4.2.2.1.2 Структуруючі-фактори

[checked revision]

Latest revision as of 01:20, 14 April 2024

Це абстрактно-геометричні, географічні та функціональні розподільчі елементи на здебільшого видозмінених людиною, природних та збудованих територіях, як-от лінійна чи пунктирна сегментація та поділ, розрізи та розформування території на ареали, поля; поєднання ділянок міста між собою та виділення певних об’єктів на місцевості.

Найчастіше розрізняють такі структуруючі фактори (у довільній послідовності):

пунктирні,
лінійні,
площинні,
обмежувальні / розмежувальні,
з плавним переходом,
ритмічні / послідовні,
ті, що утворюють растр,
централізуючі / ті, що формують середину / симетричні структуруючі фактори, а також:
особливі форми (наприклад, радіальна зрошувальна система, рисові тераси, утворення кластерів, село з круговим розташуванням дворів)

Структуруючі фактори представлені в основному на середньому просторовому та великому просторовому рівнях (мезо – та макрорівні міста). На картах та аерофотознімках місцевості їх здебільшого можна побачити у вигляді графічно-географічних візерунків, систематичних сегментацій на основі з’єднувальних ліній; на середньому просторовому рівні – це розмежування, концентраційні групи та зміна рис міського простору, а також форма будівель. Дану тему добре висвітлено у книзі „Die DNA der Stadt“ на прикладах багатьох німецьких міст. (Посилання на літературу: Mueller-Haagen, Inga; Simonsen, Jörn; Többen, Lothar: Die DNA der Stadt. Ein Atlas urbaner Strukturen in Deutschland; Mainz 2014).

@@ Line 1: / Line 1: @@
-Вони визначають індивідуальний образ місцевості чи її вигляд (настрій, враження, атмосферу, вплив), а також тип конструктивного оформлення будівель та міського простору через використання відповідних матеріалів, методів будівництва та приписів. Таким чином вищезгадані категорії дослідження („будівельні камені міста“) отримують їх фізичну матеріалізацію та властивість здійснювати певний вплив, їх планувально-будівний вигляд та оформлення.
+Це абстрактно-геометричні, географічні та функціональні розподільчі елементи на здебільшого видозмінених людиною, природних та збудованих територіях, як-от лінійна чи пунктирна сегментація та поділ, розрізи та розформування території на ареали, поля; поєднання ділянок міста між собою та виділення певних об’єктів на місцевості.
-Розрізняють здебільшого такі ознаки міського простору:
+Найчастіше розрізняють такі структуруючі фактори (у довільній послідовності):
-* спосіб розподілу простору та архітектури (''як-от'' дрібнодетальність, монументальність, осьова симетричність, масштабність);
+* пунктирні,
-* величина об’єктів будівництва та її вплив („вимірність“; ''як-от'' ширина - висота - довжина - глибина / 	пропорція / масивність);
+* лінійні,
-* спосіб / вид оформлення (''як-от'' гармонія / одноманітність / контрастність / фрагментарність) 	ПРИМІТКА: Епохи та стилі будівництва див. „Параметри місцевості“ (далі під номером ІV);
+* площинні,
-* матеріальність (''як-от'' кам’яний / озеленений / гладкий / прозорий / облицьований  / масивний / кольоровий);
+* обмежувальні / розмежувальні,
-* характеристика, вплив, атмосфера (''як-от'' відкритий – закритий / техноїдний / традиційний / сільський  – 	міський);
+* з плавним переходом,
-* характер та ступінь публічності (''як-от'' приватний – громадський, сільський – урбаністичний, анонімний – монопольний  – 	суспільний, тихий („мертвий“?) – „живий“).
+* ритмічні / послідовні,
+* ті, що утворюють растр,
+* централізуючі / ті, що формують середину / симетричні структуруючі фактори, ''а також'':
+* особливі форми (наприклад, радіальна зрошувальна система, рисові тераси, утворення кластерів, село з круговим розташуванням дворів)
-Ознаки міського простору представлені в основному на малому просторовому та середньому просторовому рівнях (мікро – та мезорівні міста). Їх можна побачити як в типах сегментації, так і в використаних матеріалах та переважаючих настроях.
+Структуруючі фактори представлені в основному на середньому просторовому та великому просторовому рівнях (мезо – та макрорівні міста). На картах та аерофотознімках місцевості їх здебільшого можна побачити у вигляді графічно-географічних візерунків, систематичних сегментацій на основі з’єднувальних ліній; на середньому просторовому рівні – це розмежування, концентраційні групи та зміна рис міського простору, а також форма будівель. Дану тему добре висвітлено у книзі „Die DNA der Stadt“ на прикладах багатьох німецьких міст. (Посилання на літературу: Mueller-Haagen, Inga; Simonsen, Jörn; Többen, Lothar: Die DNA der Stadt. Ein Atlas urbaner Strukturen in Deutschland; Mainz 2014).