Великі за площею, природні розподіли простору, абстрактно-геометричні викрійки ареалів, функціональні поля та супідрядності ділянок мають географічні, функціональні, пов’язані з правами їх власників, історичні та архітектурно-планувальні причини, які впливають на візуальні, геометрично-планувальні викрійки збудованого простору та його сприйняття. Іноді вони є (віртуально) наявними і сприймаються як структуро- та формоутворюючі навіть без матеріального оформлення. Вони розділяють ландшафти та забудовані території, створюють просторові відношення і дозволяють зчитування структуруючих орієнтирів, обмежень простору та з’єднувальних ліній. Структуруючі фактори часто формують простір на великих територіях і регулюють ймовірні майбутні, подальші можливості розвитку території.
Часто геометричні структуруючі фактори можна побачити й у побудованій архітектурі, коли форми міської забудови та концепти будівель реагують з точки зору конструктивного оформлення на географічні орієнтування, що членують парцелі чи включають їх в ескіз; див., напр., наступні зображення із центральним корпусом ВНЗ прикладного напрямку м. Любек (окреслено жовтим кольором) на вулиці Мьонкгофервеґ. Він приймає таку ж прямокутну геометрію забудови вздовж вул. Мьонкгофервеґ (блакитні лінії), якою є геометрія території клініки та універистету (червоні лінії) і отримує таким чином (з-поміж іншого) свою будівельну форму38. Обидва підкреслені спрямування вісей беруть свій початок на наступних за величиною масштабних рівнях з двох історичних шляхів-/ вулиць-трас. Одна регіонально веде на південь (м. Ратцебург і т. д.), інша веде локально до розташованого поблизу помістя (Мьонкгоф).
З іншого боку структуруючий вплив може мати також окрема будівля, напр., осі палацу у Версалі / Франція чи у Карлсруе / Німеччина, де осі споруди також розподіляють прилеглу міську територію та навколишнє середовище, а також підпорядковуються одна одній. На створення деяких об’єктів архітектора Даніеля Лібескінда надихали окремі історичні події, події міського простору, „напрямки“ яких були визначними для концепцій його будівель (напр., „Воєнно-історичний музей“ у Дрездені39 / Німеччина); будівельне спрямування апсид у християнських церквах у східному напрямку є іще одним „ментальним принципом орієнтування“, що впливає на міські простори довкола будівлі церкви40. Такі структуруючі фактори продукують ментальні та видимі зв’язки, однорідність, зміну напрямку та опорні пункти. Таким чином вони попередньо визначають зразки будівництва та планування та ініціюють розподіл території, а також сліди памʼяті.
Щоправда, взаємозв’язок деяких структуруючих елементів, котрий не завжди зможе (втім, зрештою, і не завжди повинен…) помітити безпосередній користувач „на землі“, можна побачити лише на аерофотознімках, картах, завдяки іншим засобам, що забезпечують хороший огляд та завдяки пояснюючій інформації. Із отриманою в такий спосіб інформацією, а також, наприклад, із даними, взятими зі смартфона, який надає інші можливості перспективи, змішується когнітивне знання із безпосереднім сприйняттям і виникає основа для „практичного“ орієнтування у просторі. Завдяки розширеній таким чином так званій особистій „ментальній карті “41 – особиста карта пам’яті – кожен використовує зібрані знання з орієнтування та пояснення у повсякденному житті.
Підтримка просторового зчитування – це лише один аспект, який варто знати про структуруючі фактори. Для архітекторів та містопланувальників вони є важливими складовими під час аналізу моделей містобудівного розвитку, пояснення та достовірності, для того щоб краще розуміти членування, структуру та „образ міста“. Це розуміння є основним для (функціонального та просторового) містобудівного аналізу проблем та для створення на його основі планувальних цілей та стратегій для покращення та змін, яких прагнуть досягти.
---
38: Це можна прослідкувати навіть на детальному рівні у фойє центрального корпусу, де „в деталях виконано“ видимі металеві конструкції обох головних напрямків. ‒ Цей опис має справу виключно з містобудівними зв’язками надземної архітектурної концепції будівлі (архітектори: Державне управління капітального будівництва у Шлезвіг-Гольштейні).
39: Тут вставлена у фасад старого арсеналу нова конструкція прибудови у формі клину направлена симетрично відносно вісі в напрямку повітряного коридору літака під час бомбардування центральної частини Дрездена у Другій світовій війні.
40: Див. також однакове спрямування усіх фасадів церковних веж на захід у силуеті міста Любек (підпункт 3.4.2.1.3.).
41: Див. також. Lynch, Kevin A.: Das Bild der Stadt; Bauweltfundamente Bd. 16; Gütersloh / Berlin / München 1968; insbesonders Anhang A