Рослинні будівельні камені міста

Аналіз та планування рослинності та зеленого простору на заселених ділянках та навколо них – це завдання ландшафтного планування, яке залежно від типу території повинне доповнюватися відповідними географічними та біологічно-екологічними дослідженнями натуралістів. У модулі „МАБ. Містобудування“ на окремих прикладах звертається увага на дані тематичні та фахові галузі, а також на необхідність міждисциплінарної співпраці щодо відповідних цій тематиці питань під час аналізу місцевості.

На всіх містобудівних рівнях дослідження та планування і для різних форм забудови для теми флори та фауни потрібні відповідні до масштабу фахові знання, які в окремих випадках повинні бути узгоджені та опрацьовані у тісній співпраці з ландшафтним плануванням. Ландшафтний дизайнер зі Штутгарта Гізельгер Кауле у своєму короткому, давнішому тексті під назвою „Stadtvegetation“ („Рослинність міста“)(1987) об’єднав найважливіші теми. Серед основних біотопів міста³⁶, які слід розрізняти, він виділяє наступні:

• ландшафтні ділянки, які знаходяться навколо міста чи досягають його (ліси, луги та поля, ділянки овочівництва та виноградники і т.д.);
• обширні ділянки та елементи лінійної форми (напр., вздовж транспортних споруд), а також окремі невеликі структури, які можна віднайти також у будинках (напр., на горищах).

На прикладі різноманітних урбаністичних форм забудови та типів ділянок він характеризує відповідний світ рослин і тварин та наявні там умови для життя та зростання. Таким чином суто візуальний огляд рослинності розширюється до її (можливого) внеску для екологічного погляду на місто і на окремі частини будівель, які пропонують відповідно різний життєвий простір (біотопи).

Все це може бути лише вказівками на те, щоб звернути увагу на обширні біологічні та мікрокліматичні впливи та дію зелених поясів, течій річок, парків, садів та деревонасаджень – а також решту ділянок вздовж транспортних смуг та необроблених ділянок, що пустують. Перелік невеликих сукупностей та елементів уже було наведено у частині „Малі будівельні камені міста“ (підпункт (3.4.2.1.1.f. „Елементи рослинності“).

Завдяки такому розширеному „зеленому“ погляду на місто та продемонстрованим прикладам стає зрозумілою тісна взаємодія між збудованими та природними елементами; як, напр., обширне ландшафтно-просторове включення будівельного комплексу університету „Amazônia“ в тропічні ліси; див. зображення підпункту 3.4.2.1.3.e. Велика споруда. ‒ Наступні приклади ілюструють кілька різних ландшафтно-планувальних рівнів дослідження та планування: від озеленення фасаду і до планування об’єктів в незабудованому просторі центральної частини міста, аж до планування великого міста загалом та регіонального планування:

Невеликі зелені насадження та простороутворюючі елементи рослинності; напр., дерева у всіх комбінаціях, як-от ряди дерев, алеї, кругові клумби; напр., засаджена пергола, озеленення фасаду, ємкості для рослин, гай, галявина чи газон, чагарники, квіткові годинники і т.д. Див. також елементи рослинності, які перебувають у тісному зв’язку з деякими традиційними будівельними каменями міста (3.4.2.1.2.). Звертається увага на те, що під час аналізу такої теми, як „рослинність“ потрібні знання ландшафтних архітекторів.

 Fig. 72: Озеленення фасадів

Озеленення фасадів у Чернівцях / Україна, зліва; озеленення у „Gartenstadt Falkenberg“ („Місто – сад Фалькенберг“),(так зване поселення „Tuschkastensiedlung“ ( з нім. „Коробка з фарбами“); світова культурна спадщина), у Берліні, архітектор: Бруно Таут (1913 – 1916), ''справа''

 Fig. 73: Сад як „рослинний будівельний камінь“

тут представлено п’ять варіантів „Pocket-Garden“ („невеликого саду“) ‒ як містобудівна „пропозиція інтервенції“ для наявних незабудованих ділянок – тимчасова або постійна; із розробки, представленої на конкурсі ідей для старої частини міста Ройтлінген (Німеччина) (2006; фрагмент плану без масштабу)(''37'')

 Fig. 74: Зелені ділянки (з’єднання) як „рослинні будівельні камені“ – цільова модель зелених ділянок в центрі міста як варіант дискусії для реорганізації міського простору міста Любц (Німеччина)

(ескіз прибл.1993 року, без масштабу)

 Fig. 75: Громадський парк

як „рослинний будівельний камінь міста“, який відіграє визначну роль для міського простору озелененого центру нової частини міста Любек, сформований вздовж вісі міського простору (''середня'' червона лінія); містобудівний ескіз від архітектурного бюро „White Arkitekter“ (Швеція); облаштування парку Карлебах (2004 – 2005); ландшафтні архітектори - Levin Monsigny (фрагмент карти без масштабу із малюнками автора: OpenStreetMap-CC-BAY-SA2.0 дата звернення 09.05.17)

 Fig. 76: Зелена модель вісей для для розвитку міста із розташованими між ними “ландшафтними язиками“ як „схема природного розвитку організму – Гамбург“ (Німеччина)

рисунок (1919): Фрітц Шумахер (опубліковано в „Großhamburg. Denkschrift des Hamburger Senat“s; Hamburg 1921, S. 38; Гамбурзька державна університетська бібліотека, CC BY-SA 4.0 [1]; завант. http://www.sub.uni-hamburg.de ContentServer_20170811_222407.pdf

---
³⁶: Кауле (1987), таблиця 4 „Wichtige Stadtbiotope“ („Важливі біотопи міста“), с.96
³⁷: Коротке резюме тексту із зображення (зверху справа) від перекладача: Імплантаційний модуль ІІ для розривів у забудові („pocket-garden“). Описано хід дій для насадження Pocket-Gardens на порожні земельні ділянки у старій частині міста Ройтлінген на основі історичних садів. Pocket-Garden: з англ. сад-кишеня, оскільки він також невеликого розміру і закритий з усіх сторін.