Розгляд структуруючих факторів за темами

Представлений вище перелік містить багато геометрично-структуруючих впливів, з наголосом на на візуальному і спрямований на інтерпретацію міської дійсності з точки зору оформлення простору. Різноманітні „підґрунтя“ та можливі – не зорієнтовані на планування – причини та рушійні сили при цьому залишаються невідомими, не досліджуються та не пояснюються. Втім багато структуруючих параметрів проявляються та виникають через:

• суспільні та технічні способи регулювання, такі як закони й приписи, технічні правила (як-от кути нахилу вулиць / колій, норми нахилу, безпечні дистанції, норми щодо щільності забудови і т. д.), культурні правила, прагнення до спрощення, правила приватної власності, соціальні моделі життя і т. д., а також через
• фізичні та природні реалії, такі як землетруси, клімат міста, напрям переважаючих вітрів та сонячного освітлення, напрямок течій річок, лавинонебезпечні території, різні матеріальні та географічні характеристики і т. д.

Технічно-зумовлені або спричинені природою регулюючі впливи, які таким чином виникають і мають місце на великих територіях, також можна віднайти і на менших масштабних рівнях. В широкому розумінні це – незмінні та формотворчі – впливи та фактори, які включають в себе сили та наслідки, що є основоположними для структури. Їх відповідна видима форма часто є схожою на абстрактно – геометричні фактори, але їх теми та назви водночас вказують на рушійну силу та причини цих структуруючих факторів. Так, напр., під час планування образу міста як „центр“ в межах „району“⁴² соціального простору, так і Warft⁴³ на прибережному ландшафті Північного моря можна віднести до категорії „точок, які впливають на структуру“. Ряд наведених нижче тематичних груп та прикладів охоплює деякі фактори впливу на структуру та форми їх прояву:

• психосоціальні та соціально-просторові структуруючі фактори ділянок міста, як назвав їх К. Лінч під час своїх досліджень образу міста: „пути, границы, районы, узлы, ориентиры“ (терміни за Кевіном Лінчем (11982; див. ст. 50 – 87)⁴⁴.
• певні (обумовлені регіоном, соціальними та виробничими факторами, транспортом) особливі просторові констеляції, напр., село з круговим розташуванням дворів у Вендланді / Німеччина, традиційні арабські чи індійські форми поселень; економічні умови виробництва в сільському господарстві та промисловості, „соціалістичне лінійне місто“⁴⁵, специфічно заплановане муніципальне житло, напр., Аркосанті“ (з 1970 року; архітектор: Паоло Солері) Техас / США, „Ауровіль“ / Індія (з 1968 року; архітектор: Роджер Анджер); спочатку також кооперативна ідея міста-саду (1898, Ебенезер Говард⁴⁶) із ієрархічною моделлю структури міста чи реалізований Жаном Батістом Годеном у другій половині ХІХ ст. у Гізі / Франція житловий комплекс асоціації робітників „Фемілістер“.
• структурні форми, зумовлені географічно та технічно, як-от поселення у природних печерах (напр., у Південній Америці та Туреччині), „населені пукти з будиночками-труллами“ в Апулії / Італія та Південній Франції; поселення та райони міста на воді (напр., села на сваях у Бангкоку / Таїланді та, звичайно, у Венеції); на основі систем зрошування на полях (кола, системи каналів; рисові тераси, виноградники; протипаводкові споруди, дамби, Warften (див. зноску 28), польдери у Голландії; військові оборонні споруди і т.д.
• містобудівні та будівельно-правові структуруючі фактори для архітектури, як-от проектні (червоні) лінії, правила парцеляції, щодо розташування будівель між собою та відносно вулиці, лінії водостічного жолобу, розвиток висот (кількість поверхів), типи будівель та способи їх використання, а також умови рослинності і т.д., які відображаються на різних рівнях планування за допомогою названих раніше „абстрактно-візуальних“ структуруючих факторів. Будівельне право як „правова форма“ створює багато візуально-дієвих структуруючих факторів у приписах, будівельному законодавстві та у плануванні організації будівельних робіт. У загально-структуруючому сенсі ці будівельні правила містять також творчі потенціали⁴⁷, які слід розкрити.

---
⁴²: Обидва терміни методики дослідження за К. Лінчем (1982)
⁴³: Warft – це невеличкий пагорб на узбережжі, штучно створений з метою захисту розташованих там будинків від паводків; слово поширене тільки в Північній Німеччині.
⁴⁴: Линч К. Образ города / Пер. с англ. В.Л. Глазычева; Сост. А. В, Иконников; Под ред. А. В. Иконникова. - М.: Стройиздат, 1982. - 328 с., ил. - Перевод изд.: The Image of the City/ Kevin Lynch. - The M. I. T. Press.
⁴⁵: Див. М. О. Мілютін (1992)
⁴⁶: Див. рух „місто-сад“ у доданому списку літератури
⁴⁷: Скільки “творчого потенціалу” можна звільнити від “обмежуючих норм у сфері будівництва“ і скільки його може міститися в них, детально вивчено у присвяченому цій темі виданні журналу ARCH+, in: Brandlhuber, Arno / Hönig, Tobias: Legislating Architecture – Gesetze gestalten!; arch+ features Nr. 50 / Arch+ Nr. 225; Mai 2016 (englisch) / Oktober 2016 (deutsch)