2.2.2 Уявлення про місто
| [unchecked revision] | [unchecked revision] |
No edit summary |
No edit summary |
||
| Line 1: | Line 1: | ||
=2.2. Уявлення про місто= | =2.2. Уявлення про місто= | ||
Поряд із більш „традиційним“ європейським уявленням про місто існує багато позицій, моделей опису та образів уявлення міста, незалежно від тих, які історично склалися в інших, іноземних культурних середовищах та регіонах. Дехто говорить про „місто-машину “, оскільки, мовляв, його ознаками є динаміка та транспортні потоки. У 1914 році футуристи пишуть: „мы должны изобрести и перестроить футуристический город как огромную взволнованную верфь, подвижную, мобильную и динамичную в каждой детали, а футуристический дом должен быть как гигантская машина.“ „Європейське місто“ (термін, який пропагував Ганс Штімман; див. також Андреас Фельдкеллер) мало на меті створення моделі, що була б противагою мегаполісу, який в дусі тих часів (прагнучи до „величини“) утворюється з окремих „XL-архітектур“ (Рем Колхас). Інші автори, не вражені цим, сперечаються про сьогоднішнє (відсутнє) „мистецтво містобудування“ | Поряд із більш „традиційним“ європейським уявленням про місто існує багато позицій, моделей опису та образів уявлення міста, незалежно від тих, які історично склалися в інших, іноземних культурних середовищах та регіонах. Дехто говорить про „місто-машину “, оскільки, мовляв, його ознаками є динаміка та транспортні потоки. У 1914 році футуристи пишуть: „мы должны изобрести и перестроить футуристический город как огромную взволнованную верфь, подвижную, мобильную и динамичную в каждой детали, а футуристический дом должен быть как гигантская машина.“<sup>2</sup> „Європейське місто“ (термін, який пропагував Ганс Штімман; див. також Андреас Фельдкеллер) мало на меті створення моделі, що була б противагою мегаполісу, який в дусі тих часів (прагнучи до „величини“) утворюється з окремих „XL-архітектур“ (Рем Колхас). Інші автори, не вражені цим, сперечаються про сьогоднішнє (відсутнє) „мистецтво містобудування“<sup>3</sup> та втрату „доброго міста“ чи „гарного міста“. | ||
<loop_figure title="Зображ. „Гарне місто“ – Рекламна видова листівка для книги архітектора Клауса Тео Бреннера " description="(Джерело: видавн. jovis, Берлін, рік не зазначено)">[[File:Schoene_stadt.jpg|690px]]</loop_figure> | <loop_figure title="Зображ. „Гарне місто“ – Рекламна видова листівка для книги архітектора Клауса Тео Бреннера " description="(Джерело: видавн. jovis, Берлін, рік не зазначено)">[[File:Schoene_stadt.jpg|690px]]</loop_figure> | ||
| Line 7: | Line 7: | ||
<loop_figure title="Зображ. „Kulturfabrik“ ‒ реконструкція колишньої текстильної фабрики „Даниловская мануфактура“ у Москві, Москва; архітектори: magma-architecture, Берлін" description="(Концепт-ідея, план місцевості ст.76 і наст.)">[[File:690px-Kulturfabrik.jpg]]</loop_figure> | <loop_figure title="Зображ. „Kulturfabrik“ ‒ реконструкція колишньої текстильної фабрики „Даниловская мануфактура“ у Москві, Москва; архітектори: magma-architecture, Берлін" description="(Концепт-ідея, план місцевості ст.76 і наст.)">[[File:690px-Kulturfabrik.jpg]]</loop_figure> | ||
