| [unchecked revision] | [checked revision] |
| Line 1: | Line 1: | ||
=4.2.1. Будівельні камені міста= | =4.2.1. Будівельні камені міста= | ||
Будівельні камені міста представлені здебільшого на малому просторовому та середньому просторовому (мікро- та мезорівні міста). Це площі та об’єкти (їх комбінації), які як одиничні утворення та об’єми утворюють між собою та разом з наявною топографією просторові зв’язки та конфігурації і формують певний проміжний простір. В рамках наявних модифікаторів образу (які слід концептуально розвивати у проекті) вони можуть обиратися залежно від того, якими є вимоги до їх використання. Розрізняють: | |||
*збудовані ділянки чи ділянки природного походження і тривимірні об’єкти, споруди та розміщення будівель та ін., які за допомогою своєї протяжності та об’єму утворюють простір і, як правило, надають можливість для експлуатації. | |||
*збудовані / насаджені або природні ділянки із зеленими насадженнями, об’єкти озеленення, такі як дерева, алеї, гаї, сади та всі менші можливості озеленення, як-от виткі рослини та ін., які за рахунок їх розростання та об’єму утворюють простір і, як правило, також пропонують різні можливості використання та є корисними з екологічної точки зору. | |||
Поряд з багатьма збудованими об’єктами утворюються також приналежний специфічний довколишній простір та незабудовані ділянки, які межують з цими об’єктами чи оточують їх (наприклад, забудований квартал та його внутрішній дворик, особняк із садом та присадибною ділянкою, замок із його двором та парком). Вони формують єдине ціле, що складається із самої споруди та збереженого ландшафту. | |||
Залежно від масштабів міста та чіткої форми чи розмежування до будівельних каменів міста можуть бути зараховані також більші одиниці, такі як частини міста, міські квартали і збудовані чи природні частини ландшафтів, зелені пояси міського простору, (великі) парки і т.д. Якщо їх можна виділити як завершені, однорідні з точки зору оформлення складові, вони утворюють завершені урбаністичні ділянки, як і, наприклад, житлові райони, вулиці, що сполучають далекі відстані, біотопи і водні ділянки і т.п. У багатьох запланованих розширеннях меж міста для середньовічних міст на початку епохи Нового часу можна чітко простежити цей завершений „характер будівельних каменів“ з погляду містобудування. Втім пізніше ця зручна для використання „метафора будівельного каменя“ розсіюється у більших, вже не придатних для огляду єдностях довколишнього світу (макрорівні міста). | |||
Залежно від автора та розуміння архітектури чи міста під час опису будівельних каменів міста використовується або той висновок чи підхід, який робить більший акцент на будівельній формі, або ж той, який робить наголос на функції. Альдо Россі<sup>19</sup> наголошує на архітектурній точці зору, описуючи архетипне походження „архітектури міста“, щоб утворена історично типологія будинків передавалася з покоління в покоління первинно як форми будівництва будинків (а також пристосовувалася й розвивалася). У виниклих в такий спосіб та тих, що дійшли до нас, формах будівництва відбувається безперервна зміна використання, через що також часто відбувається формування самих функцій. Місто таким чином може протягом тривалого часу зберігати та утверджувати свій архітектурний образ як збудована „архітектура міста“, щоправда у напружених відносинах між швидкою зміною функцій та незмінною типологією будівель. | |||
Виправданим є розрізнення певних тем населеного пункту та містобудування відповідно до їх розміру та сил впливу за допомогою '''категорій будівельних каменів міста''': | |||
*'''малі будівельні камені''' міста (облаштування вільного простору) | |||
*'''традиційні будівельні камені''' міста | |||
*'''особливі будівельні камені''' міста | |||
*'''рослинні будівельні камені''' міста | |||
*'''квартал''' міста ('''ареал міста''' / '''частина міста''') | |||
<loop_area type="notice"> | <loop_area type="notice"> | ||
Будівельні камені міста представлені здебільшого на малому просторовому та середньому просторовому (мікро- та мезорівні міста). Це площі та об’єкти (їх комбінації), які як одиничні утворення та об’єми утворюють між собою та разом з наявною топографією просторові зв’язки та конфігурації і формують певний проміжний простір. В рамках наявних модифікаторів образу (які слід концептуально розвивати у проекті) вони можуть обиратися залежно від того, якими є вимоги до їх використання. Розрізняють:
Поряд з багатьма збудованими об’єктами утворюються також приналежний специфічний довколишній простір та незабудовані ділянки, які межують з цими об’єктами чи оточують їх (наприклад, забудований квартал та його внутрішній дворик, особняк із садом та присадибною ділянкою, замок із його двором та парком). Вони формують єдине ціле, що складається із самої споруди та збереженого ландшафту.
Залежно від масштабів міста та чіткої форми чи розмежування до будівельних каменів міста можуть бути зараховані також більші одиниці, такі як частини міста, міські квартали і збудовані чи природні частини ландшафтів, зелені пояси міського простору, (великі) парки і т.д. Якщо їх можна виділити як завершені, однорідні з точки зору оформлення складові, вони утворюють завершені урбаністичні ділянки, як і, наприклад, житлові райони, вулиці, що сполучають далекі відстані, біотопи і водні ділянки і т.п. У багатьох запланованих розширеннях меж міста для середньовічних міст на початку епохи Нового часу можна чітко простежити цей завершений „характер будівельних каменів“ з погляду містобудування. Втім пізніше ця зручна для використання „метафора будівельного каменя“ розсіюється у більших, вже не придатних для огляду єдностях довколишнього світу (макрорівні міста).
Залежно від автора та розуміння архітектури чи міста під час опису будівельних каменів міста використовується або той висновок чи підхід, який робить більший акцент на будівельній формі, або ж той, який робить наголос на функції. Альдо Россі19 наголошує на архітектурній точці зору, описуючи архетипне походження „архітектури міста“, щоб утворена історично типологія будинків передавалася з покоління в покоління первинно як форми будівництва будинків (а також пристосовувалася й розвивалася). У виниклих в такий спосіб та тих, що дійшли до нас, формах будівництва відбувається безперервна зміна використання, через що також часто відбувається формування самих функцій. Місто таким чином може протягом тривалого часу зберігати та утверджувати свій архітектурний образ як збудована „архітектура міста“, щоправда у напружених відносинах між швидкою зміною функцій та незмінною типологією будівель.
Виправданим є розрізнення певних тем населеного пункту та містобудування відповідно до їх розміру та сил впливу за допомогою категорій будівельних каменів міста:
Зверніть увагу на те, що в архітектурі та містобудуванні часто не існує загальноприйнятих дефініцій, і тому термін „будівельний камінь міста“ використовується іншими авторами20 у фахових доповідях та в літературі частково інакше, ніж у цих МАБ-текстах.
---
19: Rossi, Aldo: Die Architektur der Stadt. Skizze zu einer grundlegenden Theorie des Urbanen; Düsseldorf 1973; автор розвиває та використовує термін „міська архітектура“ для всього міста, втім не використовує термін „будівельні камені міста“, який дозволяє розрізняти окремі частини.
20: Див., напр. Bürklin, Thorsten / Peterek, Michael (2008); Herrmann, Thomas (1990); Humpert, Klaus (1997); Mäckler, Christoph / Fietz, Frank Paul / Göke, Saskia (Hrsg.) (2016); Trieb, Michael et. al. (1988). ‒ Хоча Альдо Россі не використовує термін, але його книга „Архитектура города“ (2015) робить суттєвий внесок у ґрунтовне розуміння зв’язку між містом та архітектурою міста; всі книги у списку літератури (МАБ-текст М-2).