3.4.2.1.3 Особливі будівельні камені міста

[unchecked revision][unchecked revision]
Line 12: Line 12:


====a. будівля-солітер====
====a. будівля-солітер====
напр., окрема будівля або окремо розташований ансамбль будівель, що здалеку виділяється на фоні довколишньої території (міста) та розподіляє її (територію) (напр., палац чи замок), часто монументальна і симетрично / геометрично впорядкована, може домінувати за своєю висотою і т. д.
<loop_figure title="Будівля-солітер „Schloss Solitude“ (палац Солітюд)" description="(малий корпус будівлі в центральній нижній частині зображення) поблизу Штутгарта / Німеччина, геометрично впливає на довколишню територію саду та ландшафт, виконуючи роль їх „опорного пункту“ – див. тут на зображеному „Топографічному плані саду“, створеному у 1777 році Готтфрідом Фрідріхом Абелем, Краєзнавчий музей у Вюртемберзі (завант. 02.08.2017: https://www.museum-digital.de/bawue/index.php?t=objekt&oges=180). Вісь палацу (''починається посередині внизу'') має протяжність близько 13 км аж до резиденції у Людвігсбурзі (див також підпункт 4.2.2.0. Структуруючі фактори).">[[File:Solitaerbau.jpg|700px]]</loop_figure>
<br />
<loop_figure title="„Schloss Wilhelmshöhe“ (Палац Вільгельмсгьое, об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО)" description="у Касселі / Німеччина – за допомогою своєї симетрії і вісі, яка розподіляє міський простір та ландшафт, ця споруда, як будівля-солітер, має вплив на територію міста перед нею та парк і ландшафтний простір з тієї сторони будівлі, де знаходиться сад.">[[File:Schloss-wilhemshoehe.jpg|700px]]</loop_figure>


====b. лінійна споруда====
====b. лінійна споруда====

Revision as of 18:33, 6 November 2017

4.2.1.3. Особливі будівельні камені міста

На противагу до „традиційного будівельного каменю міста“ даний термін охоплює менш чисельні, втім особливі і часто видатні будівлі та споруди певного населеного пункту. Особливі будівельні камені міста містять в собі здебільшого центральні, муніципальні чи міжрегіональні установи та функції, а завдяки комбінованому „злиттю“ по-особливому збудованої форми, положення у міському просторі та функції вони безпосередньо просторово впливають на збудоване оточення. Це будівлі для закладів культури, органів правосуддя та безпеки, соціально-медичні установи, навчальні заклади, спортивні установи, заклади дозвілля, а також транспортні споруди, технічна інфраструктура (насосні станції, очисні споруди, трансформатори, підстанції) та ін.; видатні адміністративні комплекси та приватні установи можуть також впливати на міський простір, якщо з будівельно-просторової точки зору помітною є висока суспільна оцінка споруди та її містобудівний вплив. Поряд з названими видами експлуатації термін охоплює також численні інженерні та транспортні споруди, такі як мости, транспортні розв’язки, радіовежі і т. д., які завдяки їх найрізноманітнішій формі та втручанню в топографію також як особливі будівельні камені міста членують забудовані ареали та беруть участь у їх формуванні. Альдо Россі називає архітектурні особливі будівельні камені „первинними елементами“32. Він вказує на те, що вони часто є пам’ятниками будівництва, і у сформульованій ним книзі „Архитектура города“ ставить їх на перше місце у відношенні до іншої міської забудови.

Luebecker altstadt.jpg

Цей вислів охоплює біполярні, взаємно-обґрунтовані та взаємозумовлені напружені зв’язки між особливими „первинними“ будівлями та загальним образом міста. Силует міста Любек є вираженням таких піднесених з точки зору простору міста (та „громадянсько“-піднесених) зв’язків, які можна констатувати також на основі високого локального, підтримуючого ідентичність статусу старої частини міста, у порівнянні з ділянками передмістя. Особливі просторові зв’язки між особливими будівельними каменями міста та нормальною забудовою (традиційними будівельними каменями) виникають також у зв’язку з наведеними нижче властивостями:

  • їх особливе внутрішнє та зовнішнє архітектурне членування та форма (відносно навколишньої нормальної забудови).
  • їх внесок у формування, членування та образ міського простору, можливо, також в якості орієнтиру на всіх містобудівних рівнях (втім передусім на мікро- та макрорівнях міста).
  • спосіб доступу до них, а також їх (культурно-) історичні функції (які затьмарюють міський простір та його сприйняття).

Особливі будівельні камені здебільшого прив’язані до їх використання та мають репрезентативну форму, їх вплив поширюється на велику територію і впадає у вічі. Вони роблять місто особливим (історично) в часі та просторі. Часто це будівлі, які знаходяться під захистом пам’яток архітектури, і вони лише незначною мірою або ж повільно змінюються в процесі розвитку довколишньої місцевості. Навіть якщо змінюється їх використання, вони зберігають свій особливий, помітний у міському просторі статус чи отримують нове значення. Вони є цілями вирішення повсякденних питань (напр., паспортний стіл у ратуші), а також особливих подій (напр., відділ реєстрації актів цивільного стану також у ратуші) і є також часто „сценою & обгорткою“ для незвичайних заходів та подій. Більш технічно-обумовлені особливі об’єкти часто простягаються на великі території, є елементами сегментації та розподілу, втім їх власна функція є „об’єднуючою, комунікативною“ (напр., залізнична колія або течія річки). Часто один особливий будівельний камінь об’єднує багато перелічених властивостей та форм різних особливих типів об’єктів (a. ‒ h.), що ще більше закріплює та посилює його видатну позицію в місті. Розрізняють.

a. будівля-солітер

напр., окрема будівля або окремо розташований ансамбль будівель, що здалеку виділяється на фоні довколишньої території (міста) та розподіляє її (територію) (напр., палац чи замок), часто монументальна і симетрично / геометрично впорядкована, може домінувати за своєю висотою і т. д.

Solitaerbau.jpg


Schloss-wilhemshoehe.jpg

b. лінійна споруда

c. споруди з великою площею

d. домінанта

e. велика споруда

f. криті, громадські споруди

g. будівля особливого значення

h. архітектурні споруди площ / незабудованого простору

---
32: Альдо Россі (1973), напр., стор. 13, 45, 80
33: У ескізі передбачалося, що будівля буде вдвічі вищою, втім дозвіл на це не було отримано, оскільки архітектори відмовилися вказати одним із авторів члена комуністичної партії СРСР, втім також і у зв’язку з проблемами із закладанням фундаменту. Джерело: http://www.archdaily.com/ "Superstructure": 11 Projects That Defined Kiev's Soviet Modernism; Autoren: Alex Bykov, Oleksandr Burlaka und Oleksiy Radynski (завант. 29.03.2015) ["Superstructure": 11 проектів, що характеризують київський радянський модернізм; автори: А.Биков, О.Бурлака та О.Радинський]
34: у зв’язку із барвистим оформленням фасаду
35: див. підпункт 4.2.1.3.e. „обжита Марктгалле“ у Роттердамі / Нідерланди архітекторів MVRDV