5.6 Екскурс №6. Архітектура & минуле (Містобуд.-2)
Кибернетика и общество
«Описывая организм, мы не пытаемся точно определить в нем каждую молекулу и постепенно каталогизировать его молекула за молекулой; мы стремимся разрешить некоторые вопросы, раскрывающие форму строения организма(...)».1
Ці слова математика Норберта Вінера доводять використання кібернетичної моделі[ Кібернетика – наука про управління, регулювання та контроль. Див.: Norbert Wiener: Cybernetics of Control and Communication in the Animal and the Machine; New York 1948] при дослідженні [італійського, історичного міста під назвою Сорано].
(…) Архітектура може розглядатися з точки зору системно-теоретичного підходу (…) [Цей підхід] розуміння інтердисциплінарності процесів та змінного розвитку системи [повинен] слідувати розумінню того, що архітектура є стадією динаміки, яка розпізнає, опрацьовує, модифікує та переправляє імпульси, які надходять із абсолютно іншого спектру суміжних дисциплін. Без цієї (…) перспективи, яка в жодному разі не занижує цінність будівельного мистецтва, а лише прагне представити її в більш широкому контексті, не можна буде зрозуміти жодну будівлю, не говорячи уже про місто. Але в той час як створення будівлі залежить від багатьох змінних, завершена будівля в урбаністичній структурі дуже ̲ш̲в̲и̲д̲к̲о̲ перетворюється н̲а̲ ̲н̲е̲з̲м̲і̲н̲н̲у̲ якій вдається проникати в нові цикли і таким чином знову впливати на загальний процес. Фактор впливу, який, завершаючи архітектурний кругообіг, робить можливим відновлення інформації з теперішнього і минулого, - це традиція. Без попереднього оцінювання її термін може зливатися з історизуючою стагнацією, реакційним повторенням наявних даних, а також зі свідомою мисленнєвою діяльністю, що розумно використовує прогресивні сили. Вона напряму залежить від міфу, який її духовно легалізує, приєднуючи її консервативну тенденцію у зв’язку з збереженим ідейним порядком, і [вона] у системі міста відіграє роль зворотного зв’язку чи пристрою зворотного зв’язку, який у свою чергу дозволяє по-новому сприймати те, що є наявним.
Роль накопичувача інформації – якого ми можемо прирівняти до традиції – як пристрою для відбору та селекції інформації знаходиться в центрі цього функціонального розгляду. Він сприймає дані з минулого (історичні форми будівель), теперішнього (актуальні форми будівель) та майбутнього (можливі, уявні, утопічні форми будівель) та порівнює їх між собою, і, якщо це можливо, також з наявними перешкодами (послання з інших міст з новими, різними формами будівництва; революційні ідеї жителів). Тоді залежно від отриманих даних він інформує фактори контролю, які складаються з топографії, клімату, технологічного стану, соціальної структури та інших змінних. Крім того ці фактори контролю визначають вихідні дані, а саме: місцезнаходження, матеріал, конкретизовані умови життя; процес конструювання та, як наслідок, вихідний результат міста, який у свою чергу як елемент теперішнього знову проникає в накопичувача інформації та завершує цим зворотнім зв’язком архітектурний процес.
Базова кібернетична модель; із зверненням до реальних подій, потрібно розрізняти три різних типи систем.
(Graphik mit folgenden Wörtern:
Input = вхідні дані
Konstruktion = конструкція
Gestaltung = оформлення
Output = вихідні дані
Kontrolle = контроль
Gegenwart = теперішнє
Vergangenheit = минуле
Speicher = накопичувач інформації
Störung = перешкода
Querinformation = Querinfo. = горизонт. інформув.
Zukunft = майбутнє
Schema 1...2...3...4 = схема 1
ПЕРША СИСТЕМА
Спершу потрібно розглянути такий [тип системи], який функціонує за умови к̲о̲н̲с̲е̲р̲в̲а̲т̲и̲в̲н̲о̲г̲о̲,̲ ̲н̲е̲з̲м̲і̲н̲н̲о̲г̲о̲ ̲н̲а̲к̲о̲п̲и̲ч̲е̲н̲н̲я̲ ̲і̲н̲ф̲о̲р̲м̲а̲ц̲і̲ї̲. Він описує примітивну архітектуру, у якій дані минулого переймають вибір вихідних даних та контроль конструювання і оформлення. З майбутнього, з уявлення можливого та експериментального, не проникає жодної інформації, і також зворотній зв'язок теперішньої діяльності є настільки обмежений, що його можна прирівняти до нуля; подача інформативних елементів накопичувачу інформації здійснюється при цьому виключно з минулого. (s. Schema 2).
