Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору)

Зазначені об’єкти, які також називають малими архітектурними формами, та типи ділянок зустрічаються перудусім у громадському просторі і переважно там є значущими для міського простору, хоча велика кількість таких об’єктів існує всюди. Ця тема міського простору є дрібномасштабною, часто має скоріше архітектурне вираження, втім тут нас цікавить її важливість для міського простору і таким чином збудована матеріалізація міркувань про міський простір. Так, наприклад, міський простір та його міський ґрунт стають „видимими“ з матеріальної точки зору лише завдяки замощенню, їх підкреслюють елементи оформлення, як-от лампи, а завдяки практичним об’єктам, таким як стійки для паркування велосипедів та автобусні зупинки, можна розпізнати їх громадське використання.

 Fig. 37: Малі архітектурні форми на західній Україні з трьох епох

''зліва'' „сталінська“ трансформаторна підстанція у місті Чернівці; ''посередині'' „модерністський“ павільйон у Львові (перед проведенням реконструкції); ''справа'' „ретро-традиційна“ (нова) приватна каплиця у Карпатах поблизу Вижниці

Детальний огляд можливих об’єктів облаштування урбаністичного простору, видів поверхонь у незабудованому просторі та спеціальну систематизацію видів діяльності у пішохідних зонах можна знайти у публікації Дітера Боемінґгаузена (див. аркуш з переліком у додатку та у списку літератури „Містобудування“). ‒ Нижче наведено (неповний і дещо систематизований) перелік найбільш характерних для міста типів оформлення, об’єктів малої архітектури та деякі приклади до них.

a. Типи покриття поверхонь для доріг, вулиць і площ

напр., гравійне та піщане покриття, замощення з натурального каменю з різними типами прокладання, включаючи декоративне замощення, плитовий настил, асфальт, бетонний блок, дерев’яне і штучне покриття, клінкерне покриття і т.д., з приналежними розмежувальними елементами, такими як бордюр, водостік, люки і т.д...

 Fig. 38: „Будівельне наповнення та ґрунти міста“

фото наявних матеріалів кріплення поверхні та об’єктів оснащення перед перебудовою площі Шельфмаркт у м.Шверін / Німеччина; джерело: k.brendle plan.buero a&a (1992), ст. 12 (без масштабу)

b. Допоміжні будівлі та прибудови;

напр., навіс для автомобіля, гараж, сарай, майстерня, альтанка (також на приватних ділянках) і т.д.

c. Технічні споруди;

напр., трансформаторна підстанція, розподільний щит, телефонна будка, поштова скринька, громадський туалет, електричні, телефонні та інші стовпи для повітряних ліній і т.д., різні типи освітлення для транспорту та ілюмінація; контейнери для сміття, болард, сміттєвий бак біля житлового будинку, контейнери для вторинної сировини і т.д.

d. Носії інформації та дорожні знаки;

напр., вказівник, система світлового оповіщення („світлофор“), дорожні знаки, план міста, демонстраційний щит, стовп для афіш та оголошень, великий відео-екран, рекламний щит, світлова реклама і т.д.

 Fig. 39: Оглядова таблиця для системи паркування в центрі міста ‒ дорожні знаки для транспорту в Любеку

''зліва''; будівельно-історичний інформаційний стенд (нім. / англ.) на вулиці Фляйшгауерштрассе в Любеку, ''справа''

 Fig.: Великий рекламний відеоносій в аеропорті (2016) у Франкфурті-на-Майні / Німеччина, ''зліва''; стовп для афіш та оголошень в Любеку (Brendle 2007), ''справа''

e. Комерційні об’єкти

напр., відкритий прилавок, кіоск, мобільні кіоски для продажу морозива, мобільна кав'ярня, автомат, рекламний об’єкт, мобільний торговий пристрій, стенд, тераса біля кафе і т. д .

 Fig. 41: Малі архітектурні форми

кіоск у Касселі, парк Вільгельмсгьое / Німеччина, ''зліва''; кіоск поблизу ВНЗ прикладного напрямку міста Любек, ''справа''

f. Транспортні об’єкти та споруди

напр. зупинка громадського транспорту, зупинка метро, колії та залізничне полотно (див. також підпункт 4.2.1.3.б. Особливі будівельні камені міста), дебаркадер, парадні сходи, ескалатор, парковка для велосипедів; (особливі локальні) мобільні об’єкти, такі як „yellow cab“ (таксі жовтого кольору) у Нью-Йорку, червоний двоповерховий автобус в Лондоні, історичний трамвай у Ліссабоні, елеватор „Ласерда“ в місті Сальвадор / Бразилія, „Зубчик²¹ у Штутгарті / Німеччина, гондоли у Венеції і т.п.

