4.1.2 Дослідження та розуміння

„Читати та пізнавати місто“

Передумовою для вирішення планувальної чи будівельної проблеми на певній території є комплексні знання місцевості як з функціональної, психічної, так і з соціальної та культурної точки зору. Містобудівне дослідження охоплює: природне середовище, структуру міста в цілому, забудову довкола території, яка підлягає опрацюванню, приналежні незабудовані ділянки, аналіз постійного та тимчасового використання цієї „складової міста“.

Виходячи з нашої вузької містобудівної перспективи, неможливо об’ємно та методично проаналізувати і документально відтворити „все разом“, тому як планувальники, інженери-будівельники та архітектори ми сконцентруємося на:

• збудованому навколишньому середовищі та частинах (іще) наявного природного оточення.

А також…

• соціальних, пов’язаних з експлуатацією, доступних для спостереження подіях та процесах, які є важливими для планування та будівництва, можуть бути віднайдені в наявних джерелах інформації, відфільтровані та осмислені.*

І...

• різних рівнях в межах окремої збудованої ситуації та зовнішніх впливах на ці різноманітні ситуації. Велику кількість матеріалів про довколишню територію буде розподілено відповідно до планувальних рівнів, при цьому звертатиметься увага на їх систематичну єдність та взаємозв’язки.

Notice

* ПРИМІТКА: В рамках даного вступного вчення з містобудування ми будемо постійно звертати увагу на міждисциплінарний зміст дослідження (передусім ІІ тематичної групи), втім тут не передбачено ґрунтовне посередництво різних галузей знань, як-от соціологія міста, економіка міста, планування інфраструктури, історія містобудування та екологія міста, а також інженерні науки: планування транспортних шляхів, будівництво доріг, гідротехнічне будівництво, енергія, переробна промисловість та ін. Все ж таки слід зазначити, що саме містопланування та містобудування неможливо уявити без залучення у завдання та тематику планування/ проекту соціальних, соціально-політичних, економічних, функціональних та технічних аспектів. В архітектурній науці подібна ситуація також має місце для архітектурних споруд, якщо розглядати планування та будівництво передусім як діяльність, спрямовану на те, щоб задовольнити людські потреби в соціальному та екологічному контексті. Тоді архітектору потрібно використовувати також міждисциплінарні знання та методику соціально-економічних та історико – мистецтвознавчих наук.

Annota­tion

Прагматичні підходи та зміст даних завдань з містобудування

Після того як під час виконання першого тренувального завдання „Розвідка міського простору“ ми опрацювали більш особистісний та сенсибілізуючий підхід до містобудівного простору, у наступних трьох завданнях потрібно провести на досліджуваній місцевості більш систематичний аналіз міського простору та території, яка його оточує, починаючи з менших, нижчих містобудівних рівнів. З кожним наступним завданням радіус території, яку ми досліджували в першому завданні, збільшуватиметься, аж поки її не буде під'єднано та включено у загальну систему міста.