2.2.2 Уявлення про місто
2.2. Уявлення про місто
Поряд із більш „традиційним“ європейським уявленням про місто існує багато позицій, моделей опису та образів уявлення міста, незалежно від тих, які історично склалися в інших, іноземних культурних середовищах та регіонах. Дехто говорить про „місто-машину “, оскільки, мовляв, його ознаками є динаміка та транспортні потоки. У 1914 році футуристи пишуть: „мы должны изобрести и перестроить футуристический город как огромную взволнованную верфь, подвижную, мобильную и динамичную в каждой детали, а футуристический дом должен быть как гигантская машина.“ „Європейське місто“ (термін, який пропагував Ганс Штімман; див. також Андреас Фельдкеллер) мало на меті створення моделі, що була б противагою мегаполісу, який в дусі тих часів (прагнучи до „величини“) утворюється з окремих „XL-архітектур“ (Рем Колхас). Інші автори, не вражені цим, сперечаються про сьогоднішнє (відсутнє) „мистецтво містобудування“ та втрату „доброго міста“ чи „гарного міста“.
Ведеться боротьба з великим містом як капіталістичним молохом, і з середини ХІХ ст. у Франції та Англії розвиваються історичні протилежні моделі, такі як „місто-сад“, яке повинно було „розчинити“ велике місто. З тих часів з містом та в місті трапилося багато різного – і в теорії міста, і в урбаністичній дійсності; у 1960-х роках мали місце утопічні міркування, серед яких мрії про плаваючі великі міста чи урбаністичні техноїдні просторові структури, до яких чіплялися б окремі житлові комірки. Протягом останніх століть під впливом різних фантазій та моделей міста було реалізовано такі міста як Бразилія, Чандігарх і т.д., проте іще раніше поряд з існуючими історичними формами міст у інших культурних колах (арабське місто, гірське місто Мачу-Пікчу в Перу і т.д.) виникали такі всесвітньо відомі класичні моделі міста, як-от іспанські колоніальні міста.