 Fig. 42: Наземне, „фольклорно-постмодерністське“ виконане у 2001 році оформлення залізничної станції (станція „Видубичі“) у м. Київ / Україна(фото – 2015 рік)

''зліва''; радянська „постмодерністська“ трамвайна зупинка „Львівська політехніка“ біля Національного університету „Львівська політехніка“ у Львові | Лемберзі / Україна, ''справа''

Зображення вулиці, залізнична станція „Видубичі“ (станція „Видубичі“) у Києві / Україна

g. Декоративні, мистецькі об’єкти та споруди, об’єкти та споруди народної культури та дозвілля

напр., пам’ятник, меморіал, скульптура, фонтан, особливі ігровий інвентар (напр., об’єкти Гуґо Кюкельгауса 1900 ‒ 1984; див. http://www.hugo-kuekelhaus.de/website/index.php/de/ (дата звернення 10.08.2017), прапори та банери, місця з невеликими історичними руїнами та археологічні релікти і т.д.

 Fig. 43: Мала архітектурна форма ‒ колодязь на „Турецькій площі“ (зруйнований) у Чернівцях; історична листівка з фотографією 1899 року

(фотограф - Л. Кьоніг(''21'') / джерело невідоме)(''22'')

h. Об’єкти дозвілля

напр., лава, стілець, місця для сидіння, сходинки для сидіння, спортивний / ігровий інвентар, доріжка для скейтбордингу і т.п.; закріплені / зафіксовані чи мобільні.

 Fig. 44: Рельєфи для сидіння

на (новій) Ринковій площі (1995р.) у м. Любц (земля Мекленбург / Німеччина; архітектор: k.brendle plan.buero a&a, ''зліва''; лава у формі серпантину(''23'') під деревами на Praça Camerino у місті Аракаю, штат Сержипі / Бразилія, ''справа''

i. Типові для певного регіону, зумовлені місцевістю об’єкти та інші об’єкти;

напр., портовий кран, причальні споруди, оглядова вежа, дашок для захисту від сонця в Сук / Саудівська Аравія, фігури святих та священні об’єкти, придорожній хрест, вітряк і т.п.

 Fig. 45: Статуя Святої на острові Реюньйон (Заморський департамент) / Франція, ''зліва''; „Inspiration 911“ (2015) Джеррі Джуда ‒ Скульптура перед фабрикою Porsche (висота майже 24 метри) в Цуффергаузені (Цуффергаузен – один з районів міста Штутгарт / Німеччина, ''справа''

k. Менші транспортні споруди та споруди інженерного будівництва

напр., міст, підпірна стіна, причал, дамба і т.п., малі портові споруди, сходи і т.д. Див. також пункт 4.2.1.3. Особливі будівельні камені міста

l. Ефемерні інсталяції та будівлі для урочистостей, святкувань та інших тимчасових подій

напр., щотижневий ринок, Октоберфест, карнавали, пункти для релігійних процесій, Паради кохання (Love Parade), ділянки для парадів, „Захопи Волл-стріт“ (захоплення громадського простору в Нью-Йорку та інших американських містах з метою політичного протесту); також такі об’єкти як торговий стенд для вуличної торгівлі, намети, транспаранти, туалети, мобільне житло, трибуни, концертні сцени, вівтар під відкритим небом і т. д.

 Fig. : „Тріумфальні ворота“ (1880) з нагоди прибуття до Чернівців кайзера Франца Йозефа, споруджені поблизу Католицької церкви (Kaindl 1908 / 2008, S. 115), ''зверху'', Ель Лисицький: Ленінська трибуна (1920) ‒ Третьяковська галерея в Москві, ''зліва'' (завантаж. 27.07.2017: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=23300142 ); Вівтар Папи Римського з нагоди візиту до Мюнхена (2006) / Німеччина, архітектор та інженер: Вернер Зобек Engineering & Design; Foto: Zooey Braun, Штутгарт, ''справа''

 Fig.: „Громадяни інформують громадян“ / „Справжній прогрес не руйнує цінності“ ‒ нині нині постійний інформаційний стенд протесту (2017) проти руйнування частини головного вокзалу, що перебуває під захистом пам’яток архітектури (1914 ‒ 1928; архітектор Пауль Бонац) в рамках проекту „Stuttgart 21“ у Штутгарті / Німеччина

---
²¹: „Зубчик“ пестливе скорочення від старої „зубчатої залізниці“, яка по крутому схилу веде до одного з районів Штутгарта під назвою Дегерлох.
²²: Вказівка на джерело фотографії: Chekhovsky, Ihor: A Tour of Chernivtsi and Bukovyna; Kiew 2008, S. 20 (Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною / І.Чеховський - Київ: Балтія-Друк, 2008, С.20.
²³: Форма серпантину, яка часто використовується у Бразилії, ймовірно, була започаткована ландшафтним архітектором Роберту Бурле Марксом.