4.2.3. Ознаки образу

Місцеві матеріалізовані утворення з художнім вираженням та будівельно-культурні специфіки простору певного населеного пункту чи простору міста – тобто атрибутивний зміст⁴⁹ будівельних каменів міста, структуруючих факторів та параметрів місцевості тут має назву „ознаки образу“. У архітектурних дискусіях ознаки образу часто у загальних слоганах містять „архітектурно-художні якості“, якими можна нечітко описати фізичний та атмосферний вигляд архітектури та міського простору. Враження, вплив об’єктів та просторів, а також атмосфера (настрій), що виникають в такий спосіб, і важливий тип оформлення будівель та міського простору визначаються використаною текстурою, матеріалами, способом будівництва, видами просторового розміщення та їх зв’язками між собою. Попередні категорії дослідження (4.2.1.0. Будівельні камені міста та 4.2.2.0. Структуруючі фактори⁵⁰) містять у цій атрибуції фізичну матеріалізацію та їх придатні для сприйняття атмосферні якості вираження. Їм надаються такі риси, завдяки яким вони отримують свій запланований та будівельний вигляд та форму („образ“). Наприклад, при аналізі „дійсності“ відбираються її якості, і таким чином проявляються „абстрактні та термінологічні моделі“.

Якості впливу⁵¹ можна (більш) систематично охопити та краще розрізнити завдяки таким категоріям ознак:

Тип членування простору та архітектури; як-от дрібнодетальність, осьова симетрія, асиметрія, диспаритет, фамільярність⁵², безперервність, „перешкода“ (чи „розрив“ в межах гомогенного контексту), масштабність і т.д.
Об’єму простору та його вплив („вимірність“); як-от ширина – висота – довжина – глибина, пропорційність (напр., у випадку профілю вуличного простору), масивність і т. д.
Тип і спосіб оформлення (вираження); як-от гармонія, однотипність, контрастність, фрагментарність, ламкість, легкість, різноманіття, однорідність, монументальність і т.д.

ПРИМІТКА: Мистецькі епохи та стилі в будівництві див. в підрозділі 4.3.0. „Параметри місцевості“

Матеріальність та текстура; як-от кам’яний, озеленений, гладкий, нерівний, прозорий, облицьований, кольоровий, масивний, легкий і т. д.
Дія, атмосфера (характеристика); як-от закрита-відкрита, техноїдна, „сучасна “ – традиційна, сільська – міська, тверда – м’яка, з плавним переходом – з чіткою межею, звичайна – незвичайна, “холодна“ – затишна („тепла“), та, що стає на заваді – конформна, видатна ‒ буденна і т. д.
Градус і характер публічності; як-от приватний – публічний, сільський – урбаністичний, анонімний – особистий, самостійний – суспільний, тихий („мертвий“?) – „живий“ і т. д.

Деякі ознаки образу слід розуміти та диференціювати виключно „реляційно“; напр., „легке“ вираження олімпійських споруд у Мюнхені⁵³ (Німеччина) є зрозумілим лише завдяки порівнянню з тим, що видається „масивним & важким“. Так само потрібно критично враховувати, що суб’єктивне оцінювання певної просторової обставини пов’язано з культурою (того, хто сприймає, та того, що сприймається)⁵⁴. Інші архітектурно-психологічні методи міського простору розвинув та використовував у своїх дослідженнях про якості враження житлових зон Йоахім Франке⁵⁵. Щодо терміну „архітектурні якості“ дивись ЕКСУРС М-3.

Arrangement

3.4.2.3 Ознаки образу

3.4.2.3.1 Приклади ознак образу та їх дії з точки зору міського простору

3.4.2.3.2 Графічні методи опису інших ознак образу

3.4.2.3.3 Невелике завдання: Дослідження ознак образу розгортки вуличного фасаду та її графічний опис

3.4.2.3.4 Коротка вправа „Містобудівна оцінка“

---
⁴⁹: Атрибуція: риса, основна ознака, найближче визначення, типова риса, характерна особливість
⁵⁰: Які є „абстрактними“ та термінологічними модельними уявленнями і теоретичними категоризаціями!
⁵¹: Миттєве, фактичне враження будівельного об’єкта чи простору визначається споглядачем або користувачем через його індивідуальну й ситуативну позицію сприйняття (та паралельно з його подібним попереднім досвідом).
⁵²: Див. термін „сімейна схожість“ за Людвігом Вітгенштейном
⁵³: Олімпіада 1972 характеризували та називали „веселими іграми“ (також) і зв’язку з архітектурою часу (архітектор Гюнтер Беніш) та ландшафтним плануванням (Гюнтер Гцімек).
⁵⁴: Це означає, що важливим при цьому є така кількість процесів комунікації, яка буде достатньою для розуміння ситуації дослідження. ‒ Існують також наукові методи дослідження для встановлення вражень від сприйняття збудованого світу (напр., „семантичний диференціал“ в архітектурній психології); див., напр., наступну виноску.
⁵⁵: Franke, Joachim: Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung; in: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292 – 295