Ця система базується на досвіді та вже (…) вказує на недоліки такої системи. Якщо вона в з одного боку містить велику кількість однозначної інформації, (…) зрозуміле значення, то з іншого боку вона є застиглою та такою, що перебуває в стані стагнації. Не маючи змоги пристосуватися до постійно змінюваних умов динамічного довколишнього світу, вона в перспективі неминуче стане музейною (…).
ДРУГА СИСТЕМА
Інша система, яку необхідно дослідити, поєднує с̲и̲л̲ь̲н̲и̲й̲ ̲в̲п̲л̲и̲в̲ з минулого зі здатністю п̲р̲и̲с̲т̲о̲с̲о̲в̲у̲в̲а̲т̲и̲с̲я̲ ̲д̲о̲ ̲т̲е̲п̲е̲р̲і̲ш̲н̲ь̲о̲г̲о̲ ̲д̲и̲н̲а̲м̲і̲ч̲н̲о̲г̲о̲ ̲н̲а̲в̲к̲о̲л̲и̲ш̲н̲ь̲о̲г̲о̲ ̲с̲в̲і̲т̲у̲. Це здійснюється через зворотній зв'язок з традиціями, який вводить у накопичувача інформації дані з теперішнього і таким чином уможливлює зміни. Якщо ці зміни в дійсності помітні лише умовно, (…) то можна відмовитися від найстаріших, найбільш застарілих та найбільш неефективних даних на користь нових ініціатив. [Це] (…) могло б (…) забезпечити виживання урбаністичної системи [в Сорано]. (…) (…)
ТРЕТЯ СИСТЕМА
При цьому імпульси минулого зводяться до нуля, в той час як для зворотного зв’язку з теперішньою ситуацією додається іще п̲р̲а̲г̲н̲е̲н̲н̲я̲ ̲д̲о̲ ̲п̲о̲в̲’̲я̲з̲а̲н̲о̲г̲о̲ ̲з̲ ̲м̲а̲й̲б̲у̲т̲н̲і̲м̲ ̲т̲а̲ ̲е̲к̲с̲п̲е̲р̲и̲м̲е̲н̲т̲а̲л̲ь̲н̲о̲г̲о̲ ̲у̲я̲в̲л̲е̲н̲н̲я̲.̲
Остання система (…) безсумнівно є тією, якій притаманна властивість динамічного пристосування до навколишнього світу а тим самим і до виживання. Єдине, чого їй не вистачає, у зв’язку з недостатнім зв’язком з минулим, того значущого, смислового змісту, який виявляє формальну цінність (…) системи (…) [історичного] будівельного мистецтва; архітектура стає безмовною. (…)
Створення архітектури, як і проведення будь-якої іншої культурної діяльності, - це не діяльність за універсальним рецептом; а безперервний, клопіткий, іноді виснажливий пошук нових шляхів вираження (…)“
Манаґо-Лампунані, Вітторіо: Архітектура та минуле. Вчорашнє дає відповіді на запитання сьогодення. Історію потрібно заново пізнати, сприйняти та опрацювати;
in: Baukultur (Erstausgabe der Zeitschrift o. Nr.) 1979, S. 5ff [скорочений уривок тексту із пропуском деяких приміток; підкреслення та жирний шрифт – Клаус Брендле]
1: Винер Н. Кибернетика и общество [Електронний ресурс]: Пер. с англ. – М.: Издательство иностранной литературы, 1958. – Режим доступу: http://grachev62.narod.ru/wiener/cybsoc05.htm. (дата звернення 03.07.2017); ‒ У фрагменті тексту використовуються такі кібернетично-конотовані терміни, як „накопичувач інформації, інформація, файли, вхідні дані, вихідні дані, контроль, зворотній зв'язок, конструкція, перешкода“ і т. д.
2: Кібернетика – наука про управління, регулювання та контроль. Див.: Norbert Wiener: Cybernetics of Control and Communication in the Animal and the Machine; New York 1948
назад до 3.2 Zeit-Läufe: „Zeit-Horizonte / Zeit-Ebenen / Zeit-Verschachtelung / Zeit-Spuren“