3.4.2.1.2 Традиційні будівельні камені міста
4.2.1.2. Традиційні будівельні камені міста
Під даним терміном слід розуміти переважну кількість загальноприйнятих, звичних будівель певної місцевості для повсякденного життя і трудової діяльності. Можна було б також сказати, що він позначає „нормальні основні будівельні камені“ збудованого навколишнього середовища. Оскільки раніше – а в певних частинах світу також і сьогодні – окремі життєві функції не мали настільки чіткої диференціації і розподілу з просторової точки зору, а багато функцій були організовані „під одним дахом“, то минуле „проживання“ неможливо напряму порівняти з тим, що ми, зокрема в Європі, розуміємо під цим словом на сьогоднішній день24. До часів Середньовіччя місто складалося з великої кількості схожих будівельних одиниць для праці та проживання, тобто з „мультифункціональних будинків“ (а також з убогих помешкань) та з незначної кількості особливих будівель для спеціального використання. Їх особлива будівельна форма, обумовлена певною особливою функцією, формувала разом з довколишніми пов’язаними „нормальними ареалами“ архітектурний образ міста (див. в якості прикладу наведене нижче історичне зображення Каїру та пункт 4.2.1.3.). Архітектор та теоретик архітектури Альдо Россі описував взаємодію „архітектури міста“, що складається з загальних „житлових ареалів“ та суспільно-орієнтованих „первинних елементів“, які в даному під модулі називаємо „особливими будівельними каменями“.
---
24: Тільки зі зміною від способу проживання ХІХ ст. до способу проживання ХХ ст. чітко демонструються ґрунтовні зміни; напр., висвітлені в „Museum für Alltagskultur“ ( Музей побутової культури у м. Вальденбух): www.museum-der-alltagskultur.de; див. на веб-сайті розділ „Виставки“: Wohnwelten mit Wohnstudio (див. відео: „Helden des Alltags“ https://youtu.be/QfMMRGaqcjk ); youtube / Wohnwirklichkeiten, Schloss und Jagd / Zeitsprünge а також категорію „Sammlung“: Wohnen (станом на 05.08.2017).
Див. також про датську побутову культуру в музеї „Den Gamle By“ в м. Орхус / Данія за посиланням: http://www.dengamleby.dk/ (станом на 16.08.17)
25: Формулювання та пропагандовану властивість „нормальність у будівництві“ заснував Паульганс Петерс, напр., в якості основної теми журналу „Baumeister“ Nr. 2 / 1980, і розумів під цим (архітектурну) якість для повсякденного будівництва у відношенні до особливих будівель та їх архітектурного оформлення; детальніше див. пункт під назвою „Normalität“ у списку літератури.
26: Aльдо Россі, аналітично розглядаючи місто, говорить лише про „житлові ареали“ (тобто пов’язані з використанням якості території, а не про тамтешню забудову) у відношенні до важливих з точки зору архітектури „первинних елементів“ міського простору, оскільки він приписує особливим будівельним каменям міста більший архітектурний вплив та культурну стійкість для „архітектури міста“ [наведені „терміни“ використовує А.Россі].
27: Замість вулиць із назвами у Бразилії існують „Superquadras“ (пронумеровані суперблоки). Відповідно до свого розташування вони отримують свою назву, яка слугує орієнтиром у повсякденному житті.
28: „Zinshaus“: австрійська назва, що походить з ХІХ ст., для будівель, збудованих для здачі у найм, передусім у Відні; через парадну будівлю, що виходила на вулицю, можна було пройти в оточений багатоповерховими будівлями внутрішній двір, а дістатися у квартири цих будівель – через сходову клітку та склепінчастий під’їзд.
29: за Бюркліном та Петереком (Bürklin / Peterek (2008), S. 42-43)
30: Щоправда, незабудовані ділянки часто перетворюються на такі, що майже не використовуються, деградують в якості ділянок, що забезпечують відступи або пізніше розділяються огорожами.
31: За Бюркліном та Петереком (Bürklin / Peterek (2008), S. 64 – 68. – Визначну роль для супідрядності відіграє не виключно величина чи масштабність, а відсутність формуючих образ міркувань щодо самих корпусів будівлі і / їх зв’язку з оточенням та сусідньою забудовою з точки зору міського простору.