Пошук нових містобудівних форм та концептів та їх частково експериментальне спорудження тривають й досі, про що свідчить ряд екологічних поселень та перепланувань (місто Масдар в Абу-Дабі чи китайське місто-будмайданчик Лінганг німецьких архітекторів „gmp“ (Gerkan, Marg & Partners), Гамбург); (тут концепт реконструкції великої території колишнього заводу - (див. [[ЕКСКУРС_М-1_Москва-Воркшоп|ЕКСКУРС М-1 Москва-Воркшоп]]). Перейшовши за посиланням http://pb.platfor.ma/10-adaptive-reuse-examples/ (дата перегляду : 09.06.2017), Ви зможете ознайомитися з іншими прикладами, які в контексті підмодуля «містобудування» є цікавими з точки зору містопланувальних змін у використанні будівлі (конверсії). При цьому йдеться не тільки про використання з метою проживання, але й про бюро, офісні та урядові приміщення, культурні установи, магазини та майстерні, що відіграють важливу роль у таких проектах зі зміни використання будівлі. Продемонстровані архітектурні рішення в цьому контексті є вторинними. Втім вони ілюструють можливість конверсії. | |||
Метою лекції, пояснювальних текстів та тренувальних завдань підмодуля з містобудування, передусім в рамках нашого '''центральноєвропейського контексту''', є демонстрація того, що такий окремий будівельний камінь міста як „будинок“ завжди є частиною чогось іншого, вищого – єдності міста. Необхідно навчитися розпізнавати ці (можл., гармонійні?) зв’язки з „цілісністю“ населеного пункту та їх включення в ландшафт або ж тільки в найближчі сусідні будинки, а також отримати знання про те, як поводитися з цими зв’язками з планувальної точки зору. Навчальний предмет „Основи містобудування“ відповідає за те, щоб, виходячи за рамки архітектури, відкрити оцей розширений – і „розширюючий“ - кут огляду на окремий будинок і ознайомити з найважливішими для цього відношеннями та методами. Містобудівна мета полягає в тому, щоб окремий будинок міг задовольнити '''містобудівний контекст''' та наявні '''містопланувальні умови''' (законодавство в галузі планування та будівництва). Також необхідно показати, що кожен окремий будинок у свій специфічний спосіб може / повинен робити архітектурний внесок, щоб додати у „місто“ чи місцевість, які є цілісністю, (новий) відповідний будівельний камінь. Важливим завданням містопланувальних міркувань та принципів діяльності є: поважати наявний „образ“ архітектурної ситуації чи (щонайменше) не зашкодити існуючій ситуації. | |||
----------------- | |||
<sup>2</sup>Sant’Elia, Antonio / Marinetti, Fillipo Tomaso: Futuristische Architektur (1914); in: Conrads, Ulrich (Hrsg.): Programme und Manifeste zur Architektur des 20. Jahrhunderts; zusammengestellt und kommentiert von Ulrich Conrads; Reihe Bauweltfundamente Nr. 1; Braunschweig 1975, S. 32 | |||
Степанова А.А., 2014, «Закат Европы» Освальда Шпенглера в философском и литературоведческом дискурсе, «Polilog. Studia neofilologiczne», No 4, c. 5 – 20. | |||
<sup>3</sup>напр., „Німецький інститут містобудівного мистецтва“ та ін. Крістофа Меклера | |||
Revision as of 18:31, 29 June 2017
2.2. Уявлення про місто
Поряд із більш „традиційним“ європейським уявленням про місто існує багато позицій, моделей опису та образів уявлення міста, незалежно від тих, які історично склалися в інших, іноземних культурних середовищах та регіонах. Дехто говорить про „місто-машину “, оскільки, мовляв, його ознаками є динаміка та транспортні потоки. У 1914 році футуристи пишуть: „мы должны изобрести и перестроить футуристический город как огромную взволнованную верфь, подвижную, мобильную и динамичную в каждой детали, а футуристический дом должен быть как гигантская машина.“2 „Європейське місто“ (термін, який пропагував Ганс Штімман; див. також Андреас Фельдкеллер) мало на меті створення моделі, що була б противагою мегаполісу, який в дусі тих часів (прагнучи до „величини“) утворюється з окремих „XL-архітектур“ (Рем Колхас). Інші автори, не вражені цим, сперечаються про сьогоднішнє (відсутнє) „мистецтво містобудування“3 та втрату „доброго міста“ чи „гарного міста“.
