3.4.2.2.2 Розгляд структуруючих факторів за темами

Представлений вище перелік містить багато впливів, які роблять акцент на візуальному та впорядковують геометрію, і спрямований на інтерпретацію міської дійсності з точки зору оформлення простору. Різноманітні „підґрунтя“ та можливі – і не зорієнтовані на планування – причини та рушійні сили при цьому залишаються невідомими, не досліджуються та не пояснюються. Втім багато структуруючих параметрів проявляються, визначаються та виникають у звʼязку з:

  • суспільними та технічними способами регулювання, такими як закони й приписи, технічні правила (як-от кути нахилу вулиць / колій, норми нахилу, безпечні дистанції, норми щодо щільності забудови і т. д.), культурні правила, прагнення до спрощення, правила приватної власності, соціальні моделі життя і т. д., а також вони зумовлені
  • фізичними та природними реаліяит, такими як землетруси, клімат міста, напрям переважаючих вітрів та сонячного освітлення, напрямок течій річок, лавинонебезпечні території, різні матеріальні та географічні характеристики і т. д.

Характерні для великих територій природні або ж зумовлені технічними причинами регулюючі впливи також можна віднайти і на менших масштабних рівнях. В найширшому розумінні це ті формотворчі впливи та фактори, які охоплюють сили та наслідки, що спричиняють впорядкування території. Їх слід або прийняти як такі, або ж подолати. За своєю відповідною видимою формою вони часто є схожими на абстрактно – геометричні фактори, але їх теми та назви водночас вказують на рушійну силу та причини цих структуруючих факторів. Так, напр., під час планування образу міста як „центр“ в межах „району“42 соціального простору, так і Warft43 на прибережному ландшафті Північного моря можна віднести до категорії „точок, які впливають на структуру“. Ряд наведених нижче тематичних груп та прикладів охоплює деякі фактори впливу на структуру та форми їх прояву:

  • психосоціальні та соціально-просторові структуруючі фактори ділянок міста, які К. Лінч під час своїх досліджень образу міста навзвав: „пути, границы, районы, узлы, ориентиры“ (терміни за Кевіном Лінчем (11982; див. ст. 50 – 87)44.
  • певні (обумовлені регіоном, соціальними та виробничими факторами, транспортом) особливі просторові констеляції, напр., село з круговим розташуванням дворів у Вендланді / Німеччина, традиційні арабські чи індійські форми поселень; економічні умови виробництва в сільському господарстві та промисловості, „соціалістичне лінійне місто“45, специфічно заплановане муніципальне житло, напр., Аркосанті“ (з 1970 року; архітектор: Паоло Солері) Техас / США, „Ауровіль“ / Індія (з 1968 року; архітектор: Роджер Анджер); спочатку також кооперативна ідея міста-саду (1898, Ебенезер Говард46) із ієрархічною моделлю структури міста чи реалізований Жаном Батістом Годеном у другій половині ХІХ ст. у Гізі / Франція житловий комплекс асоціації робітників „Фемілістер“.
  • географічно та технічно-зумовлені структуруючі форми, як-от поселення у природних печерах (напр., у Південній Америці та Туреччині), „населені пукти з будинками труллі“ в Апулії / Італія та Південній Франції; розташовані на воді поселення та райони міста (напр., села на сваях у Бангкоку / Таїланді та, звичайно, у Венеції); на основі систем зрошування на полях (кола, системи каналів; рисові тераси, виноградники; протипаводкові споруди, дамби, Warften (див. виноску 28), польдери у Голландії; військові оборонні споруди і т.д.
  • містобудівні та будівельно-правові структуруючі фактори для архітектури, як-от лінії забудови, правила парцеляції щодо розташування будівель між собою та відносно вулиці, лінії водостічного жолобу, розвиток висот (кількість поверхів), типи будівель та способи їх використання, а також умови рослинності і т.д., які відображаються на різних рівнях планування за допомогою названих раніше „абстрактно-візуальних“ структуруючих факторів. Будівельне право як „правова форма“ створює багато візуально-дієвих структуруючих факторів у приписах, будівельному законодавстві та у плануванні організації будівельних робіт. У загально-структуруючому сенсі ці будівельні правила містять також творчі потенціали47, які слід розкрити.

---
42: Обидва терміни методики дослідження за К. Лінчем (1982)
43: Warft – це невеличкий пагорб на узбережжі, штучно створений з метою захисту розташованих там будинків від паводків; слово поширене тільки в Північній Німеччині.
44: Линч К. Образ города / Пер. с англ. В.Л. Глазычева; Сост. А. В, Иконников; Под ред. А. В. Иконникова. - М.: Стройиздат, 1982. - 328 с., ил. - Перевод изд.: The Image of the City/ Kevin Lynch. - The M. I. T. Press.
45: Див. М. О. Мілютін (1992)
46: Див. рух „місто-сад“ у доданому списку літератури
47: Скільки “творчого потенціалу” можна звільнити від “обмежуючих норм у сфері будівництва“ і скільки його може міститися в них, детально вивчено у присвяченому цій темі виданні журналу ARCH+, in: Brandlhuber, Arno / Hönig, Tobias: Legislating Architecture – Gesetze gestalten!; arch+ features Nr. 50 / Arch+ Nr. 225; Mai 2016 (englisch) / Oktober 2016 (deutsch)