2.4.1 Місто як єдність
| [checked revision] | [checked revision] |
LOOP SYSTEM (talk | contribs) (LOOP2 Upgrade) |
|||
| Line 2: | Line 2: | ||
Портрет міста – поняття ширше, ніж аналітичний образ міста, він виходить за межі образу, прагнучи оглянути та охопити також „міське буття“, та демонструє, що ж таке зрештою те чи інше місто. Кожен новий образ, неначе окрема грань, робить свій внесок у те, яким (нам) видається місто. Студенти північної Каліфорнії дослідили 50 інтернаціональних міст та створили вражаючі макети рельєфів, які в об’ємі відображають основні риси цих міст. Зображення рельєфів та додані ескізні плани демонструють мету дослідження, яка полягала в тому, щоб створити точний та лаконічний портрет міста. Ці портрети міста очевидно демонструють особливий „феномен“ в містобудуванні – переплетення різноманітних „структурних єдностей“, урбаністичних та одиничних об’єктів, які формують власну цілісність (= замкнуті в собі єдності). В той же час однин елемент виникає з іншого або просторова констеляція розчиняється на наступному вищому рівні, залежно від способу і кута розгляду. | Портрет міста – поняття ширше, ніж аналітичний образ міста, він виходить за межі образу, прагнучи оглянути та охопити також „міське буття“, та демонструє, що ж таке зрештою те чи інше місто. Кожен новий образ, неначе окрема грань, робить свій внесок у те, яким (нам) видається місто. Студенти північної Каліфорнії дослідили 50 інтернаціональних міст та створили вражаючі макети рельєфів, які в об’ємі відображають основні риси цих міст. Зображення рельєфів та додані ескізні плани демонструють мету дослідження, яка полягала в тому, щоб створити точний та лаконічний портрет міста. Ці портрети міста очевидно демонструють особливий „феномен“ в містобудуванні – переплетення різноманітних „структурних єдностей“, урбаністичних та одиничних об’єктів, які формують власну цілісність (= замкнуті в собі єдності). В той же час однин елемент виникає з іншого або просторова констеляція розчиняється на наступному вищому рівні, залежно від способу і кута розгляду. | ||
<loop_figure title="Зображ. Любек; джерело" description="(Wurman, Richard Saul: Cities: Comparisons of Form and Scale. Models of 50 significant towns and cities to the scale of 1:43,200 or 1” = 3,600’; Philadelphia, Pennsylvania 1974, ст. 25 [північ праворуч])">[[File:Luftbild-hl.png]]</loop_figure> | <loop_figure title="Зображ. Любек; джерело" description="(Wurman, Richard Saul: Cities: Comparisons of Form and Scale. Models of 50 significant towns and cities to the scale of 1:43,200 or 1” = 3,600’; Philadelphia, Pennsylvania 1974, ст. 25 [північ праворуч])" id="5f6e05d20641b">[[File:Luftbild-hl.png]]</loop_figure> | ||
Даний феномен можна проілюструвати на прикладі „російської деревяної ляльки“ (матрьошка): якщо ми відкриємо її, то знайдемо всередині меншу за розміром ляльку, у якій так само знаходиться менша лялька і т.д. Кожен крок і кожна частина є ментальною '''частиною сукупності'''. Наведений нижче графік також демонструє образну самобутність кожного окремого зображення (= кожного містобудівного рівня), і все ж воно також є частиною суміжної сукупності чи єдності: | Даний феномен можна проілюструвати на прикладі „російської деревяної ляльки“ (матрьошка): якщо ми відкриємо її, то знайдемо всередині меншу за розміром ляльку, у якій так само знаходиться менша лялька і т.д. Кожен крок і кожна частина є ментальною '''частиною сукупності'''. Наведений нижче графік також демонструє образну самобутність кожного окремого зображення (= кожного містобудівного рівня), і все ж воно також є частиною суміжної сукупності чи єдності: | ||
<loop_figure title="Зображ. Мерлін Монро " description="(Джерело: невідомо)">[[File:690px-Monroe.jpg]]</loop_figure> | <loop_figure title="Зображ. Мерлін Монро " description="(Джерело: невідомо)" id="5f6e05d206420">[[File:690px-Monroe.jpg]]</loop_figure> | ||
Кожен „ступінь розширення зображення“ репрезентує відповідний рівень сприйняття дійсності або ж тип чи щільність інформації. „На основі картинок“ даний графік образно демонструє, як одне міститься в іншому (і так аж до безкінечності), а також як втрачаються або ж стають „невидимими“ відношення та взаємозалежності, якщо спробувати пошукати (прямі) зв’язки між першою та останньою картинкою. (Тоді їх все ще можна відновити і збагнути (''тільки''…?) морально / ментально). | Кожен „ступінь розширення зображення“ репрезентує відповідний рівень сприйняття дійсності або ж тип чи щільність інформації. „На основі картинок“ даний графік образно демонструє, як одне міститься в іншому (і так аж до безкінечності), а також як втрачаються або ж стають „невидимими“ відношення та взаємозалежності, якщо спробувати пошукати (прямі) зв’язки між першою та останньою картинкою. (Тоді їх все ще можна відновити і збагнути (''тільки''…?) морально / ментально). | ||
Revision as of 16:59, 25 September 2020
4.1. Місто як єдність
Портрет міста – поняття ширше, ніж аналітичний образ міста, він виходить за межі образу, прагнучи оглянути та охопити також „міське буття“, та демонструє, що ж таке зрештою те чи інше місто. Кожен новий образ, неначе окрема грань, робить свій внесок у те, яким (нам) видається місто. Студенти північної Каліфорнії дослідили 50 інтернаціональних міст та створили вражаючі макети рельєфів, які в об’ємі відображають основні риси цих міст. Зображення рельєфів та додані ескізні плани демонструють мету дослідження, яка полягала в тому, щоб створити точний та лаконічний портрет міста. Ці портрети міста очевидно демонструють особливий „феномен“ в містобудуванні – переплетення різноманітних „структурних єдностей“, урбаністичних та одиничних об’єктів, які формують власну цілісність (= замкнуті в собі єдності). В той же час однин елемент виникає з іншого або просторова констеляція розчиняється на наступному вищому рівні, залежно від способу і кута розгляду.
Даний феномен можна проілюструвати на прикладі „російської деревяної ляльки“ (матрьошка): якщо ми відкриємо її, то знайдемо всередині меншу за розміром ляльку, у якій так само знаходиться менша лялька і т.д. Кожен крок і кожна частина є ментальною частиною сукупності. Наведений нижче графік також демонструє образну самобутність кожного окремого зображення (= кожного містобудівного рівня), і все ж воно також є частиною суміжної сукупності чи єдності:
Кожен „ступінь розширення зображення“ репрезентує відповідний рівень сприйняття дійсності або ж тип чи щільність інформації. „На основі картинок“ даний графік образно демонструє, як одне міститься в іншому (і так аж до безкінечності), а також як втрачаються або ж стають „невидимими“ відношення та взаємозалежності, якщо спробувати пошукати (прямі) зв’язки між першою та останньою картинкою. (Тоді їх все ще можна відновити і збагнути (тільки…?) морально / ментально).