Різноманітні фахові підтеми, міждисциплінарні фактори та питання щодо оцінювання, які виникають під час аналізу будівництва, утворюють широку будівельно-діагностичну мережу запитань, опрацювання якої виокремлює та доступно документує основні планувальні, архітектурні та будівельно-технічні умови та сукупність завдань. Сюди належать: використання будівлі в її існуючій формі, а також потенціал її використання в майбутньому, можливості пристосування та зміни наявної ситуації. Для оцінки останнього необхідним є формулювання технічних завдань замовника чи планувальної програми, які в даному модулі не опрацьовуються. Тому здатність до адаптації та перевірка адаптації до нового використання не є темою даного модуля. Все ж можна завчасно визначити та описати основні межі реалізації та потенціал до змін. Але діапазон адаптації є важливою складовою аналізу існуючої забудови перед початком проектно-планувальних робіт.
Три основні тематичні сфери для досліджуваної наявної збудованої та природної ситуації, включаючи навколишній простір:
Всі ці основні тематичні напрямки доповнюють один одного і є складовою частиною опису аналізу будівництва. Згідно з вищевказаним переліченням за змістом їх можна пов'язати з такими спеціальностями: містобудування, архітектура та будівництво.
Відповідно до змістового наповнення кожної з трьох спеціальностей модуль з аналізу будівництва розподілено на три підмодулі. Оскільки без залучення цих трьох галузей знань неможливо комплексно зрозуміти та описати будинок чи інженерну споруду, модуль з аналізу будівництва вказує на певні зв’язки, а також відмінності у фахових перспективах розгляду, зважаючи на особливості кожної спеціальності. За допомогою інтеграції трьох підмодулів містопланувальник дізнається, яка інформація є важливою для архітектора та будівельника, архітектор – що є важливим для містобудувальника та будівельника, а будівельник в свою чергу – що є важливим для містопланувальника та архітектора. Кожна дисципліна таким чином знайомиться з перспективами та змістом аналізу інших спеціальностей. Такі двосторонні знання є запорукою кращої комунікації між учасниками планування та будівництва, вони полегшують фахове спілкування під час планування та скорочують можливі конфлікти та галузеву односторонність.