2.4.2 Місто як структура
4.2. Місто як структура
Іншим шляхом поєднання міської багатогранності є відповідність між різними рівнями масштабу та певними урбаністичними обставинами і соціо-урбаністичними відношеннями, які за допомогою масштабу демонструють їх зв'язок з ступенем розширення та залежною від нього щільністю інформації. При цьому завжди зрозуміло, що те, що розглядається, завжди є частиною чогось цілого або ж навпаки містить велику кількість інших частин, які репрезентують всі реалії певних єдностей навколишнього світу. Завдяки відокремленню рівнів ми отримуємо враження складеного, ієрархічно поєднаного сприйняття та репрезентації міста. Реляційні зв’язки та поєднання при цьому відходять на задній план, хоча вони й формують „буденне життя міста“.
Аналітичні кроки та методи виявлення для розвідки певного пункту орієнтуються з – поміж іншого й на різні рівні масштабу, які виправдали себе в архітектурі. Масштаби 1:1 до приблизно 1:25 для менших мікрорівнів для будівництва; 1:50 до 1:250 ‒ за потреби також 1:500 ‒ для будівель і незабудованих ділянок (мезорівні) також для будівництва, але ще й для містобудування, і від близько 1:500 до близько 1:10.000 – для містобудівних та містобпланувальних, урбаністичних макрорівнів. У регіональному та територіальному плануванні використовуються також і дрібніші масштаби. Для тверджень про ландшафтний простір використовуються вищі масштаби, для того щоб мати змогу відобразити та охопити великі просторові, регіональні взаємозв’язки. (див. зображ.).
Щоправда, неможливо встановити чітку відповідність між певними рівнями масштабу та «чисто-містобудівним» плануванням, оскільки абсолютно всі рівні, в тому числі й малі просторові рівні, можуть відігравати різну роль в залежності від конкретної ситуації: наприклад, деталі замощення у масштабі 1:10 в громадському просторі, так само як видимість міського простору здалека, яка може бути важливою для високої будівлі (M 1:5000). У реальному збудованому та природному навколишньому світі здебільшого все з усім пов’язане.