Особливі будівельні камені міста

На противагу до „традиційного будівельного каменю міста“ даний термін охоплює менш чисельні, втім особливі і часто видатні споруди певного населеного пункту. До особливих будівельних каменів міста належать здебільшого центральні, муніципальні чи міжрегіональні установи та функції, а завдяки комбінованому „злиттю“ по-особливому збудованої форми, положення у міському просторі та функції вони мають безпосередній просторовий вплив на збудоване оточення. Це будівлі для закладів культури, органів правосуддя та безпеки, соціально-медичні установи, навчальні заклади, спортивні установи, заклади дозвілля, а також транспортні споруди, технічна інфраструктура (насосні станції, очисні споруди, трансформатори, підстанції) та ін.; видатні адміністративні комплекси та приватні установи можуть також впливати на міський простір, якщо з будівельно-просторової точки зору помітною є висока суспільна оцінка споруди та її містобудівний вплив.

Поряд з названими видами експлуатації термін охоплює також численні інженерні та транспортні споруди, такі як мости, транспортні розв’язки, радіовежі і т. д., які завдяки їх найрізноманітнішій формі та втручанню в топографію також як особливі будівельні камені міста членують забудовані ареали та беруть участь у їх формуванні. Альдо Россі називає архітектурні особливі будівельні камені „первинними елементами“³². Він вказує на те, що вони часто є пам’ятниками будівництва, і у своїй книзі „Архитектура города“ ставить їх на перше місце у відношенні до іншої міської забудови.

 Fig. 63: Силует старої частини міста Любек із заходу (об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО)

чітка взаємодія нормальної міської забудови (традиційні будівельні камені) та церков, що височіють над нею, як особливі будівельні камені міста; фото: Detlev Klockow, dk-graphiks 2012 р.

Цей вислів охоплює біполярні, взаємно-обґрунтовані та взаємозумовлені напружені зв’язки між особливими „первинними“ спорудами та загальним образом міста. Силует міста Любек є вираженням таких піднесених з точки зору простору міста (та „громадянсько“-піднесених) зв’язків, які можна констатувати також на основі високого локального, підтримуючого ідентичність статусу старої частини міста, у порівнянні з ділянками передмістя. Особливі просторові зв’язки між особливими будівельними каменями міста та нормальною забудовою (традиційними будівельними каменями) виникають також за рахунок наведених нижче властивостей:

• їх особливе внутрішнє та зовнішнє архітектурне членування та форма (порівняно з навколишньою нормальною забудовою).
• їх внесок у формування, членування та образ міського простору, можливо, також в якості орієнтиру на всіх містобудівних рівнях (втім передусім на мікро- та макрорівнях міста).
• спосіб доступу до них, а також їх (культурно-) історичні функції (які затьмарюють міський простір та його сприйняття).

Особливі будівельні камені здебільшого прив’язані до їх використання та мають репрезентативну форму, їх вплив поширюється на велику територію і впадає у вічі. Вони роблять місто особливим (історично) в часі та просторі. Часто це будівлі, які знаходяться під захистом пам’яток архітектури, і вони лише незначною мірою або ж повільно змінюються в процесі розвитку довколишньої місцевості. Навіть якщо змінюється їх використання, вони зберігають свій особливий, помітний у міському просторі статус чи отримують нове значення. Вони є цілями вирішення повсякденних питань (напр., паспортний стіл у ратуші), а також особливих подій (напр., відділ реєстрації актів цивільного стану також у ратуші) і є також часто „сценою & обгорткою“ для незвичайних заходів та подій. Більш технічно-обумовлені особливі об’єкти часто простягаються на великі території, є елементами сегментації та розподілу, втім їх власна функція є „об’єднуючою, комунікативною“ (напр., залізнична колія або течія річки). Часто один особливий будівельний камінь об’єднує багато перелічених властивостей та форм різних особливих типів об’єктів (a. ‒ h.), що ще більше закріплює та посилює його видатну позицію в місті. Розрізняють.

a. Будівля-солітер

напр., окрема споруда або окремо розташований ансамбль будівель, що здалеку виділяється на фоні довколишньої території (міста) та розподіляє її (територію) (напр., палац чи замок), часто монументальна і симетрично / геометрично впорядкована, може домінувати за своєю висотою і т. д.

