Використання та образ міста

1.1. Використання та образ міста

Сприйняття міста особистістю формується з образів, які вона щодня переживає у повсякденному житті, прямуючи новими чи давно відомими шляхами на роботу, ігровий майданчик чи до банкомату за рогом. Багато окремих видів діяльності мешканців міста накладаються одні на одних і поєднуютсья між собою, утворюючи функціональні зони, процеси руху і транспортні потоки. Вони переплітаються з особистим досвідом та уявленнями, утворюючи в нашій уяві загальні образи міста: наприклад, у Чернівцях центр міста із репрезентативною Центральною площею та ратушею, вулиця Ольги Кобилянської як туристична зона для пішоходів чи вулиця Головна з її щоденними заторами).

Процес використання міста відбувається у всіх незабудованих ділянках та будинках; таким чином він пов’язаний з певними архітектурними образами цього міста та художнім рішенням його громадського простору. Успадкований нами образ міста є наслідком та вираженням процесів його використання та постійних перетворень на всіх масштабних рівнях: фасади з часів грюндерства символізують габсбурзьку епоху з її тодішньою культурною політикою експансії, статичні історичні споруди колишньої Резиденції митрополитів – тодішню владу духовенства Буковини та Далмації та нинішній університет, що є об’єктом Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а також багато будівель модерну¹ 20-х/30-х років – експансивну інвестиційну політику румунської епохи. Горбистий силует міста демонструє топографічне занурення міста у ландшафтний простір долини річки Прут та звертає увагу на ділянки, де переходили річку, на місцях старих торговельних шляхів, а завантажені транспортом бруківчасті вулиці свідчать про привабливість центру та невдоволення, яке спричиняють затори).

Зважаючи на це, потрібно формулювати(фахові) питання щодо функціональної реальності міста, виявляти та фіксувати робочі цілі й масштаби оцінки тих, хто це місто розглядає. Тоді можливо буде дослідити ландшафтне положення, орієнтацію вулиць і площ, виразність громадських споруд, типи традиційної забудови, парки, невеличкий мальовничий фонтан і багато іншого. Таким чином можна виявити суттєві, особливі аспекти однієї ситуації на противагу буденності іншої. Виокремлюються критерії для пункту дослідження, виникає загальне враження. Усвідомлюються відкриті чи приховані оцінки та помилкові враження. В такий спосіб (в найкращому випадку) вдасться збагнути місцеву ситуацію та самобутній характер міста. Те, що пізнається наостанок і вважається квінтесенцією, - це істинне враження від неповторності відповідної міської ситуації та жвавості міського життя, як воно проявляється в образі міста.

 Fig. : Зображ. „Місто належить усім нам!“*

Протест проти високих цін на оренду житла для людей з низьким доходом у великих німецьких містах (Фотографія з міста Штутгарт, січень 2017) * Графіті-текст

---
¹: „модерн“ з точки зору епохи модерну у західноєвропейському мовному використанні; у Центрально-Східній Європі натомість використовується назва „конструктивізм“.