5.7 Екскурс №7. Архітектурні якості (Містобуд.-3)



'''„Архітектурні якості“ – примітки до порожньої фрази?'''

Якщо ми звернемося до відповідних словників чи інтернету, то знайдемо хоч і різні, прив’язані до певної теми, але в той же час схожі між собою пояснення даного слова та галузі його використання. '''''Якість – це …'''''

...'''''у словнику ''''' '''Duden'''<br />
ТЛУМАЧЕННЯ<br />
{| class="wikitable"
| 1.
| a. (книжн.) сукупність характерних рис (мови, особи); властивість <br />
b. (мовознавство) забарвлення звука (на відміну від довготи) <br />
c. (текстильна промисловість) матеріал певного виду, властивості
|-
| 2.
| a. (книжн.) [характерна] риса (речі, особи)
b. хороша риса (речі, особи)
|-
| 3.
| a. якість 
b. щось певної якості 
|}

(...)

ПОХОДЖЕННЯ<br />
з lat. qualitas = властивість, риса до: qualis = якими якостями володіє“ <sup>1</sup>

'''... ''у словнику '' Клауса / Бура:'''<br />
„Qualität [lat.] – властивість; у розмовній мові, у виразах – як «відмінна» чи «погана якість» – пов'язаний з певною оцінкою термін, який виражає відповідність речі певному призначенню (здебільшого продукт трудової діяльності людини) або властивість певного об’єкта. (...)“<sup>2</sup>

... '''''у'' Dorsch''':<br />
„'''Qualität''', риса, властивість, характерна особливість, якість, не вимірюване »як« та »що« на противагу до => кількості. У психології під якістю розуміють характерну особливість змісту переживання, напр., певний колір, певний тон, певне почуття. В межах якостей »чуттів« (сенсорні інформаційні канали) розрізняють  => модальності . => а також: інтенсивність. (...)"<sup>3</sup>  

'''A.1'''

'''Словник української мови: в 11 томах:
Я́КІСТЬ''', якості, жін. <br />
1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. <br />
2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. (...)[Державний] Знак якості — найвища оцінка якості продукції. (...) Інспектор якості — людина, яка визначає ступінь придатності чого-небудь.(...)“ <br />
3.Та чи інша характерна ознака, властивість, риса кого-, чого-небудь. (...) <br />
4. шах. Різниця в цінності між важкою фігурою (турою) і легкою (слоном, конем). (...)“.<sup>4</sup> 

'''A.2'''

Як це часто буває під час пошуків, усі чотири переліки тлумачень '''значення слова''' „якість / якості“ звертають нашу увагу спершу на різні галузі знань та ділянки використання із (дещо) відмінним змістом, таким чином тлумачення терміну, яке ми шукаємо, уточнюється або розширюється. (Це як загальне посилання на '''комплексність''' значень слова та їх '''залежність від контексту'''). Ми шукаємо зорієнтовані на сприйняття, психологічні тлумачення слова. Другу спільну рису чотирьох тлумачень слова у представлених джерелах ми знаходимо в посиланні на те, що значення терміну містять чи виражають (або ж можуть містити чи виражати) '''оцінку, що''' є важливим посиланням для розуміння та впорядкування '''специфікації терміну''' у використанні для архітектури та містобудування

Тлумачення слова, які нас цікавлять, вказують на невизначений, широкий канон '''рис''' (атрибутів), які можуть / і повинні приписуватися досліджуваному об’єкту, щоб охопити його „якість/ якості“, його властивості. Термін „якість“ вимагає масштабніших даних про те, якими рисами володіє річ, простір – будинок, міська площа. Слово „якість“ є таким чином лише '''порожнім словом''', яке вимагає точної інформації про те, як щось виглядає, як його можна розпізнати, з чого воно складається, що спричиняє, які внутрішні та зовнішні зв’язки йому притаманні і т.д. До різноманіття можливих переліків рис додається іще одна складність, яка полягає в тому, що всі ці терміни і позначення, які використовуються для „якісного“ і атмосферного опису (передусім у категоріях 4.2.2.0. „Структуруючі фактори“ та 4.2.3.0. „Ознаки образу“) – в розмовній мові – „зазвичай“ містять певні '''оцінки''': щось „темне“ пов’язують з негативними, загрозливими асоціаціями, щось „монументальне“ – з холодною демонстрацією влади, щось „живе“- з позитивним на противагу до чогось „неживого“ і т.д.; тут, напр., нерівномірно розбудований, гетерогенний вуличний пейзаж на противагу до однорідного й гармонійного вуличного пейзажу.

