Особливі будівельні камені міста

4.2.1.3. Особливі будівельні камені міста

На противагу до „традиційного будівельного каменю міста“ даний термін охоплює менш чисельні, втім особливі і часто видатні будівлі та споруди певного населеного пункту. Особливі будівельні камені міста містять в собі здебільшого центральні, муніципальні чи міжрегіональні установи та функції, а завдяки комбінованому „злиттю“ по-особливому збудованої форми, положення у міському просторі та функції вони безпосередньо просторово впливають на збудоване оточення. Це будівлі для закладів культури, органів правосуддя та безпеки, соціально-медичні установи, навчальні заклади, спортивні установи, заклади дозвілля, а також транспортні споруди, технічна інфраструктура (насосні станції, очисні споруди, трансформатори, підстанції) та ін.; видатні адміністративні комплекси та приватні установи можуть також впливати на міський простір, якщо з будівельно-просторової точки зору помітною є висока суспільна оцінка споруди та її містобудівний вплив. Поряд з названими видами експлуатації термін охоплює також численні інженерні та транспортні споруди, такі як мости, транспортні розв’язки, радіовежі і т. д., які завдяки їх найрізноманітнішій формі та втручанню в топографію також як особливі будівельні камені міста членують забудовані ареали та беруть участь у їх формуванні. Альдо Россі називає архітектурні особливі будівельні камені „первинними елементами“³². Він вказує на те, що вони часто є пам’ятниками будівництва, і у сформульованій ним книзі „Архитектура города“ ставить їх на перше місце у відношенні до іншої міської забудови.

 Fig. : Силует старої частини міста Любек із заходу (об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО)

чітка взаємодія нормальної міської забудови (традиційні будівельні камені) та церков, що височіють над нею, як особливі будівельні камені міста; фото: Detlev Klockow, dk-graphiks 2012 р.

Цей вислів охоплює біполярні, взаємно-обґрунтовані та взаємозумовлені напружені зв’язки між особливими „первинними“ будівлями та загальним образом міста. Силует міста Любек є вираженням таких піднесених з точки зору простору міста (та „громадянсько“-піднесених) зв’язків, які можна констатувати також на основі високого локального, підтримуючого ідентичність статусу старої частини міста, у порівнянні з ділянками передмістя. Особливі просторові зв’язки між особливими будівельними каменями міста та нормальною забудовою (традиційними будівельними каменями) виникають також у зв’язку з наведеними нижче властивостями:

• їх особливе внутрішнє та зовнішнє архітектурне членування та форма (відносно навколишньої нормальної забудови).
• їх внесок у формування, членування та образ міського простору, можливо, також в якості орієнтиру на всіх містобудівних рівнях (втім передусім на мікро- та макрорівнях міста).
• спосіб доступу до них, а також їх (культурно-) історичні функції (які затьмарюють міський простір та його сприйняття).

Особливі будівельні камені здебільшого прив’язані до їх використання та мають репрезентативну форму, їх вплив поширюється на велику територію і впадає у вічі. Вони роблять місто особливим (історично) в часі та просторі. Часто це будівлі, які знаходяться під захистом пам’яток архітектури, і вони лише незначною мірою або ж повільно змінюються в процесі розвитку довколишньої місцевості. Навіть якщо змінюється їх використання, вони зберігають свій особливий, помітний у міському просторі статус чи отримують нове значення. Вони є цілями вирішення повсякденних питань (напр., паспортний стіл у ратуші), а також особливих подій (напр., відділ реєстрації актів цивільного стану також у ратуші) і є також часто „сценою & обгорткою“ для незвичайних заходів та подій. Більш технічно-обумовлені особливі об’єкти часто простягаються на великі території, є елементами сегментації та розподілу, втім їх власна функція є „об’єднуючою, комунікативною“ (напр., залізнична колія або течія річки). Часто один особливий будівельний камінь об’єднує багато перелічених властивостей та форм різних особливих типів об’єктів (a. ‒ h.), що ще більше закріплює та посилює його видатну позицію в місті. Розрізняють.

a. будівля-солітер

напр., окрема будівля або окремо розташований ансамбль будівель, що здалеку виділяється на фоні довколишньої території (міста) та розподіляє її (територію) (напр., палац чи замок), часто монументальна і симетрично / геометрично впорядкована, може домінувати за своєю висотою і т. д.

 Fig. : Будівля-солітер „Schloss Solitude“ (палац Солітюд)

(малий корпус будівлі в центральній нижній частині зображення) поблизу Штутгарта / Німеччина, геометрично впливає на довколишню територію саду та ландшафт, виконуючи роль їх „опорного пункту“ – див. тут на зображеному „Топографічному плані саду“, створеному у 1777 році Готтфрідом Фрідріхом Абелем, Краєзнавчий музей у Вюртемберзі (завант. 02.08.2017: https://www.museum-digital.de/bawue/index.php?t=objekt&oges=180). Вісь палацу (''починається посередині внизу'') має протяжність близько 13 км аж до резиденції у Людвігсбурзі (див також підпункт 4.2.2.0. Структуруючі фактори).

 Fig. : „Schloss Wilhelmshöhe“ (Палац Вільгельмсгьое, об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО)

у Касселі / Німеччина – за допомогою своєї симетрії і вісі, яка розподіляє міський простір та ландшафт, ця споруда, як будівля-солітер, має вплив на територію міста перед нею та парк і ландшафтний простір з тієї сторони будівлі, де знаходиться сад.

b. лінійна споруда

напр., акведук, міське укріплення та мури, колія та наземна лінія залізниці, естакада, набережна, трубопровід та теплопровід, повітряні лінії електромереж і т. д. Завдяки своїй протяжній лінійності ці об’єкти є визначними для плану міста та структури парцелі також навіть після їх ліквідації, оскільки часто навіть після цього надалі буде помітним їх вплив на створену нову забудову. Прикладом абсолютно іншого повторного використання колишньої наземної лінії залізниці є парк „High Line“ (http://www.thehighline.org/visit; станом на 06.08.2017) в Нью-Йорку чи в Німеччині в Любеку пряма лінійна форма сьогоднішньої Посселштрассе, яку перейняли від колишньої залізничної траси, та невелике відокремлене колишньою видовженою гаванню поздовжнє формування і впорядкування нової забудови у ГафенСіті (Гамбург).

 Fig. : Евора / Португалія (об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО)

(частково використовується й на сьогоднішній день) водопровід та лінійна прив’язаність забудови (червона лінія) у районі міста до трасування акведука (ескіз 1983 року)

h. архітектурні споруди площ / незабудованого простору

---
³²: Альдо Россі (1973), напр., стор. 13, 45, 80
³³: У ескізі передбачалося, що будівля буде вдвічі вищою, втім дозвіл на це не було отримано, оскільки архітектори відмовилися вказати одним із авторів члена комуністичної партії СРСР, втім також і у зв’язку з проблемами із закладанням фундаменту. Джерело: http://www.archdaily.com/ "Superstructure": 11 Projects That Defined Kiev's Soviet Modernism; Autoren: Alex Bykov, Oleksandr Burlaka und Oleksiy Radynski (завант. 29.03.2015) ["Superstructure": 11 проектів, що характеризують київський радянський модернізм; автори: А.Биков, О.Бурлака та О.Радинський]
³⁴: у зв’язку із барвистим оформленням фасаду
³⁵: див. підпункт 4.2.1.3.e. „обжита Марктгалле“ у Роттердамі / Нідерланди архітекторів MVRDV