті будівлі, брудні вулиці, занедбані балкони або ж просто те, яким чином люди користуються громадським простором, чи-то взагалі руйнують його (вандалізм). Політичні демонстрації також використовують громадський простір, так само як і споживацька поведінка та пріоритети у проведенні вільного часу визначають біографію міста на вулицях та площах. Культурні події витісняють буденність і надають громадському простору краси та своєрідності. Технічні досягнення переформовують наявні реалії природного середовища, а індустріально-промислові зони – це той навколишній світ, який відображає діяльність людей. Будівлі, а також громадський та приватний простір міста формують куліси, уможливлюють через їх використання певні події та активності. Вони служать простором і сценою для проживання, праці та дозвілля.