'''A.3'''

Додається також третій момент, який не тематизується у даних чотирьох тлумаченнях і полягає в тому, що спостерігач чи користувач своєю відповідною індивідуальною та ситуативною '''позицією сприйняття''' та своїми '''цілями'''<sup>5</sup> також впливає на моментальне, фактичне враження від предмета – об’єкта чи простору; навіть „сприйняття чогось в цілому“ зумовлене актуальним статусом сприйняття. І попередній та збережений, схожий досвід того, хто сприймає, відіграє роль „'''об’єкта референції'''“ під час свідомої чи несвідомої реакції в конкретній ситуації розгляду. Все це впливає на те, що в ході аналітичного опису наповнює порожній термін „якість/ якості“, демонструє фактичну властивість і таким чином пояснює його якість / якості.

'''Б.1'''

<loop_figure title="Розгортка фасаду північної сторони вул. Ґлокенґіссерштрассе в Любеку" description="джерело: Stadtbildaufnahme Lübeck (1990, S. 6 - Block 8.2.; оригінальний масштаб M 1:500 - зменшено)" id="5f6e05e419524">[[File:fassadenabwicklung_exkurs.PNG|700px]]</loop_figure>

Як, напр. вулиця Ґлокенґіссерштрассе(див. зображ.) з її різноманітною забудовою та гетерогенним чергуванням фасадів – тобто без чітко помітних (структуруючих) правил художнього рішення – великі і малі будинки, розвернуті до вулиці фронтонним чи скатним дахом, з різноманітних епох, отримують, зазвичай, '''негативну''' фахову '''оцінку'''  – часто також з точки зору композиції чи форми (= невпорядковані, хаотичні, безладні, невпорядковані та випадкові...). Поготів, якщо така забудова вздовж вулиці була б без видимого історичного розташування чи взагалі збудована заново. Проте, мабуть, ніхто не захоче дискваліфікувати цю вулицю в старій частині міста Любек, хоча, наприклад, під час художнього аналізу різних об’ємів будинків чи висоти скатів дахів виявляються великі відмінності. На даному прикладі можна побачити, що невпорядкований, гетерогенний вуличний пейзаж, який демонструє багато різноманітних (напр., з поперечним фронтоном чи без нього, з різними матеріалами), а також однорідних, скомпонованих конструктивних елементів (напр., зовнішня несуча стіна із залізобетону, схожа ширина будинків, втім при цьому також з відхиленнями) – може загалом бути '''позитивно оціненим''' з точки зору його якості. (Тут слід охарактеризувати як „різноманітний“. – Втім такі оцінки змінюються в залежності від часу і з часом! У 1960 р. це по-іншому бачили й оцінювали, в Любеку також, і створювали плани щодо знесення таких кварталів старої частини міста.) Це демонструє, що всі / багато з цих якісних термінів хоч й імпліцитно і згідно з дослівними текстами явно містять оцінки залежно від місцевості / ситуації / епохи будівництва / регіону і т.д., втім вони (можуть) „'''нейтрально'''“ використовуватися як способи опису<sup>6</sup>, якщо розробити, відокремити і (мисленнєво) виключити ці оцінювальні складові. У нашому фаховому контексті аналізу художнього образу такі назви властивостей слід розуміти як „'''нейтральні'''“ '''терміни''' та '''описи'''<sup>7</sup>.

