3.5.1 Стратегія дослідження

[unchecked revision][checked revision]
No edit summary
 
Line 1: Line 1:
=5.1. Стратегія дослідження=
=5.1. Стратегія дослідження=
Підмодуль „Містобудування“ '''м'''одуля з '''а'''налізу '''б'''удівництва „Розвідка, пізнання та опис“ представляє перший комплексний огляд методів – містобудівного та архітектурного – аналізу міста. Вихідний пункт цього аналізу – це здебільшого безпосереднє місцезнаходження або територія, де виникають проблеми чи де потрібно щось запланувати або додати. Незалежно від загального бажання „зрозуміти місцевість“ – як, напр., під час подорожі – на практиці існує два різних типи дослідження:
*розробити '''загальну картину''', щоб здійснити для території діагностику встановлених або можливих помилок, проблематики і т.д..
*дослідити відомі окремі питання та '''проблематику''', для того щоб віднайти для них планувальні відповіді та рішення і т. д.
Під час фахового та зорієнтованого на вирішення певної проблеми аналізу доцільно обміркувати та спланувати для опрацювання практичну стратегію дослідження<sup>63</sup>:
*Що потрібно / не потрібно дослідити? Напр., які масштабні рівні, межі дослідження, наявна ситуація щодо інформації та даних, часовий інтервал дослідження, діапазон виділених на планування коштів?
*Як потрібно проводити дослідження? Напр., які методи дослідження, з якими фаховими дисциплінами, для неспеціалістів (політиків) чи фахівців, типи результатів (з відкритим результатом / поступові / зорієнтовані на реалізацію)?
*Навіщо проводити дослідження? напр., для економічного дослідження чи планувальної доповіді чи замовлення на здійснення планування , відкрите поле рішень?
---<br />
<sup>63</sup>: Schwalbach, Gerrit: Stadtanalyse; Reihe Basics; Basel / Boston / Berlin 2009; добре організована, змістовна невелика книга.

Revision as of 09:58, 7 November 2017

5.1. Стратегія дослідження

Підмодуль „Містобудування“ модуля з аналізу будівництва „Розвідка, пізнання та опис“ представляє перший комплексний огляд методів – містобудівного та архітектурного – аналізу міста. Вихідний пункт цього аналізу – це здебільшого безпосереднє місцезнаходження або територія, де виникають проблеми чи де потрібно щось запланувати або додати. Незалежно від загального бажання „зрозуміти місцевість“ – як, напр., під час подорожі – на практиці існує два різних типи дослідження:

  • розробити загальну картину, щоб здійснити для території діагностику встановлених або можливих помилок, проблематики і т.д..
  • дослідити відомі окремі питання та проблематику, для того щоб віднайти для них планувальні відповіді та рішення і т. д.

Під час фахового та зорієнтованого на вирішення певної проблеми аналізу доцільно обміркувати та спланувати для опрацювання практичну стратегію дослідження63:

  • Що потрібно / не потрібно дослідити? Напр., які масштабні рівні, межі дослідження, наявна ситуація щодо інформації та даних, часовий інтервал дослідження, діапазон виділених на планування коштів?
  • Як потрібно проводити дослідження? Напр., які методи дослідження, з якими фаховими дисциплінами, для неспеціалістів (політиків) чи фахівців, типи результатів (з відкритим результатом / поступові / зорієнтовані на реалізацію)?
  • Навіщо проводити дослідження? напр., для економічного дослідження чи планувальної доповіді чи замовлення на здійснення планування , відкрите поле рішень?

---
63: Schwalbach, Gerrit: Stadtanalyse; Reihe Basics; Basel / Boston / Berlin 2009; добре організована, змістовна невелика книга.