| [checked revision] | [checked revision] |
| Line 1: | Line 1: | ||
Будівельні камені міста представлені здебільшого на малому просторовому та середньому просторовому рівнях міста(мікро- та мезорівні). Це площі та об’єкти (їх комбінації), які як одиничні утворення та об’єми утворюють між собою та разом з наявною топографією просторові зв’язки та конфігурації і формують певний проміжний простір. В рамках наявних модифікаторів образу (які слід концептуально розвивати у проекті) вони можуть обиратися залежно від того, якими є вимоги до їх використання. Розрізняють: | Будівельні камені міста представлені здебільшого на малому просторовому та середньому просторовому рівнях міста(мікро- та мезорівні). Це площі та об’єкти (їх комбінації), які як одиничні утворення та об’єми утворюють між собою та разом з наявною топографією просторові зв’язки та конфігурації і формують певний проміжний простір. В рамках наявних модифікаторів образу (які слід концептуально розвивати у проекті) вони можуть обиратися залежно від того, якими є вимоги до їх використання. Розрізняють: | ||
*збудовані ділянки чи ділянки природного походження і тривимірні об’єкти, споруди та розміщення будівель та ін., які за допомогою своєї протяжності та об’єму утворюють простір і, як правило, надають можливість для експлуатації. | *збудовані ділянки чи ділянки природного походження і тривимірні об’єкти, споруди та розміщення будівель та ін., які за допомогою своєї протяжності та об’єму утворюють простір і, як правило, надають можливість для експлуатації. | ||
Будівельні камені міста представлені здебільшого на малому просторовому та середньому просторовому рівнях міста(мікро- та мезорівні). Це площі та об’єкти (їх комбінації), які як одиничні утворення та об’єми утворюють між собою та разом з наявною топографією просторові зв’язки та конфігурації і формують певний проміжний простір. В рамках наявних модифікаторів образу (які слід концептуально розвивати у проекті) вони можуть обиратися залежно від того, якими є вимоги до їх використання. Розрізняють:
Поряд з багатьма збудованими об’єктами утворюються також приналежний специфічний довколишній простір та незабудовані ділянки, які межують з цими об’єктами чи оточують їх (наприклад, забудований квартал та його внутрішній дворик, особняк із садом та присадибною ділянкою, замок із його двором та парком). Вони формують єдине ціле, що складається із самої споруди та збереженого ландшафту.
Залежно від масштабів міста та чіткої форми чи розмежування до будівельних каменів міста можуть бути зараховані також більші одиниці, такі як частини міста, міські квартали і збудовані чи природні частини ландшафтів, зелені пояси міського простору, (великі) парки і т.д. Якщо їх можна виділити як завершені, однорідні з точки зору оформлення складові, вони утворюють завершені урбаністичні ділянки, як і, наприклад, житлові райони, вулиці, що сполучають далекі відстані, біотопи і водні ділянки і т.п. У багатьох запланованих розширеннях меж міста для середньовічних міст на початку епохи Нового часу можна чітко простежити цей завершений „характер будівельних каменів“ з погляду містобудування. Втім пізніше ця зручна для використання „метафора будівельного каменя“ розсіюється у більших, вже не придатних для огляду єдностях довколишнього світу (макрорівні міста).
Залежно від автора та розуміння архітектури чи міста під час опису будівельних каменів міста використовується або той висновок чи підхід, який робить більший акцент на будівельній формі, або ж той, який робить наголос на функції. Альдо Россі19 наголошує на архітектурній точці зору, описуючи архетипне походження „архітектури міста“, що утворені історично типи будинків передаються з покоління в покоління первинно як форми будівництва будинків (а також пристосовуються й розвиваються). У виниклих в такий спосіб та тих, що дійшли до нас, формах будівництва відбувається безперервна зміна використання, через що також часто відбувається формування самих функцій. Місто таким чином може протягом тривалого часу зберігати та утверджувати свій архітектурний образ, щоправда, у напружених відносинах між швидкою зміною функцій та незмінною типологією будівель.
Виправданим є розрізнення певних тем населеного пункту та містобудування відповідно до їх розміру та сил впливу за допомогою категорій будівельних каменів міста:
Зверніть увагу на те, що в архітектурі та містобудуванні часто не існує загальноприйнятих дефініцій, і тому термін „будівельний камінь міста“ використовується іншими авторами20 у фахових доповідях та в літературі частково інакше, ніж у цих МАБ-текстах.
---
19: Rossi, Aldo: Die Architektur der Stadt. Skizze zu einer grundlegenden Theorie des Urbanen; Düsseldorf 1973; автор розвиває та використовує термін „міська архітектура“ для всього міста, втім не використовує термін „будівельні камені міста“, який дозволяє розрізняти окремі частини.
20: Див., напр. Bürklin, Thorsten / Peterek, Michael (2008); Herrmann, Thomas (1990); Humpert, Klaus (1997); Mäckler, Christoph / Fietz, Frank Paul / Göke, Saskia (Hrsg.) (2016); Trieb, Michael et. al. (1988). ‒ Хоча Альдо Россі не використовує термін, але його книга „Архитектура города“ (2015) робить суттєвий внесок у ґрунтовне розуміння зв’язку між містом та архітектурою міста; всі книги у списку літератури (МАБ-текст М-2).