Даний містобудівний контекст, будівельно-культурний зв'язок та принцип плану чи містобудівної композиції визначають правила / критерії для відповідного опису наявних просторових і будівельних якостей; а також, якщо вимагається, для оцінки наявного контексту. „Архітектурні якості“ не є порожніми словами, вони повинні бути названими та видимими. Тому що (не так, як на вулиці Ґлокенґіссерштрассе в Любеку), напр., більш ніж двоповерхова будівля, яка була б споруджена в центрі (історично-гомогенно утвореного двоповерховими будівлями) кварталу Фуггерай у Аугсбурзі чи у кварталі „Nybodergården“ у Копенгагені<sup>8</sup> могла б бути оціненою як неправильна, така що перешкоджає якості, руйнує її.

<loop_figure title="Колишній житловий квартал військово-морських сил Nybodergården з XVII ст. у Копенгагені / Данія" description="(Quelle: Джерело: Googlemaps завантаж. 08.09.2017)" id="5f6e05e419542">[[File:marinequartier.jpg|700px]]</loop_figure>

'''Б.2'''

Втім '''''інакше слід''''' оцінювати поселення з „висотним будинком“ серед гомогенної та однорідної забудови (на зразок двох попередніх), але з 50-/ 60-тих років ХХ ст., напр., Ернст Май<sup>9</sup> - „Papageien-Siedlung“ в Любеку та поселення St. Hubertus з висотною будівлею, яка розташована на вибраному з містобудівної точки зору місці. Тут оце напружене протистояння „високе & низьке“, тобто '''запланована гетерогенність''' за цією ознакою, є характерною частиною щойно розвиненого на той час містобудівного концепту простору. Отже, „якість“ потрібно назвати, розподілити за категоріями, локалізувати в часі та просторі - риси та ознаки, на які „якісно“ посилаються, перелічити та описати. Те, що риси й ознаки (у фаховому контексті) не можуть бути охоплені і описані ситуативно-спонтанно і суб’єктивно-прикрашено, є само собою зрозумілим. Інформацію про те, як фахово і доступно розробити розвідку та дослідження міського простору, можна почерпнути з текстів МАБ; а під час виконання тренувальних завдань буде можливим застосування отриманих знань на практиці.  

'''С.1'''

В процесі опрацювання зорієнтованої на якість проблематики важливо обговорити та організувати '''комунікативні процеси''' у робочій групі. Для розуміння ситуації майбутнього дослідження під час виконання тренувальних завдань, а також пізніше у професійному житті у розмовах із замовниками та громадянами допоможе пошук рис, які можна виявити, та видимих ознак, для того щоб уникнути суб’єктивних (не фахових) суджень щодо смаку та пріоритетів („кваліфікації“). Якщо потрібно організувати взаємозв’язки конкретно-існуючих якостей образу, для того, щоб краще показати та зрозуміти те, що доведеться бачити в майбутньому, та заплановане, то слід створити для себе та для співучасників (словесний) місток та базу для порозуміння, яка в свою чергу розташована по інший бік від приватних уподобань. Визначені та названі „архітектурні реалії та реалії міського простору“ є придатними для того, щоб повідомляти про них, та більш допоміжними, ніж загальні „архітектурні якості“.

'''С.1'''

Існують також '''наукові методи дослідження''' для встановлення вражень від сприйняття збудованого навколишнього світу (напр., „семантичний диференціал“ у психології архітектури); див., напр., статтю Йоахіма Франка „Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung“; джерело: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292ff – 295 та інші теоретичні підходи в дослідженні сприйняття довколишнього світу. Менш специфічно точно, але тематично- і прагматично-відцентровано представляє численні якісні аспекти та приклади, що їх ілюструють, Ульріх Конрад у своїй книзі „Umwelt Stadt. Argumente und Lehrbeispiele für eine humane Architektur“ (Reinbek 1974). Він точно описує багато містобудівних проблем, які також і на сьогоднішній день (на жаль...) не втратили свою актуальність, а лише посилилися, як і показові збудовані та заплановані підходи та рішення. Чітко показано поєднання містобудівних та архітектурних якостей, які пояснюються текстово та графічно на основі тематики основних людських потреб та якісних вимог (до міста), що може також стати джерелом критичних чи показових підходів у плануванні.


