3.4.2.2.3 Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм

4.2.2.3. Приклади структуруючих факторів та їх містобудівних форм

a. Tопографія як структуруючий фактор

У місті Сальвадор де Баїя / Бразилія за межами центру старої частини міста в якості елементів членування міста виступають нерегулярні, круглі пагорби навколо великих „магістральних поворотів“. Горбиста топографія приглушується дрібнодетальною забудовою або ж незліченною кількістю висотних житлових будинків, так ніби не існує спусків та схилів – дістатися до кожного елементу між швидкісними вулицями можна завдяки головним вулицям, які проходять здебільшого зверху вздовж гребенів пагорбів. Пагорби є відокремленими ареалами, на яких доступ до відповідної ділянки здійснюється через багато другорядних доріг, провулків та шляхів.

 Fig. : Нерегулярна, природна топографія з пагорбами як „структуруючий фактор“ міського простору у Сальвадорі – штат Баїя / Бразилія

у долинах великі магістралі (червоним) та „вулиці на хребтах“ на гребені надбудованих горбистих пагорбів (жовтим); зліва зверху розташована історична стара частина міста на плато над історичним портом (аерофотознімок: завант. Googlemaps 06.08.2016 із нанесеними прикладами)

b. Лінія як структуруючий фактор

У Штутгарті / Німеччина існує стара лінійна орієнтація забудованих районів та частин міста на ландшафті між двома замками.

 Fig. : Алея Солітюд (1764 – 1768)

що є '''прямою лінією''' ‒ збудованою як дорога чи вулиця ‒ від палацу„Солітюд“ (поблизу Штутгарта / Німеччина) до Людвігсбурга і тамтешнього палацу, вона '''впорядковує ландшафт''' та '''розсікає''' деякі пункти (прибл. 13 км завдовжки); див. також „Особливі будівельні камені міста“ 4.2.1.3.a. Будівля-солітер: Палац„Солітюд“; основа карти: Топографічні карти № 7120 (1973 р.) та № 7320 (1969 р./ M 1:50000 / змонтовані фрагменти), топографічне управління землі Баден-Вюртемберг.

i. Паралельність як структуруючий фактор

---
⁴⁸: під впливом утопічної моделі забудови Токійської затоки у 1960 р. архітектора Кендзо Танге.