3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм

a. Tопографія як структуруючий фактор:

У місті Сальвадор де Баїя / Бразилія – за межами центру старої частини міста – в якості елементів членування міста виступають хаотичні, круглі пагорби навколо великих „магістральних поворотів“. Горбиста топографія приглушується дрібнодетальною забудовою або ж незліченною кількістю багатоповерхівок, так ніби не існує спусків та схилів – дістатися до кожного елементу між швидкісними вулицями можна завдяки головним вулицям, які проходять здебільшого зверху вздовж гребенів пагорбів. Пагорби є відокремленими ареалами, на яких доступ до відповідної ділянки здійснюється через багато другорядних доріг, провулків та шляхів.

 Fig. 79: Хаотична природна топографія з пагорбами як „структуруючий фактор“ міського простору у Сальвадорі – штат Баїя / Бразилія

у долинах – великі магістралі (червоним) та „вулиці на хребтах“ на гребені забудованих горбистих пагорбів (жовтим); ''зліва зверху'' розташована історична стара частина міста на плато над історичним портом (аерофотознімок Googlemaps з позначеними прикладами; дата звернення 06.08.2016)

b. Лінія як структуруючий фактор:

У Штутгарті / Німеччина існує стара лінійна орієнтація забудованих районів та частин міста на ландшафті між двома замками.

 Fig. 80: Алея Солітюд (1764 – 1768)

що є '''прямою лінією''' ‒ збудованою як дорога чи вулиця ‒ від палацу„Солітюд“ (поблизу Штутгарта / Німеччина) до Людвігсбурга і тамтешнього палацу, вона '''впорядковує ландшафт''' та '''розсікає''' деякі пункти (прибл. 13 км завдовжки); див. також „Особливі будівельні камені міста“ 4.2.1.3.a. Будівля-солітер: Палац „Солітюд“; основа карти: Топографічні карти № 7120 (1973 р.) та № 7320 (1969 р./ M 1:50000 / змонтовані фрагменти), топографічне управління землі Баден-Вюртемберг.

c. Коло як структуруючий фактор:

У місті Аракажу в штаті Сержипі / Бразилія знаходиться приклад поселення із „закоханим у геометрію“ суспільним устроєм, проте його не можна помітити перебуваючи безпосередньо на місцевості. Незважаючи на парк круглої форми в центрі, туди було втиснуто типову для місцевості (прямокутну) житлову забудову. На краях цієї території утворюються залишкові ділянки, які є непридатними для забудови. – По всьому світу й донині існує таке „орнаментальне містобудування“; в Бразилії також, наприклад, в Порту-де-Галіньяс / штат Пернамбуку, в центрі міста восьмикутний промисловий район у західній частині Белу-Оризонті / штат Мінас-Жерайс; в Китаї, напр., Lingang New City; архітектурне бюро „Gerkan Marg und Partner“; відомими є також історичні ідеальні міста епохи Ренесансу в Італії.

 Fig. 81: Район міста у формі кола в центрі Аракажу (штаті Сержипі / Бразилія) для проекту поселення „Conjunto Cidade dos Funcionários“

(1965 / аерофотознімок Googlemaps; дата звернення 26.08.2016)

d. Формування горизонтальної проекції міста за допомогою структуруючих факторів:

Тут відтворено деякі фрагменти плану міста Любек / Німеччина, на яких можна пояснити прокладання трас та форми вуличних систем, зумовлені структуруючими факторами природного простору, топографічними, створеними для забезпечення доступу до певних територій, історичними, правовими та військово-технічними й типовими для певного часу, фахово-планувальними структуруючими факторами, які наявні тут в частково змішаній формі або ж в якості нашарувань. Незалежно від попередніх конструктивних обмежень під час будівництва шляхів та мостів, які також відіграли визначну роль (з топографічної точки зору) для сьогоднішнього розташування вулиць, тут під „історичними“ структуруючими факторами слід, до прикладу, розуміти також розпорядження в галузі громадянського права, які дозволяли проживання за межами міських укріплень лише за виняткових обставин. Ці заборони впливають на ландшафтну картину, придатність для забудови та дозволене використання за межами укріплень, напр., необхідність залишати вільною зону обстрілу, дозволене використаня тамтешніх будівель, їх облаштування та тип будівництва і т.д., що між іншим можна простежити в актуальному на сьогоднішній день розташуванні вулиць (див. наст. зображ. зліва зверху).