Ведеться боротьба з великим містом як капіталістичним молохом, і з середини ХІХ ст. у Франції та Англії розвиваються історичні протилежні моделі, такі як „місто-сад“, яке повинно було „розчинити“ велике місто. З тих часів з містом та в місті трапилося багато різного – і в теорії міста, і в урбаністичній дійсності; у 1960-х роках мали місце утопічні міркування, серед яких мрії про плаваючі великі міста чи урбаністичні техноїдні просторові структури, до яких чіплялися б окремі житлові комірки. Протягом останніх століть під впливом різних фантазій та моделей міста було реалізовано такі міста як Бразилія, Чандігарх і т.д., проте іще раніше поряд з існуючими історичними формами міст у інших культурних колах (арабське місто, гірське місто Мачу-Пікчу в Перу і т.д.) виникали такі всесвітньо відомі класичні моделі міста, як-от іспанські колоніальні міста.
Пошук нових містобудівних форм та концептів та їх частково експериментальне спорудження тривають й досі, про що свідчить ряд екологічних поселень та перепланувань (місто Масдар в Абу-Дабі чи китайське місто-будмайданчик Лінганг німецьких архітекторів „gmp“ (Gerkan, Marg & Partners), Гамбург); (тут концепт реконструкції великої території колишнього заводу - (див. ЕКСКУРС М-1 Москва-Воркшоп). Перейшовши за посиланням http://pb.platfor.ma/10-adaptive-reuse-examples/ (дата перегляду : 09.06.2017), Ви зможете ознайомитися з іншими прикладами, які в контексті підмодуля «містобудування» є цікавими з точки зору містопланувальних змін у використанні будівлі (конверсії). При цьому йдеться не тільки про використання з метою проживання, але й про бюро, офісні та урядові приміщення, культурні установи, магазини та майстерні, що відіграють важливу роль у таких проектах зі зміни використання будівлі. Продемонстровані архітектурні рішення в цьому контексті є вторинними. Втім вони ілюструють можливість конверсії.
Метою лекції, пояснювальних текстів та тренувальних завдань підмодуля з містобудування, передусім в рамках нашого центральноєвропейського контексту, є демонстрація того, що такий окремий будівельний камінь міста як „будинок“ завжди є частиною чогось іншого, вищого – єдності міста. Необхідно навчитися розпізнавати ці (можл., гармонійні?) зв’язки з „цілісністю“ населеного пункту та їх включення в ландшафт або ж тільки в найближчі сусідні будинки, а також отримати знання про те, як поводитися з цими зв’язками з планувальної точки зору. Навчальний предмет „Основи містобудування“ відповідає за те, щоб, виходячи за рамки архітектури, відкрити оцей розширений – і „розширюючий“ - кут огляду на окремий будинок і ознайомити з найважливішими для цього відношеннями та методами. Містобудівна мета полягає в тому, щоб окремий будинок міг задовольнити містобудівний контекст та наявні містопланувальні умови (законодавство в галузі планування та будівництва). Також необхідно показати, що кожен окремий будинок у свій специфічний спосіб може / повинен робити архітектурний внесок, щоб додати у „місто“ чи місцевість, які є цілісністю, (новий) відповідний будівельний камінь. Важливим завданням містопланувальних міркувань та принципів діяльності є: поважати наявний „образ“ архітектурної ситуації чи (щонайменше) не зашкодити існуючій ситуації.
2Sant’Elia, Antonio / Marinetti, Fillipo Tomaso: Futuristische Architektur (1914); in: Conrads, Ulrich (Hrsg.): Programme und Manifeste zur Architektur des 20. Jahrhunderts; zusammengestellt und kommentiert von Ulrich Conrads; Reihe Bauweltfundamente Nr. 1; Braunschweig 1975, S. 32 Степанова А.А., 2014, «Закат Европы» Освальда Шпенглера в философском и литературоведческом дискурсе, «Polilog. Studia neofilologiczne», No 4, c. 5 – 20. 3напр., „Німецький інститут містобудівного мистецтва“ та ін. Крістофа Меклера