'''Список літератури'''

Conrads, Ulrich: Umwelt Stadt. Argumente und Lehrbeispiele für eine humane Architektur; Reinbek 1974

Dorsch, Friedrich: Psychologisches Wörterbuch; Dorsch, F. / Bergius, R. / Ries, H. / u.a. (Hrsg.); 10., neubearbeitete Auflage; Bern / Stuttgart / Wien 1982 [inzwischen in 18. Auflage erschienen]

Duden www.duden.de Stand 06.09.2017

Franke, Joachim: Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung; in: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292ff

Klaus, Georg / Buhr, Manfred: Philosophisches Wörterbuch; Band 2; 8., berichtigte Auflage; Berlin 1972

Senat der Hansestadt Lübeck / Wohnungsbaukreditanstalt des Landes Schleswig-Holstein in Zusammenarbeit mit dem Stadtplanungsamt (Hrsg.): Stadtbildaufnahme Lübeck. 1. Fortschreibung; Kiel / Lübeck 1990 [mit nur elektronisch überarbeitetem Stand 2001 – 2008 und bis 2016]

---<br />
<sup>1</sup>: інтернет: www.duden.de; дата звернення: 06.09.2017
<br />
<sup>2</sup>: Klaus, Georg / Buhr, Manfred: Philosophisches Wörterbuch; Band 2; 8., berichtigte Auflage; Berlin 1972, S. 895ff ''включаючи ключове слово'': '''Qualität und Quantität''' [хоча й з точки зору  "реляціоналістичної" точки зору, втім більш обширно, ґрунтовно та наочно]
<br />
<sup>3</sup>: Dorsch, Friedrich: Psychologisches Wörterbuch; Dorsch, F. / Bergius, R. / Ries, H. / u.a. (Hrsg.); 10., neubearbeitete Auflage; Bern / Stuttgart / Wien 1982, S. 545f [див також: '''qualitative Merkmale''']
<br />
<sup>4</sup>: Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 638.
<br />
<sup>5</sup>: Якщо я в даний момент шукаю пекаря, то я (швидше за все) не помічу особливий вигляд гарно сформованого фасаду.
<br />
<sup>6</sup>: Як, напр., первинне значення слова „барокко“ мало відтінок знецінення („кривий“, „дивний“), а на сьогоднішній день є нейтральною назвою стилю.
<br />
<sup>7</sup>: Також під час аналізу міського простору потрібно завжди шукати найменування, які уникають поверхневої оцінки. – Простір, що справляє враження „стисненого“ (як частково у Єврейському музеї Лібескінда в Берліні) відповідає при цьому запланованому призначенню, коли метою є викликати (там) такі відчуття простору; а під час аналізу провулка старої частини міста це може бути оціненим як „рідне“ і „чудове“.
<br />
<sup>8</sup>: Поселення Фуггерай XVI ст. у Аугсбурзі / Німеччина та історичний житловий квартал військово-морських сил Nybodergården XVII ст. , Копенгаген / Данія
<br />
<sup>9</sup>: Архітектор та містобудувальник Ернст Май (1886 – 1970); важливий німецький планувальник поселень, зокрема  у Франкфурті-на-Майні, Любеку [див. фото у 4.2.1.3.d.], Бремені, Гамбурзі, Дармштадті; як „Brigade May“ працював у 1930 – прибл.1933рр. в СРСР, зокрема у Магнітогорську, Ленінськ-Кузнецьку, Кузнецьку та Москві.

[[4.2.3._Ознаки_образу|повернутися до 4.2.3. Ознаки образу]]