 Fig. 82: Топографічні, геометричні та зумовлені забезпеченням доступу до певної ділянки приклади розміщення та місцезнаходження на плані міста Любек на основі структуруючих факторів

(зверху зліва до знизу справа): типова '''структура розгалуження''' вулиць '''на околицях міста''' в західному напрямку після колишніх міських воріт та мосту, який раніше був єдиним | '''паралельність''' суміжних кварталів та старіших '''історичних шосе''' (жирна червона стрілка) та дані історичні шосе, розташовані паралельно до топографічно-видимої низовини річки (блакитним), а саме пізніших барокових ровів перед валом укріплення | типовий на той час прямокутний '''растр''' (заплан. прибл. у 1900 р.), обмежений з обох сторін водоймами | '''членування''' території поселення у зв’язку з недостатньою несучістю ділянки під забудову (овал, обведений штрихованою лінією) та (''теперішнього'') '''природоохоронного заповідника'''; основа карти: Топографічне управління землі Шлезвіг – Гольштейн (видавн.): Топографічна карта 1:25000 (TH 25) Любек №. 2130; 3-тє видання; Кіль 2004

e. Осі взаємовідносин як структуруючий фактор:

Представлення двох масштабних рівнів для візуальних просторових зв’язків між будівлями та оточенням в центрі м. Роскілле / Данія.

 Fig. 83: Прямі зорові осі та злегка-нетотожна, прямокутна структура просторових відношень в м. Роскілле / Данія

''зліва'' – охоплюючи центр міста і аж до ландшафтів; ''справа'' – в межах центрального ансамблю будівлі в центрі міста; джерело: Miljøministeriet Planstyrelsen 1990, S. 12

f. Русло річки як структуруючий фактор

Простий ескіз структури міста Галле, що розташоване на річці Заале (Німеччина), в доступній, абстрагованій формі демонструє важливі просторові та осьові структуруючі фактори. Чітко проявляється взаємопроникнення природної долини річки Заале та типу заселення. Таким чином представлено потенціали наявних аксіальних відношень.

 Fig. 84: Річковий ландшафт, основні напрями використання міста та головні напрямки руху та розвитку у м. Галле / Німеччина

(без відображення нової частини міста Галле); джерело: Kröber, G.: Das städtebauliche Leitbild zur Umgestaltung unserer Städte. Dargestellt am Beispiel der Stadt Halle; Berlin 1980, S. 132

g. Система окремих субсистем як структуруючий фактор:

Концентрично збудоване місто Мілан / Італія демонструє різні, окремі незалежні регулярні осьові системи у передмісті, рівномірно розташовані довкола його історичного ядра.

 Fig. 85: „Формації вуличної мережі, осі вулиць та монументи“ у центральній зоні Мілану / Італія

незалежні одна від одної впорядковані одиниці плану міста здебільшого із утворюючими центр елементами простору, які концентрично розташовані довкола центру міста; автори: Гольштайн Тереза / Паустіан Марен; (фрамгент) роботи (ВНЗ прикладного напрямку м. Любек, літній семестр 2017 р.)

h. Прямокутність як структуруючий фактор:

Старий данський культурний ландшафт на узбережжі Балтійського моря із „грубим, регулярним“ розподілом полів та шляхів в контексті утворених природним шляхом морських бухт.

 Fig. 86: На перший погляд майже прямокутне розміщення ландшафтів, полів та вулиць/ шляхів (1940 р.) навколо міста Роскілле / Данія

майже не прив’язане до топографії; лише колишня залізнична колія ігнорує цей загальний порядок; проте, поглянувши ще раз, бачимо різноманітні відхилення від основного правила; джерело: Miljøministeriet Planstyrelsen 1990, S. 24 – 25

i. Паралельність як структуруючий фактор

Незвичайна (вигадана) велика структура – роздроблена та включена в ландшафтний простір завдяки природній формі острова – на ландшафті фінського узбережжя із типовими для нього шхерами, як пропозиція для розширення міста під час конкурсу ідей „Helsinki 2050“⁴⁸.

 Fig. 87: Лінійність як містобудівна основа впорядкування та '''переломлення''' за допомогою включених в ландшафт острівних форм, які є '''перешкодами для системи'''

фрагменти з конкурсної пропозиції для ідей майбутнього розвитку міста Гельсінкі / Фінляндія; доступ до частини міста, де заборонено проїзд моторних транспортних засобів, здійснюватиметься завдяки розташованому по центру на естакадах метро (див. ескіз ''зліва внизу'') електротранспорту та електрочовнам; фрагменти плану без масштабу та ескізи (K. Брендле, 2007 р.)

---
⁴⁸: під впливом утопічної моделі забудови Токійської затоки у 1960 р. архітектора Кендзо Танге.