Додаткові зауваження щодо методики аналізу

Під час аналітичної діяльності ми повинні завжди звертати увагу на те, що пояснені тут методи дослідження базуються на змістових та термінологічних обмеженнях („дійсності“). Під час аналізу комплексного містобудівного змістового наповнення свідомо обмежуємося найважливішими темами та „придатними для аналізу“ аспектами, як-от „будівельні камені міста, структуруючі фактори, ознаки образу“, „параметри місцевості та часу“. Як і у вступному тексті МАБ (див. I. МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля), тут знову акцентується на цьому увага, для того щоб мотивувати Вас і спонукати до „критичного“ поводження та – оскільки це конструкти аналізу чи інструменти аналізу – таким чином виникає свобода і надалі розвивати цей „інструмент“ та пристосовувати його до відповідного поставленого завдання.

Такий на перший погляд „зрозумілий“ термін „будівельні камені міста“ також є результатом свідомо відібраної робочої перспективи, яку знову й знову потрібно „ставити під питання“. „В реальності“, зрештою, не можна скласти місто „з будівельних каменів, як у грі“; з огляду на це така спрощена термінологія вводить нас в оману. Адже нею можна було б недооцінити урбаністичну реальність та (багатогранні політичні, соціальні, культурні й економічні) процеси та історичні зв’язки, а також переоцінити „містобудівельно-архітектурні“ та містопланувальні можливості впливу⁶¹.

Альдо Россі, як теоретик (та видатний архітектор!?!)!?!) був більш переконаний у „архітектурно-просторових впливах“ на місто. У своїй містобудівній теорії „Архитектура города“ він на прикладі важливих будівель („монументів“) описує типологічну взаємодію образу та функції в ході історії міста. Він наголошує, що навіть якщо першопочаткова функція згасла, то значення (архітектурного) образу такої споруди, що здебільшого конституює місто, й надалі зберігається і залишається важливим для міста⁶², за можливості, також із новим змістовим сенсом. На основі цього в кінці даного пункту 4.0. зосередження на „образі міста“ та на художньому оформленні міста у містобудівних та просторових методах розвідки міста (на противагу до методів „Використання міста“ 3.0.) видається легітимним та практичним.

---
⁶¹: Втім, напр., утопічною концептуальною ідеєю „міста-стрічки“ була модель міста, що повинно було простягатися вздовж транспортних шляхів і таким чином як урбаністична „безкінечна придатна для розбудови“ велика структура „вирішувати“ проблему урбаністичного міста, включаючи проблему приросту населення; вона навіть була частково втілена в життя, наприклад, у Радянському Союзі; див., М.О. Мілютін (1992); та Ернст Май.
⁶²: Aldo Rossi (1975), S. 45