3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору)

4.2.1.1. Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору)

Вказані об’єкти – названі також малими архітектурними формами – та типи поверхонь здебільшого можна віднайти в громадському просторі, або ж вони головним чином мають значення для міського простору, хоча всюди існує велика кількість таких об’єктів. Ця тема міського простору є дрібномасштабною, часто з більш вираженим архітектурним характером, втім тут нас цікавить їх важливість для міського простору і створена таким чином матеріалізація міркувань та впливів міського простору. Так, наприклад, міський простір та ґрунт міста є „видимими“ з матеріальної точки зору лише завдяки замощенню міського простору, їх підкреслюють елементи оформлення, як-от лампи, а завдяки практичним об’єктам, таким як стійки для паркування велосипедів та автобусні зупинки, можна розпізнати їх громадське використання.

 Fig. : Малі архітектурні форми на західній Україні з трьох епох

''зліва'' „сталінська“ трансформаторна підстанція у місті Чернівці; посередині „модерністський“ павільйон у Львові (перед проведенням реконструкції); ''справа'' „ретро-традиційна“ (нова) приватна каплиця у Карпатах поблизу Вижниці

Детальний огляд можливих об’єктів облаштування урбаністичного простору, видів поверхонь у незабудованому просторі та спеціальну систематизацію категорій діяльності у пішохідних зонах можна знайти у публікації Дітера Боемінґгаузена (короткий огляд ‒ див. список літератури. ‒ Нижче наведено (неповний і дещо систематизований) перелік найбільш типових для міста типів оформлення, об’єктів малої архітектури та деякі приклади.

a. Типи покриття поверхонь доріг, вулиць і площ

напр., гравійне та піщане покриття, замощення з натурального каменю з різними типами прокладання, включаючи декоративне замощення, плитовий настил, асфальт, бетонний блок, дерев’яне і штучне покриття, клінкерне покриття і т.д., з приналежними розмежувальними елементами, такими як бордюр, водостік, люки і т.д...

 Fig. : „Будівельне наповнення та ґрунти міста“

фото наявних матеріалів кріплення поверхні та об’єктів оснащення перед перебудовою площі Шельфмаркт у м.Шверін / Німеччина; джерело: k.brendle plan.buero a&a (1992), ст. 12 (без масштабу)

b. допоміжні будівлі та споруди

напр., навіс для автомобіля, гараж, сарай, майстерня, альтанка (також на приватних ділянках) і т.д.

c. технічні споруди

напр., трансформаторна підстанція, розподільний щит, телефонна будка, поштова скринька, громадський туалет, електричні, телефонні та інші стовпи для повітряних ліній і т.д., різні типи освітлення для транспорту та ілюмінація; контейнери для сміття, болард, сміттєвий бак біля житлового будинку, контейнери для вторинної сировини і т.д.

d. носії інформації та дорожні знаки

напр., вказівник, система світлового оповіщення („світлофор“), дорожні знаки, план міста, демонстраційний щит, стовп для афіш та оголошень, великий відео-екран, рекламний щит, світлова реклама і т.д.

 Fig. : Оглядова таблиця для системи паркування в центрі міста ‒ дорожні знаки для транспорту в Любеку

''зліва''; будівельно-історичний інформаційний стенд (нім. / англ.) на вулиці Фляйшгауерштрассе в Любеку, ''справа''

 Fig. : Великий рекламний відеоносій в аеропорті (2016) у Франкфурті-на-Майні / Німеччина, зліва; стовп для афіш та оголошень в Любеку (2017), справа

e. комерційні об’єкти

напр., відкритий прилавок, кіоск, автомобілі для продажу морозива, кавомобілі, автомати, рекламні об’єкти, мобільні торгові пристрої, стенди, тераси біля кафе і т. д .

 Fig. : Малі архітектурні форми

кіоск у Касселі, парк Вільгельмсгьое / Німеччина, ''зліва''; кіоск поблизу ВНЗ прикладного напрямку міста Любек, ''справа''

f. менші зелені насадження та простороутворюючі елементи рослинності

напр., дерева у всіх комбінаціях, як-от ряди дерев, алеї, кругові клумби; напр., засаджена пергола, озеленення фасаду, ємкості для рослин, гай, галявина чи газон, чагарники, квіткові годинники і т.д. Див. також елементи рослинності, які перебувають у тісному зв’язку з деякими традиційними будівельними каменями міста (4.2.1.2.) та рослинні будівельні камені міста (4.2.1.4.). Звертається увага на те, що під час аналізу такої теми, як „рослинність“ потрібні знання ландшафтних архітекторів.

 Fig. : Озеленення фасадів

Озеленення фасадів у Чернівцях / Україна, зліва; озеленення у „Gartenstadt Falkenberg“ („Місто – сад Фалькенберг“), що перебуває під захистом (так зване поселення „Коробка з фарбами“; світова культурна спадщина), у Берліні, архітектор - Бруно Таут (1913 – 1916), ''справа''