Сприйняття міста особистістю формується з образів, які вона щодня переживає у повсякденному житті, прямуючи новими чи давно відомими шляхами на роботу, ігровий майданчик чи до банкомату за рогом. Багато окремих видів діяльності мешканців міста накладаються одні на одних і утворюють функціональні зони, процеси руху та транспортні потоки. Вони переплітаються з особистим досвідом та уявленнями, утворюючи в нашій уяві загальні образи міста: наприклад, у Чернівцях центр міста із репрезентативною Центральною площею та ратушею, вулиця Ольги Кобилянської як туристична зона для пішоходів чи вулиця Головна з її щоденними заторами).
Використання міста відбувається у всіх незабудованих ділянках та будинках; через це воно пов’язане з певними архітектурними образами цього міста та образом його громадського простору. Успадкований нами образ міста є наслідком та вираженням процесів його використання та постійних перетворень на всіх масштабних рівнях: фасади з часів грюндерства символізують габсбурзьку епоху з її тодішньою культурною політикою експансії, статичні історичні споруди колишньої Резиденції митрополитів – тодішню владу духовенства Буковини та Далмації та нинішній університет, що є об’єктом Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а також багато будівель модерну 20-х/30-х років – експансивну інвестиційну політику румунської епохи. Горбистий силует міста демонструє топографічне занурення міста у ландшафтний простір долини річки Прут та звертає увагу на ділянки для переходу річки на місцях старих торговельних шляхів, а завантажені транспортом бруківчасті вулиці свідчать про привабливість центру та невдоволення, яке спричиняють затори).
Виходячи з цього, потрібно формулювати, виявляти та фіксувати (фахові) питання щодо функціональної реальності міста та робочих цілей і масштабів оцінки тих, хто його розглядає. Тоді можливо буде дослідити ландшафтне положення, орієнтацію вулиць і площ, виразність громадських споруд, типи традиційної забудови, парки, невеличкий мальовничий фонтан і багато іншого. Таким чином можна виявити суттєві, особливі аспекти однієї ситуації на противагу буденності іншої. Виокремлюються критерії для пункту дослідження, виникає загальне враження. Усвідомлюються відкриті чи приховані оцінки та помилкові враження. В таким спосіб (в найкращому випадку) вдасться збагнути місцеву ситуацію та самобутній характер міста. Те, що пізнається наостанок і вважається квінтесенцією, - це істинне враження від неповторності відповідної міської ситуації та жвавості міського життя, як воно проявляється в образі міста.