[unchecked revision] | [unchecked revision] |
No edit summary |
|||
Line 1: | Line 1: | ||
=1.2. Розуміння міста та дефініції міста= | =1.2. Розуміння міста та дефініції міста= | ||
Виходячи з висвітленого „широкого“ розуміння міста як „культурного простору для діяльності“ стає очевидним, що не лише архітектори, інженери та містопланувальники мають з ним справу, місто є темою та полем діяльності для багатьох інших дисциплін. Наступна „дефініція міста” соціолога Роберта Парка (1915 рік) розширює архітектурний підхід до міста та чітко ілюструє '''соціально-наукові перспективи''' того, що належить до його складових: | |||
“The city is, rather, a state of mind, a body of customs and traditions, | |||
and of organized attitudes and sentiments that inhere in this tradition. | |||
The city is not, in other words, merely a physical mechanism and | |||
an artificial construction. It is involved in the vital processes of the people who compose it, it is a product of nature and particularly of human nature.” | |||
[„Місто – це швидше стан душі, втілення звичаїв та традицій і злагоджених відношень та настроїв, які є невід'ємною складовою його традиції. Іншими словами, місто – це не просто фізичний механізм та штучна конструкція. Воно бере участь у процессах, що є життєво важливими для людей, які його населяють, це витвір природи, а особливо людської природи.“ | |||
Роберт Парк (1915; один із засновників Чиказької школи соціології) [Неавторизований переклад І.Данко]<sup>1</sup> | |||
„Чиказька школа соціології“ була емпіричним напрямком новоствореної науки соціології у першій третині ХХ ст., яка працювала над соціально-екологічними питаннями та вперше розглянула місто з соціологічної точки зору (на прикладі Чикаго). | |||
<loop_area type="notice"> | |||
Іще одна „Чиказька школа“ існує також в історії будівництва; в кінці ХІХ ст. тут було запроектовано перші висотні будівлі, напр., будівлі архітектора Луїса Саллівана. | |||
</loop_area> | |||
<loop_figure title="Зображ. Вулична система Чикаго та малюнок Леонардо да Вінчі (1490)" description="(Монтаж: Клаус Брендле / Барбара Голуп 1985)">[[File:Chicago_da_vinci.jpg]]</loop_figure> | |||
Під час систематичних описів та досліджень соціологи встановили (як-от у цій історичній цитаті), що місто не є (виключно) матеріальним феноменом, це передусім специфічне, людське сплетення та місцеве утворення з соціальних зв’язків. Втім завданням нашого основного навчального предмету „Містобудування“ є не містобудівні теорії, а перш за все ознайомлення з фізичною, тобто містобудівною стороною феномену та терміну „місто“. | |||
--------------- | |||
<sup>1</sup>: Park, Robert E.: The City: Suggestions for the Investigation of Human Behaviour in the Urban Environment; in: The American Journal of Sociology, Vol. 20, Nr. 5 (März 1915), S. 577 – 612 / | |||
Park, Robert E.: The City: Suggestions for the Investigation of Human Behaviour in the Urban Environment; in: Park, Robert E. / Burgess, Ernest W. / McKenzie, Roderick D.: The City; The University of Chicago, Chicago 1925 / Reprint 1984, S. 1 |
Виходячи з висвітленого „широкого“ розуміння міста як „культурного простору для діяльності“ стає очевидним, що не лише архітектори, інженери та містопланувальники мають з ним справу, місто є темою та полем діяльності для багатьох інших дисциплін. Наступна „дефініція міста” соціолога Роберта Парка (1915 рік) розширює архітектурний підхід до міста та чітко ілюструє соціально-наукові перспективи того, що належить до його складових:
“The city is, rather, a state of mind, a body of customs and traditions, and of organized attitudes and sentiments that inhere in this tradition. The city is not, in other words, merely a physical mechanism and an artificial construction. It is involved in the vital processes of the people who compose it, it is a product of nature and particularly of human nature.” [„Місто – це швидше стан душі, втілення звичаїв та традицій і злагоджених відношень та настроїв, які є невід'ємною складовою його традиції. Іншими словами, місто – це не просто фізичний механізм та штучна конструкція. Воно бере участь у процессах, що є життєво важливими для людей, які його населяють, це витвір природи, а особливо людської природи.“ Роберт Парк (1915; один із засновників Чиказької школи соціології) [Неавторизований переклад І.Данко]1
„Чиказька школа соціології“ була емпіричним напрямком новоствореної науки соціології у першій третині ХХ ст., яка працювала над соціально-екологічними питаннями та вперше розглянула місто з соціологічної точки зору (на прикладі Чикаго).
Іще одна „Чиказька школа“ існує також в історії будівництва; в кінці ХІХ ст. тут було запроектовано перші висотні будівлі, напр., будівлі архітектора Луїса Саллівана.
Під час систематичних описів та досліджень соціологи встановили (як-от у цій історичній цитаті), що місто не є (виключно) матеріальним феноменом, це передусім специфічне, людське сплетення та місцеве утворення з соціальних зв’язків. Втім завданням нашого основного навчального предмету „Містобудування“ є не містобудівні теорії, а перш за все ознайомлення з фізичною, тобто містобудівною стороною феномену та терміну „місто“.
1: Park, Robert E.: The City: Suggestions for the Investigation of Human Behaviour in the Urban Environment; in: The American Journal of Sociology, Vol. 20, Nr. 5 (März 1915), S. 577 – 612 / Park, Robert E.: The City: Suggestions for the Investigation of Human Behaviour in the Urban Environment; in: Park, Robert E. / Burgess, Ernest W. / McKenzie, Roderick D.: The City; The University of Chicago, Chicago 1925 / Reprint 1984, S. 1