Місто або ж певне поселення, якщо розглядати їх з матеріальної точки зору або ж як певну річ, формуються з суми видимих елементів відповідної місцевості, що складається з різноманіття природних, збудованих, просторових об’єктів, об’єктів розподілу та їх відповідних властивостей. Ці об’єкти утворюють та водночас формують простір між тим, що збудовано, та впорядковують, як, з чим та в чому живуть люди на певній місцевості. У зв’язку з розмаїттям можливих об’єктів та властивостей і різних місцевих констеляцій образу для систематичного дослідження та опису населених пунктів практично використовувати загальний тип опису, який можна було б адаптувати до відповідної ситуації.
Образно-біологічна характеристика міста як „організму“15, яку часто використовують, посилається на „сутнісне, змінюване та живе“ міста, виходячи цим самим за межі виключно матеріального. Це означає, що різноманітні процеси життєдіяльності у певному поселенні – включаючи також процеси художньо-речового характеру – розглядаються та описуються як комплексна урбаністична система. Математик Норберт Вінер (1894 – 1964) пропонує наступну стратегію для дослідження таких комплексних утворень: „Описывая организм, мы не пытаемся точно определить в нем каждую молекулу и постепенно каталогизировать его молекула за молекулой; мы стремимся разрешить некоторые вопросы, раскрывающие форму строения организма(...)“16. Придатна для цього схема опису потребує відповідної постановки питання, спрощуючого та концентруючого підходу та різних методів дослідження. Підмодуль МАБ „Містобудування“ порушує питання містобудівних зв’язків між довкіллям та об’єктом; звужені у даній частині 4.0. до матеріально-речових, архітектурних зв’язків та їх сприйняття. Коротше кажучи, йдеться про питання щодо образу міста і його виникнення та формування на різних рівнях. У представленій тут схемі опису розрізняються два типи характеристики частин просторових утворень. Вони отримали „відкриті за темою та змістом“ процесуальні назви (термінологію) та впорядковують містобудівні реалії довколишнього світу, які з їх допомогою можна розвідати та зафіксувати:
Специфічне використання цих двох термінів у даному модулі використовує їх загальні процесуальні властивості та можливості поєднання. Придатні до змін чи відбору варіативні, характерні величини впливу на місцеві, матеріально-просторові ситуації об’єднані терміном „варіативні модифікатори“. Вони охоплюють так звані „будівельні камені міста, структуруючі фактори та ознаки образу міста“. ‒ Загальні, більш об’єднувальні, пов’язані з місцевістю та часовим періодом регіональні „параметри місцевості та часу“, тобто обставини, які зумовлюють місцевість, об’єднано терміном „загальні оператори“.
Обидві термінологічні та описові категорії розшифровують на конкретному місці – на місцезнаходженні та вихідному пункті аналізу міського простору – відповідну „дійсну суміш“ природного та збудованого навколишнього світу. Модифікатори (на відміну від операторів) здійснюють слабший вплив, який не спричиняє ґрунтовні зміни; щось уже існуюче лише видозмінюється, модифікується, зазнає варіацій і при цьому його „ядро залишається“. Параметри місцевості та часу (оператори), які сприймаються перманентно, також дещо змінюються з часом залежно від епохи будівництва, можливостей розвитку та інших факторів впливу (наприклад, руйнування внаслідок воєнних дій чи природних катастроф); все ж вони є, як правило, довготривалими в часі. Обидві категорії опису допомагають раціонально розподілити на окремі аспекти „матеріал для містобудівного аналізу“ в рамках розвиненої загальної схеми опису. В такий спосіб можна „розкрити“, тобто розвідати, встановити та зафіксувати характер міста та місцевості і його природно-будівельне підґрунтя.
Деякі модифікатори та оператори, які „формують образ“ або „є визначними для нього“ , (див. еКнигу текст „Містобудування М1 – частина 6.0. та текст М-3 частина 2.2.) впорядковано, описано та перелічено нижче, звичайно ж, їх перелік може бути доповненим. Ряд прикладів повинен продемонструвати, яким чином і де слід шукати, як описувати „фактори впливу та місцеві констеляції“. Враховуючи наведену вище цитату Н.Вінера, мета прикладів полягає у демонстрації типів розуміння та інтерпретації того, що є характерним для (будівельно-матеріального) міста. Цей „процес розкриття“ демонструє, що описані міські, схожі на організм дійсні умови можна розуміти як приклади часових „впливів“ та їх поступового „становлення“. Тобто наповнення міста, його складові можуть змінюватися чи доповнюватися й розширюватися залежно від розташування, досліджуваної ситуації та потреби. З таких процесуальних способів можна виявити, що породжують висвітлені специфічні для певної місцевості містобудівні риси та правила у просторі з художньої точки зору та в якості імпульсів, а також їх (можливий) приглушуючий або ж навіть руйнівний вплив „на локальному рівні“.
---
15: напр., Renner, Robin: Urban Being. Anatomy & Identity of the City; engl. / dt.; Salenstein / Schweiz 2017
16: Винер Н. Кибернетика и общество [Електронний ресурс]: Пер. с англ. – М.: Издательство иностранной литературы, 1958. – Режим доступу : http://grachev62.narod.ru/wiener/cybsoc05.htm; дата звернення 03.07.2017; Глава V. Организм в качестве сигнала
17: Модифікатор = щось, що уможливлює, спричиняє та включає в себе варіативне пристосування, зміну, утворення варіантів, модифікацію чогось і т.д. (див. eКнигу „Містобудування“. М-1, пункт 6.2.).
18: Оператор = щось, що здійснює формувальний вплив, є довготривалим та спричиняє загальну зміну, трансформацію, перетворення і т.д. із постійним результатом (див. eКнигу „Містобудування“. М-1, пункт 6.3.).