 Fig. 64: Будівля-солітер „Schloss Solitude“ (палац Солітюд)

(малий корпус будівлі в центральній нижній частині зображення) поблизу Штутгарта (Німеччина), геометрично впливає на довколишню територію саду та ландшафт, виконуючи роль їх „опорного пункту“ – див. тут на зображеному „Топографічному плані саду“, створеному у 1777 році Готтфрідом Фрідріхом Абелем, Краєзнавчий музей у Вюртемберзі (завант. 02.08.2017: https://www.museum-digital.de/bawue/index.php?t=objekt&oges=180). Вісь палацу (''починається посередині внизу'') має протяжність близько 13 км аж до резиденції у Людвігсбурзі (див також підпункт 4.2.2.0. Структуруючі фактори).

 Fig. 65: „Schloss Wilhelmshöhe“ (Палац Вільгельмсгьое, об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО)

у Касселі / Німеччина – за допомогою своєї симетрії і вісі, яка розподіляє міський простір та ландшафт, цей палац, як будівля-солітер, формує розташовану перед ним територію міста та парк і ландшафтний простір з тієї сторони будівлі, де знаходиться сад, аж до статуї Геркулеса.

b. Лінійна споруда

напр., акведук, міське укріплення та мури, колія та наземна лінія залізниці, естакада, набережна, трубопровід та теплопровід, повітряні лінії електромереж і т.д. Завдяки своїй протяжній лінійності ці об’єкти є визначними для плану міста та структури парцелі також навіть після їх ліквідації, оскільки часто навіть після цього й надалі буде помітним їх вплив на новостворену забудову. Прикладом абсолютно іншого повторного використання колишньої наземної лінії залізниці є парк „High Line“ (http://www.thehighline.org/visit; дата звернення 06.08.2017) в Нью-Йорку чи в Німеччині в Любеку пряма лінійна форма сьогоднішньої Посселштрассе, яку перейняли від колишньої залізничної траси, та невелике поздовжнє формування і впорядкування нової забудови у ГафенСіті (Гамбург), відокремлене колишньою видовженою гаванню.

 Fig. 66: Евора / Португалія (об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО)

- водопровід (який частково використовується й на сьогоднішній день) та лінійна прив’язаність забудови (червона лінія) у районі міста до (частково колишнього) трасування акведука (ескізи 1983 року)

c. Споруда з великою площею

напр., монастир, будівля резиденції, великий комплекс (який формує в собі та навколо себе окремі площі), великий вокзал (та приналежні колії), казарма, великі за площею освітні та медичні установи, промислові та індустріальні споруди, які справляють враження єдиного цілого (фабрика) і т.д.; порівняйте також із традиційними будівельними каменями міста (3.4.2.1.2. група g).

d. Домінанта

здебільшого точкова будівля, що має візуальний вплив на велику територію і вертикально перевищує довколишню місцевість; напр., (окрема) вежа, висотний будинок, технічні будівлі, такі як антени / радіостанції, телевежі, водонапірна башта і т. д.; див. також особливі будівельні камені 3.4.2.1.3.a. Будівля-солітер.

 Fig. 67: Домінуючий вплив завдяки висоті будівлі

та надання архітектурної форми (готель „Салют“ (1982 ‒ 1984 / архітектори A.Мілецький / Н. Слогоцька / В. Шевченко; інженери: Ю. Шамес / С. Сирота / Е.Фурманов) Київ (Україна)³³, зліва; державна адміністративна будівля „Edifício Estado de Sergipe“ (1970 / архітектори: Alvarez & Pontual), іще одна назва „Prédio Maria Feliciana“ (на честь відомої в той час жінки надзвичайно високого зросту); м. Аракажу, штат Сержипі (Бразилія).

 Fig. 68: Багатоповерхова будівля-домінанта як опорна точка міського простору у будівництві населених пунктів та помешкань 50-60-х рр.

Тут у так званому „Papageiensiedlung“ [„Селище папуг“] ³⁴ (прибл. 1963) на вулиці Кольбергштрассе в Любеку (Німеччина); загальний план / архітектор Ернст Май (фото: Merian Nr. 6 / 1964, S.47; фотографи: Gerhard та Froken Bolle).

e. Велика споруда

велика споруда, згущений, також схожий на кластер будівельний об’єм з масивним впливом; напр., шопінг-центр, ринковий квартал, компактний виробничий об’єкт, велика клініка і т. д.; нові „будівлі з гібридним використанням“ ‒ обидві у Роттердамі / Нідерланди ‒ такі як „Kees Kaan“- комплекс (2013р.) архітектора Рема Колгаса / арх. бюро „OMA“; багатофункціональний комплекс „Markthal“ (2014р.), що об’єднує критий ринок та житлові помешкання архітекторів MVRDV; протяжні адміністративні комплекси, такі як „Band des Bundes“ („Федеральна стрічка“) (1992р.) у Берліні, архітектори: А. Шультеса та Ш. Франк; будівля Міністерства оборони США „Пентагон“ (1942р.)у Вашингтоні / США; архітектор: Джордж Бергстром.

