| [checked revision] | [checked revision] |
| Line 1: | Line 1: | ||
=6.0. Природний, соціальний та збудований навколишній світ= | =6.0. Природний, соціальний та збудований навколишній світ= | ||
Термін „навколишній світ“ схиляє нас до думки, яка стверджує, що навколишній світ, це те, що знаходиться за межами людини, навколо неї. Отже, він існує відокремлено, а людина здається при цьому чимось „іншим“, відстороненим від (навколишнього) світу; і тому може „вільно“ поводитися з ним, як з об’єктом. | Термін „навколишній світ“ схиляє нас до думки, яка стверджує, що навколишній світ, це те, що знаходиться за межами людини, навколо неї. Отже, він існує відокремлено, а людина здається при цьому чимось „іншим“, відстороненим від (навколишнього) світу; і тому може „вільно“ поводитися з ним, як з об’єктом. Щоправда, насправді не існує цього однозначного розмежування між людиною та навколишнім світом (суб’єкт та об’єкт), оскільки вона (людина) сама є частиною цього світу. Вона залучена до дій, вказівок, настроїв, з її власною тілесністю – активною чи пасивною – і знаходиться в полоні суспільних та природних процесів. Тут відкриваються більш детальні та (пра-) давні можливості розгляду, які залежно від культури та історичної епохи можна філософськи осмислювати чи по-новому тематизувати. | ||
<loop_area type="arrangement"><loop_toc> </loop_toc></loop_area> | <loop_area type="arrangement"><loop_toc> </loop_toc></loop_area> | ||
Термін „навколишній світ“ схиляє нас до думки, яка стверджує, що навколишній світ, це те, що знаходиться за межами людини, навколо неї. Отже, він існує відокремлено, а людина здається при цьому чимось „іншим“, відстороненим від (навколишнього) світу; і тому може „вільно“ поводитися з ним, як з об’єктом. Щоправда, насправді не існує цього однозначного розмежування між людиною та навколишнім світом (суб’єкт та об’єкт), оскільки вона (людина) сама є частиною цього світу. Вона залучена до дій, вказівок, настроїв, з її власною тілесністю – активною чи пасивною – і знаходиться в полоні суспільних та природних процесів. Тут відкриваються більш детальні та (пра-) давні можливості розгляду, які залежно від культури та історичної епохи можна філософськи осмислювати чи по-новому тематизувати.