„Будувати час“ – реконструкція та знищення часу (табула раса)

2.4. „Будувати час“ – реконструкція та знищення часу (табула раса)

Усім нам відоме почуття туги за ситуаціями, які залишилися в минулому; часто відчуття втрати є дуже глибоким і стає приводом для того, щоб не тільки сумувати за втраченим, але й в той чи інший спосіб попрацювати над тим, чого не вистачає. Під час вибору: чи покластися на мисленнєвий спогад, забажати чогось для вшанування пам’яті (напр., пам’ятник), чи, як у випадку зі спорудами, побачити можливість створити їх знову - все це є спектром, про який ведуться неоднозначні та масштабні дискусії. Тут у МАБ „Розвідка“ ми не будемо детально займатися цим питанням. Проте потрібно принаймні згадати фактор „час“, для того щоб різноманітним чином запроектувати і реалізувати „знову створену споруду“ (напр., під час нинішньої реконструкції Берлінського міського палацу або ж Церкви Святого Павла у Франкфурті (архітектор Рудольф Шфарц 1948р.) чи під час демонтажу костелу найсвятішого Серця Ісуса в Чернівцях з 2014 року).

 Fig.: Костел Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях / Україна; станом на жовтень 2014 року під час робіт по знесенню колишнього міського архіву, вбудованого тут в радянські часи.

Абсолютно інший „тип представлення часових подій“ демонструє місце пам’яті історії імміграції італійців до США ‒ виражене за допомогою архітектурних пересувних декорацій, колаж і ансамбль яких створив архітектор постмодернізму Чарльз Мур у 1978 в Новому Орлеані. ‒ Поводження з колишніми оригіналами та новоствореними копіями в інших культурах світу (напр., Китай чи Непал) – це досить широка тема, тому поглиблено висвітлити її тут ми не можемо.

Поводження з реконструкціями часу – це тема, яку не слід вважати виключно пов'язаним з матеріалами будівельним завданням, воно потребує також розумового напруження та концепції розуміння часу. Сформований за зразком куліс виклад спогаду про історію та реконструкція⁹ чогось зруйнованого – яку, як демонструють приклади, можна здійснити різноманітним чином – мають справу не лише з виключно важливими з мистецько-історичної точки зору об’єктами. Реконструкція включає в себе також політичну історію та ґрунтовно вказує на подальші рівні доступу та рівні пізнання історії часу у збудованому навколишньому світі.

 Fig. 29: Збудований час – будувати історію? Piazza d‘Italia (1978р.; оновлено в 2004р.) в Новому Орлеані, архітектор: Чарльз Мур; фото (1990р.): Colros

Flickr, CC BY 2.0, Режим доступу: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3147916

Ці речення повинні містити достатнє підтвердження того, що під час містобудівної розвідки ці та інші „часові аспекти“ є важливими питаннями та потребують детального й ґрунтовного опису. Міський простір – це не тільки збудоване утворення, що складається з будинків, бруківки та пам’ятників, але й також культурний простір та об’єкт, який у його минулому часі – а також у сьогоднішньому, актуальному часі його розгляду несе в собі суперечливе, історичне та невідоме, яке слід відшукати та про яке потрібно відкрито й доступно повідомляти. Опис такої історично-навантаженої просторової ситуації повинен містити суттєві (обумовлені часом) значеннєві рівні, оскільки в іншому випадку можна наразитися на докір про те, що вони знищують (історичний) час не лише з будівельно-матеріальної сторони – як часто траплялося у минулому – але також на сьогоднішній день з культурно-історичної точки зору.

---
⁹: Реконструкція = відповідно до: DIN EN 15898, пункт 3.5. терміни щодо стабілізуючої консервації та реставрації: 3.5.6. Реконструкція / Rekonstruktion (de) / reconstruction (en) / reconstitution (fr), restitution (син.) (fr) „відновлення гіпотетичної колишньої форми об’єкта із використання матеріалів, що збереглися або ж замінних матеріалів
ПРИМІТКА 1 Реконструкція враховує значення об’єкта і базується на доказах.
ПРИМІТКА 2 Реконструкція може бути або фізичною, або віртуальною.
ПРИМІТКА 3 У деяких практичних галузях назва „реставрація“ використовується замість „реконструкція“, відповідно до сформульованих тут дефініцій.“ (неавториз. переклад І.Данко).