Графічні методи опису інших ознак образу

Подані нижче графічні рисунки демонструють спрощуючий та систематизований спосіб опису для визначення певних аспектів образу досліджуваного об’єкта. За допомогою таксономічного, графічного типу опису ⁴⁴ охоплюється певний спектр можливих морфологічних утворень і частин споруди. На основі цього (та подальшої постановки питань до досліджуваного об’єкта) можна раціонально охопити та більш систематично описати та інтерпретувати, тобто зрозуміти, способи художнього оформлення й вираження. Методи опису можуть бути розширені, змінені чи пристосовані залежно від обʼєкта дослідження та його специфічного звʼязку з навколишньою територією. Тут представлено лише основний, морфологічний та просторовий зміст художнього рішення.

Графічний метод опису послуговується методикою, яка використовується в опитуваннях. Наприклад, Вас запитують, чи хотіли б Ви стати власником запропонованого продукту („ні … скоріше ні … ні-ні … мабуть, так … так, залюбки“). Отже, тут в якості прикладу представлено наступне: яким є „напрямок фасаду“ будинку: швидше „горизонтальним“ чи швидше „змішаним горизонтальним -/вертикальним“ чи швидше „вертикальним“? Залежно від того, наскільки точним є формулювання, ставимо хрестик (чи коротку риску) або ж визначаємо відповідний проміжок горизонтальною смугою відповідної довжини.

 Fig. 93: Розгортка фасадів вулиці Флоріанштрассе, Штутгарт

для наведених в якості прикладу чотирьох характеристик ознак образу: за допомогою шкали показано, що фасад, який описується (''зверху зліва''), незважаючи на деякі горизонтальні елементи, все ж має більш вертикальне спрямування (проміжок, позначений червоним кольором); фасад (''внизу зліва'') неможливо однозначно оцінити як трішки прикрашений або дуже розкішний в порівнянні з дуже простим фасадом; це відображає довша горизонтальна смуга червоного кольору | (''зверху справа'') будівля має обидва типи дахів: плоский та двоскатний (позначено хрестиком або короткою рискою); (''внизу справа)'' можна чітко констатувати, що досліджувана будівля розміщена на опорах; що також позначено хрестиком.

Notice

Примітка: Під час такого типу опису слід завжди враховувати, яким є оточення, навколишня забудова поруч з досліджуваним об'єктом (напр., рядом будівель чи блоком), оскільки не існує „абсолютних“, загальних ознак опису; так, наприклад, ознака „розкішний“ в бароковому оточенні матиме інакше тлумачення, ніж у оточенні з простим оформленням, де в порівнянні з ним будинок чи його частину слід назвати „розкішною“.

Переваги реляційного типу опису (таксація / оцінка):

- за допомогою „шкалювання“ (від…до) та заданого діапазону можна просто подати та зафіксувати певні характеристики, „не витрачаючи на це багато слів“.

- використовуючи в якості вихідних параметрів реальні будівлі та / чи оточення, можна легше і конкретніше вести дискусію, а також краще оцінити досліджуваний об’єкт, порівнюючи його з даними будівлями й оточенням.

- вибрані описові твердження можуть мати певну „неточність“, яку можна помітити на основі представленого діапазону.

У наступній короткій вправі 3.4.2.3.3, Ви можете самостійно провести таке дослідження на прикладі фасадів та потренуватися здійснювати оцінку обраних ознак образу, виконавши коротке тренувальне завдання „Архітектурні ознаки образу – містобудівне дослідження фасадів“.

Notice

Примітка: Детальніші пояснення щодо інших ознак образу та методів дослідження в архітектурі для їх виокремлення та опису Ви знайдете у модулі з аналізу будівництва МАБ (МАБ) „Конструкція+форма“ („KoFo“), частини 3.4.2.6.2., а також 3.4.2.6.5. та 3.4.2.6.6..

---
⁴⁴: джерело: k.brendle ▪ plan.buero a&a: Stadtbild-Planung „Rostock – Südwestliche Innenstadt“; Lübeck / Rostock 1994 (сторінку не зазначено)