[checked revision] | [checked revision] |
LOOP SYSTEM (talk | contribs) (LOOP2 Upgrade) |
|||
Line 12: | Line 12: | ||
Завдяки такому розширеному „зеленому“ погляду на місто та продемонстрованим прикладам стає зрозумілою тісна взаємодія між збудованими та природними елементами; як, напр., обширне ландшафтно-просторове включення будівельного комплексу університету „Amazônia“ в тропічні ліси; див. зображення підпункту 4.2.1.3.e. Велика споруда. ‒ Наступні приклади ілюструють різні ландшафтно-планувальні рівні планування та дослідження об’єктів в незабудованому просторі центральної частини міста, міста загалом та регіонального планування. | Завдяки такому розширеному „зеленому“ погляду на місто та продемонстрованим прикладам стає зрозумілою тісна взаємодія між збудованими та природними елементами; як, напр., обширне ландшафтно-просторове включення будівельного комплексу університету „Amazônia“ в тропічні ліси; див. зображення підпункту 4.2.1.3.e. Велика споруда. ‒ Наступні приклади ілюструють різні ландшафтно-планувальні рівні планування та дослідження об’єктів в незабудованому просторі центральної частини міста, міста загалом та регіонального планування. | ||
<loop_figure title="Сад як „рослинний будівельний камінь“" description="тут представлено п’ять варіантів „Pocket-Garden“ („невеликого саду“) ‒ як містобудівна „пропозиція інтервенції“ для наявних незабудованих ділянок – тимчасово або постійно; із розробки, представленої на конкурсі ідей для старої частини міста Ройтлінген / Німеччина (2006; фрагмент плану без масштабу)(''37'')">[[File:Garten-als-vegetationsbaustein.jpg|700px]]</loop_figure> | <loop_figure title="Сад як „рослинний будівельний камінь“" description="тут представлено п’ять варіантів „Pocket-Garden“ („невеликого саду“) ‒ як містобудівна „пропозиція інтервенції“ для наявних незабудованих ділянок – тимчасово або постійно; із розробки, представленої на конкурсі ідей для старої частини міста Ройтлінген / Німеччина (2006; фрагмент плану без масштабу)(''37'')" id="5f6e05d88f3d0">[[File:Garten-als-vegetationsbaustein.jpg|700px]]</loop_figure> | ||
<br /> | <br /> | ||
<loop_figure title="Зелені ділянки (з’єднання) як „рослинні будівельні камені“ – цільова модель зелених ділянок в центрі міста як варіант дискусії для реорганізації міського простору міста Любц / Німеччина" description="(ескіз прибл.1993 року, без масштабу)">[[File:Grünflächenverbindungen.jpg|700px]]</loop_figure> | <loop_figure title="Зелені ділянки (з’єднання) як „рослинні будівельні камені“ – цільова модель зелених ділянок в центрі міста як варіант дискусії для реорганізації міського простору міста Любц / Німеччина" description="(ескіз прибл.1993 року, без масштабу)" id="5f6e05d88f3de">[[File:Grünflächenverbindungen.jpg|700px]]</loop_figure> | ||
<br /> | <br /> | ||
<loop_figure title="Громадський парк" description="як „рослинний будівельний камінь міста“, який відіграє визначну роль для міського простору озелененого центру нової частини міста Любек, сформований вздовж вісі міського простору (''середня'' червона лінія); містобудівний ескіз від архітектурного бюро „White Arkitekter“ / Швеція; облаштування парку Карлебах (2004 – 2005); ландшафтні архітектори - Levin Monsigny (фрагмент карти без масштабу із малюнками автора: OpenStreetMap-CC-BAY-SA2.0 дата звернення 09.05.17)">[[File:Parknalge.png|700px]]</loop_figure> | <loop_figure title="Громадський парк" description="як „рослинний будівельний камінь міста“, який відіграє визначну роль для міського простору озелененого центру нової частини міста Любек, сформований вздовж вісі міського простору (''середня'' червона лінія); містобудівний ескіз від архітектурного бюро „White Arkitekter“ / Швеція; облаштування парку Карлебах (2004 – 2005); ландшафтні архітектори - Levin Monsigny (фрагмент карти без масштабу із малюнками автора: OpenStreetMap-CC-BAY-SA2.0 дата звернення 09.05.17)" id="5f6e05d88f3e9">[[File:Parknalge.png|700px]]</loop_figure> | ||