 Fig. 69: „Великі структуралістичні споруди“

Берлінський вільний університет (1967 – прибл. 1979 рр.; реконструкція архітектора Нормана Фостера - до 2006р.), архітектори: Георгіос Канділіс, Алексіс Йосік, Шадрах Вудс та Манфред Шідгельм, ''зверху'' (зображ. першого поверху на титульній сторінці журналу „Bauwelt“ (лютий, 1964 р.); відтворено у: Bauwelt Nr. 13 / 2010, ст. 6); Федеральний університет „Amazônia“ в Манаусі в штаті Амазонас (Бразилія) (1970 – 80рр.), архітектор – Северіано Маріо Порто, ''посередині / внизу'' (ескіз плану місцевості від 2011 р. / аерофотознімок: floresta.blogspot; дата звернення 03.03.2015)

f. Криті, громадські споруди

напр., центральні, великі будівлі, аркади та лоджії, криті ринки³⁵ та виставкові павільйони, стадіони та спортивні арени; культурні установи, такі як театр, концерт-хол, кінотеатр; культові споруди, такі як церкви, мечеті та храми; великі будівлі для проведення зібрань та різноманітних заходів і т. д.; як, напр., „Метрополь Парасоль“ (2004 – 2011рр.) у Севільї (Іспанія), архітектор – Юрген Майєр Г. (http://www.jmayerh.de/19-0-metropol-parasol.html; дата звернення 10.08.2017:)

g. Будівля особливого значення

напр., ратуша, культурні установи, такі як музей, театр, будівля опери, будівлі концертних залів і т. д.; громадські та приватні адміністративні будівлі, суд, школа, центральний корпус ВНЗ, супермаркет, вокзал, спорткомплекс, басейн і т. д.

 Fig. 70: „Особливий будівельний камінь міста“ ‒ будівля театру (1905), що як „будівля особливого значення“ відіграє домінуючу роль для міського простору площі у Чернівцях (Україна)

архітектори: Фельнер та Гельмер. Під час перебування Чернівців у складі Румунії саму площу було заглиблено та реконструйовано, і таким чином вдалося посилити візуальний вплив театру на міський простір.

h. Архітектурні споруди площ / незабудованого простору

напр., масивно збудована трибуна, парадний двір, клумба, такі як „Piazza del Campidoglio“ (Kapitol), „Piazza Navona“, „Piazza San Pietro“ (Площа святого Петра), Рим / Італія або ж іспанські площі „Plaza Mayor“ („Головна площа“) у містах Мадрид, Саламанка і т. д; див. також „Традиційні будівельні камені міста“ 3.4.2.1.2.d. Двір та територія двору.

 Fig. 71: „Архітектурна площа“ ‒ Площа Вальтера Беняміна (1997 – 2000 рр.) у Берліні / Німеччина

архітектори: Ганс Коллгофф / Хельга Тіммерманн; ізометрична проекція з: Wolfrum, Sophie (2015) S. 57; фото 2016 року.

---
³²: Альдо Россі (1973), напр., стор. 13, 45, 80
³³: У ескізі передбачалося, що будівля буде вдвічі вищою, втім дозвіл на це не отримали, оскільки архітектори відмовилися вказати одним із авторів члена комуністичної партії СРСР, втім також і у зв’язку з проблемами із закладанням фундаменту. Джерело: http://www.archdaily.com/ "Superstructure": 11 Projects That Defined Kiev's Soviet Modernism; Autoren: Alex Bykov, Oleksandr Burlaka und Oleksiy Radynski (дата звернення 29.03.2015) ["Superstructure": 11 проектів, що характеризують київський радянський модернізм; автори: А.Биков, О.Бурлака та О.Радинський]
³⁴: у зв’язку із барвистим оформленням фасаду
³⁵: див. підпункт Особливі будівельні камені міста. „обжита Марктгалле“ у Роттердамі (Нідерланди) (архітектори - MVRDV