| [unchecked revision] | [checked revision] |
| Line 2: | Line 2: | ||
Під час аналітичної діяльності ми повинні завжди мати на увазі, що пояснені тут методи дослідження базуються на змістових та проведених термінологічних обмеженнях („дійсності“). Комплексний містобудівний зміст свідомо обмежується в ході аналізу найважливішими темами та „придатними для аналізу“ аспектами, як-от „будівельні камені міста, структуруючі фактори, ознаки образу“, „параметри місцевості та часу“. Як і у вступному тексті МАБ (див. [[I. МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля]]), тут також акцентується на цьому увага, для того щоб мотивувати Вас і спонукати до „критичного“ поводження та – оскільки це конструктивні елементи аналізу чи інструменти аналізу – таким чином виникає свобода подальшого розвитку цього „інструмента“ та його пристосування до відповідного поставленого завдання. | Під час аналітичної діяльності ми повинні завжди мати на увазі, що пояснені тут методи дослідження базуються на змістових та проведених термінологічних обмеженнях („дійсності“). Комплексний містобудівний зміст свідомо обмежується в ході аналізу найважливішими темами та „придатними для аналізу“ аспектами, як-от „будівельні камені міста, структуруючі фактори, ознаки образу“, „параметри місцевості та часу“. Як і у вступному тексті МАБ (див. [[I. МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля]]), тут також акцентується на цьому увага, для того щоб мотивувати Вас і спонукати до „критичного“ поводження та – оскільки це конструктивні елементи аналізу чи інструменти аналізу – таким чином виникає свобода подальшого розвитку цього „інструмента“ та його пристосування до відповідного поставленого завдання. | ||
Також такий на перший погляд „зрозумілий“ термін „будівельні камені міста“ є результатом свідомо відібраної робочої перспективи, яку знову й знову потрібно „ставити під питання“. „В реальності“, зрештою, не можна скласти місто | Також такий на перший погляд „зрозумілий“ термін „будівельні камені міста“ є результатом свідомо відібраної робочої перспективи, яку знову й знову потрібно „ставити під питання“. „В реальності“, зрештою, не можна скласти місто „'''з будівельних каменів, як у грі'''“; таким чином термін є спрощуючим. В такий спосіб можна було б недооцінити урбаністичну реальність та (багатогранні політичні, соціальні, культурні й економічні) процеси та історичні зв’язки, а також переоцінити „містобудівельно-архітектурні“ та містопланувальні можливості впливу<sup>61</sup>. | ||
Альдо Россі як теоретик (та видатний архітектор!?!) був переконаний щодо „архітектурно-просторових впливів“ на місто. У своїй містобудівній теорії „Архитектура города“ він описує типологічну взаємодію образу та функції на прикладі важливих будівель („монументів“) в ході історії міста. Він наголошує, що навіть якщо першопочаткова функція згасла, то значення (архітектурного) образу такої споруди, що здебільшого конституює місто, й надалі зберігається і залишається важливим для міста<sup>62</sup>, за можливості, також із новим змістовим сенсом. На основі цього під кінець даного пункту 4.0. зосередження на „образі міста“ та на художньому оформленні міста у містобудівних та просторових методах розвідки міста (на противагу до методів „'''Використання міста'''“ 3.0.) видається легітимним та практичним. | Альдо Россі як теоретик (та видатний архітектор!?!) був переконаний щодо „архітектурно-просторових впливів“ на місто. У своїй містобудівній теорії „Архитектура города“ він описує типологічну взаємодію образу та функції на прикладі важливих будівель („монументів“) в ході історії міста. Він наголошує, що навіть якщо першопочаткова функція згасла, то значення (архітектурного) образу такої споруди, що здебільшого конституює місто, й надалі зберігається і залишається важливим для міста<sup>62</sup>, за можливості, також із новим змістовим сенсом. На основі цього під кінець даного пункту 4.0. зосередження на „образі міста“ та на художньому оформленні міста у містобудівних та просторових методах розвідки міста (на противагу до методів „'''Використання міста'''“ 3.0.) видається легітимним та практичним. | ||
Під час аналітичної діяльності ми повинні завжди мати на увазі, що пояснені тут методи дослідження базуються на змістових та проведених термінологічних обмеженнях („дійсності“). Комплексний містобудівний зміст свідомо обмежується в ході аналізу найважливішими темами та „придатними для аналізу“ аспектами, як-от „будівельні камені міста, структуруючі фактори, ознаки образу“, „параметри місцевості та часу“. Як і у вступному тексті МАБ (див. I. МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля), тут також акцентується на цьому увага, для того щоб мотивувати Вас і спонукати до „критичного“ поводження та – оскільки це конструктивні елементи аналізу чи інструменти аналізу – таким чином виникає свобода подальшого розвитку цього „інструмента“ та його пристосування до відповідного поставленого завдання.
Також такий на перший погляд „зрозумілий“ термін „будівельні камені міста“ є результатом свідомо відібраної робочої перспективи, яку знову й знову потрібно „ставити під питання“. „В реальності“, зрештою, не можна скласти місто „з будівельних каменів, як у грі“; таким чином термін є спрощуючим. В такий спосіб можна було б недооцінити урбаністичну реальність та (багатогранні політичні, соціальні, культурні й економічні) процеси та історичні зв’язки, а також переоцінити „містобудівельно-архітектурні“ та містопланувальні можливості впливу61.
Альдо Россі як теоретик (та видатний архітектор!?!) був переконаний щодо „архітектурно-просторових впливів“ на місто. У своїй містобудівній теорії „Архитектура города“ він описує типологічну взаємодію образу та функції на прикладі важливих будівель („монументів“) в ході історії міста. Він наголошує, що навіть якщо першопочаткова функція згасла, то значення (архітектурного) образу такої споруди, що здебільшого конституює місто, й надалі зберігається і залишається важливим для міста62, за можливості, також із новим змістовим сенсом. На основі цього під кінець даного пункту 4.0. зосередження на „образі міста“ та на художньому оформленні міста у містобудівних та просторових методах розвідки міста (на противагу до методів „Використання міста“ 3.0.) видається легітимним та практичним.
---
61: Втім, напр., утопічною концептуальною ідеєю „міста-стрічки“ була модель міста, що повинно було простягатися вздовж транспортних шляхів і таким чином як урбаністична „безкінечна придатна для розбудови“ велика структура „вирішувати“ проблему урбаністичного міста, включаючи проблему приросту населення; вона навіть була частково втілена в життя, наприклад, у Радянському Союзі; див., М.О. Мілютін (1992); та Ернст Май.
62: Aldo Rossi (1975), S. 45