<br /> | <br /> | ||
<loop_figure title="Модель вісей для для розвитку міста із розташованими між ними “ландшафтними язиками“ як „схема природного розвитку організму – Гамбург“ / Німеччина" description="рисунок: Фрітц Шумахер (нарисовано у 1919р.; опубліковано в „Großhamburg. Denkschrift des Hamburger Senat“s; Hamburg 1921, S. 38; Гамбурзька державна університетська бібліотека, CC BY-SA 4.0 [https://creativecommons.org/licences/by-sa/4.0/deed.de]; завант. http://www.sub.uni-hamburg.de ContentServer_20170811_222407.pdf ">[[File:Achsenmodell.jpg|700px]]</loop_figure> | <loop_figure title="Модель вісей для для розвитку міста із розташованими між ними “ландшафтними язиками“ як „схема природного розвитку організму – Гамбург“ / Німеччина" description="рисунок: Фрітц Шумахер (нарисовано у 1919р.; опубліковано в „Großhamburg. Denkschrift des Hamburger Senat“s; Hamburg 1921, S. 38; Гамбурзька державна університетська бібліотека, CC BY-SA 4.0 [https://creativecommons.org/licences/by-sa/4.0/deed.de]; завант. http://www.sub.uni-hamburg.de ContentServer_20170811_222407.pdf " id="5f6e05d88f3f6">[[File:Achsenmodell.jpg|700px]]</loop_figure> | ||
Аналіз та планування рослинності та зеленого простору на заселених ділянках та навколо них – це завдання ландшафтного планування, яке залежно від типу території повинне доповнюватися відповідними географічними та біологічно-екологічними дослідженнями натуралістів. У підмодулі „МАБ. Містобудування“ на окремих прикладах звертається увага на дані тематичні та фахові галузі, а також на необхідність міждисциплінарної співпраці щодо відповідних цій тематиці питань під час аналізу місцевості.
На всіх містобудівних рівнях дослідження та планування і для різних форм забудови для теми флори та фауни потрібні відповідні до масштабу фахові знання, які в окремих випадках повинні бути узгоджені та опрацьовані у тісній співпраці з ландшафтним плануванням. Ландшафтний дизайнер зі Штутгарта Гізельгер Кауле у своєму короткому тексті під назвою „Stadtvegetation“ („Рослинність міста“)(1987) об’єднав найважливіші теми. Серед основних біотопів міста36, які слід розрізняти, він виділяє наступні:
На прикладі різноманітних урбаністичних форм забудови та типів ділянок він характеризує відповідний світ рослин і тварин та наявні там умови для життя та зростання. Таким чином суто візуальний огляд рослинності розширюється навколо її (можливого) внеску для екологічного погляду на місто і на окремі частини будівель, які пропонують відповідно різний життєвий простір (біотопи).
Все це може бути лише посиланням на те, щоб звернути увагу на обширні біологічні та мікрокліматичні впливи та дію зелених поясів, течій річок, парків, садів та деревонасаджень – а також решту ділянок вздовж транспортних смуг та необроблених ділянок, що пустують. Перелік невеликих сукупностей та елементів уже було наведено у частині „Малі будівельні камені міста“ (підпункт (4.2.1.1.f. „Елементи рослинності“).
Завдяки такому розширеному „зеленому“ погляду на місто та продемонстрованим прикладам стає зрозумілою тісна взаємодія між збудованими та природними елементами; як, напр., обширне ландшафтно-просторове включення будівельного комплексу університету „Amazônia“ в тропічні ліси; див. зображення підпункту 4.2.1.3.e. Велика споруда. ‒ Наступні приклади ілюструють різні ландшафтно-планувальні рівні планування та дослідження об’єктів в незабудованому просторі центральної частини міста, міста загалом та регіонального планування.
---
36: Кауле (1987), таблиця 4 „Wichtige Stadtbiotope“ („Важливі біотопи міста“), с.96
37: Коротке резюме тексту із зображення (зверху справа) від перекладача: Імплантаційний модуль ІІ для розривів у забудові („pocket-garden“). Описано хід дій для насадження Pocket-Gardens на порожні земельні ділянки у старій частині міста Ройтлінген на основі історичних садів.
Pocket-Garden: з англ. сад-кишеня, оскільки він також невеликого розміру і закритий з усіх сторін.