3.4.2.3 Ознаки образу

Місцеві матеріалізовані утворення з художнім вираженням та будівельно-культурною специфікою простору певного населеного пункту чи міста – тобто атрибутивний зміст⁴⁹ будівельних каменів міста, структуруючих факторів та параметрів місцевості тут має назву „ознаки образу“. У архітектурних дискусіях ознаки образу часто містять „архітектурно-художні якості“, якими можна нечітко описати фізичний та атмосферний вигляд архітектури та міського простору. Враження, вплив об’єктів та просторів, а також атмосфера (настрій), що виникають в такий спосіб, і важливий тип оформлення будівель та міського простору визначаються використаною текстурою, матеріалами, способом будівництва, видами просторового розміщення та їх взаємозв’язками. Попередні категорії дослідження (3.4.2.1.0. Будівельні камені міста та 3.4.2.2.0. Структуруючі фактори⁵⁰) містять з цією атрибуцією фізичну матеріалізацію та придатні для сприйняття атмосферні якості вираження. Їм надаються такі риси, завдяки яким вони отримують своє заплановане та будівельне вираження та форму („образ“). Наприклад, ці якості виокремлюються під час аналізу „дійсності“, і за рахунок цього проявляються „абстрактні та термінологічні моделі“.

Якості впливу⁵¹ можна (більш) систематично охопити та краще розрізнити завдяки таким категоріям ознак:

• Тип членування простору та архітектури; як-от дрібнодетальність, осьова симетрія, асиметрія, диспаритет, фамільярність⁵², безперервність, „перешкода“ (чи „розрив“ в межах гомогенного контексту), масштабність і т.д.
• Величина та вплив об’єму простору („вимірність“); як-от ширина – висота – довжина – глибина, пропорційність (напр., у випадку профілю вуличного простору), масивність і т. д.
• Тип і спосіб оформлення (вираження); як-от гармонія, однотипність, контрастність, фрагментарність, ламкість, легкість, різноманіття, однорідність, монументальність і т.д.

ПРИМІТКА: Мистецькі епохи та стилі в будівництві див. в підрозділі 3.4.3.0. „Параметри місцевості“

• Матеріальність та текстура: кам’яний, озеленений, гладкий, нерівний, прозорий, облицьований, кольоровий, масивний, легкий і т. д.
• Дія, атмосфера (характеристика): закрита-відкрита, техноїдна, „сучасна “ – традиційна, сільська – міська, тверда – м’яка, з плавним переходом – з чіткою межею, звичайна – незвичайна, “холодна“ – затишна („тепла“), та, що стає на заваді – конформна, видатна ‒ буденна і т. д.
• Градус і характер публічності: приватний – публічний, сільський – урбаністичний, анонімний – особистий, самостійний – суспільний, тихий („мертвий“?) – „живий“ і т. д.

Розуміти та тлумачити деякі ознаки образу слід виключно „реляційно“; напр., „легке“ вираження олімпійських споруд у Мюнхені⁵³ (Німеччина) є зрозумілим лише завдяки порівнянню з тим, що видається „масивним & важким“. Так само потрібно критично враховувати, що суб’єктивне оцінювання певної просторової обставини пов’язано з культурою (того, хто сприймає, та того, що сприймається)⁵⁴. Інші архітектурно-психологічні методи міського простору розвинув та використовував у своїх дослідженнях про якості враження від житлових зон Йоахім Франке⁵⁵. Більше про термін „архітектурні якості“ дивись у Екскурс №7.

Ознаки образу можна виявити передусім на малих та середніх просторових рівнях (мікро- та мезорівні міста). Їх можна розгледіти як у способах членування міського простору, впливі простору, загальному архітектурному враженні від забудови, так і часто в архітектурній деталі на основі матеріалів (поверхонь) і виражених ними настроїв міського простору.

Notice

Під час уважного ознайомлення з наведеними прикладами „якостей впливу“ стає зрозуміло, сскільки розумової ясності [ще…] потрібно для того, щоб досягнути консенсусу між супідрядностями та формами якостей (під час дослідження). Щоправда, в даному конкретному випадку застосування на конкретній території дослідження це не так складно, як у випадку їх висвітлення в загальному.

Arrange­ment

3.4.2.3 Ознаки образу

3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору

3.4.2.3.2 Графічні методи опису інших ознак образу

3.4.2.3.3 Невелике завдання: Дослідження ознак образу розгортки вуличного фасаду та її графічний опис

3.4.2.3.4 Коротка вправа „Містобудівна оцінка“

---
⁴⁹: Атрибуція: риса, основна ознака, найближче визначення, типова риса, характерна особливість
⁵⁰: Які є „абстрактними“ модельними уявленнями і теоретичними категоризаціями!
⁵¹: Миттєве, фактичне враження будівельного об’єкта чи простору визначається споглядачем або користувачем через його індивідуальну й ситуативну позицію сприйняття (та паралельно з його подібним попереднім досвідом).
⁵²: Див. термін „сімейна схожість“ за Людвігом Вітгенштейном
⁵³: Олімпіаду 1972 року характеризували та називали „веселими іграми“, що було зумовлено зокрема архітектурою наметів (архітектор Гюнтер Беніш) та ландшафтним плануванням (Гюнтер Гцімек).
⁵⁴: Це означає, що важливим при цьому є така кількість процесів комунікації, яка буде достатньою для розуміння ситуації дослідження. ‒ Існують також наукові методи дослідження для встановлення вражень від сприйняття збудованого світу (напр., „семантичний диференціал“ в архітектурній психології); див., напр., наступну виноску.
⁵⁵: Franke, Joachim: Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung; in: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292 – 295