3.4.2.1.1 Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору)

4.2.1.1. Малі будівельні камені міста (облаштування вільного простору)

Вказані об’єкти, названі також малими архітектурними формами, та типи поверхонь здебільшого можна віднайти в громадському просторі, вони передусім мають значення для міського простору, хоча велика кількість таких об’єктів існує всюди. Так, наприклад, міський простір та ґрунт міста є „видимими“ з матеріальної точки зору лише завдяки замощенню міського простору, їх підкреслюють елементи оформлення, як-от лампи, а завдяки практичним об’єктам, таким як стійки для паркування велосипедів та автобусні зупинки, можна розпізнати їх громадське використання.

 Fig. 37: Малі архітектурні форми на західній Україні з трьох епох

''зліва'' „сталінська“ трансформаторна підстанція у місті Чернівці; посередині „модерністський“ павільйон у Львові (перед проведенням реконструкції); ''справа'' „ретро-традиційна“ (нова) приватна каплиця у Карпатах поблизу Вижниці

Детальний огляд можливих об’єктів облаштування урбаністичного простору, видів поверхонь у незабудованому просторі та спеціальну систематизацію видів діяльності у пішохідних зонах можна знайти у публікації Дітера Боемінґгаузена (короткий огляд ‒ див. список літератури). ‒ Нижче наведено (неповний і дещо систематизований) перелік найбільш характерних для міста типів оформлення, об’єктів малої архітектури та деякі приклади до них.

a. Типи покриття поверхонь доріг, вулиць і площ

напр., гравійне та піщане покриття, замощення з натурального каменю з різними типами прокладання, включаючи декоративне замощення, плитовий настил, асфальт, бетонний блок, дерев’яне і штучне покриття, клінкерне покриття і т.д., з приналежними розмежувальними елементами, такими як бордюр, водостік, люки і т.д...

 Fig. 38: „Будівельне наповнення та ґрунти міста“

фото наявних матеріалів кріплення поверхні та об’єктів оснащення перед перебудовою площі Шельфмаркт у м.Шверін / Німеччина; джерело: k.brendle plan.buero a&a (1992), ст. 12 (без масштабу)

b. допоміжні будівлі та споруди

напр., навіс для автомобіля, гараж, сарай, майстерня, альтанка (також на приватних ділянках) і т.д.

c. технічні споруди

напр., трансформаторна підстанція, розподільний щит, телефонна будка, поштова скринька, громадський туалет, електричні, телефонні та інші стовпи для повітряних ліній і т.д., різні типи освітлення для транспорту та ілюмінація; контейнери для сміття, болард, сміттєвий бак біля житлового будинку, контейнери для вторинної сировини і т.д.

d. носії інформації та дорожні знаки

напр., вказівник, система світлового оповіщення („світлофор“), дорожні знаки, план міста, демонстраційний щит, стовп для афіш та оголошень, великий відео-екран, рекламний щит, світлова реклама і т.д.

 Fig. 39: Оглядова таблиця для системи паркування в центрі міста ‒ дорожні знаки для транспорту в Любеку

''зліва''; будівельно-історичний інформаційний стенд (нім. / англ.) на вулиці Фляйшгауерштрассе в Любеку, ''справа''

 Fig.: Великий рекламний відеоносій в аеропорті (2016) у Франкфурті-на-Майні / Німеччина, зліва; стовп для афіш та оголошень в Любеку (2017), справа

e. комерційні об’єкти

напр., відкритий прилавок, кіоск, автомобілі для продажу морозива, кавомобілі, автомати, рекламні об’єкти, мобільні торгові пристрої, стенди, тераси біля кафе і т. д .

 Fig. 41: Малі архітектурні форми

кіоск у Касселі, парк Вільгельмсгьое / Німеччина, ''зліва''; кіоск поблизу ВНЗ прикладного напрямку міста Любек, ''справа''

f. менші зелені насадження та простороутворюючі елементи рослинності

напр., дерева у всіх комбінаціях, як-от ряди дерев, алеї, кругові клумби; напр., засаджена пергола, озеленення фасаду, ємкості для рослин, гай, галявина чи газон, чагарники, квіткові годинники і т.д. Див. також елементи рослинності, які перебувають у тісному зв’язку з деякими традиційними будівельними каменями міста (4.2.1.2.) та рослинні будівельні камені міста (4.2.1.4.). Звертається увага на те, що під час аналізу такої теми, як „рослинність“ потрібні знання галузі ландшафтної архітектури.

 Fig.: Озеленення фасадів

Озеленення фасадів у Чернівцях / Україна, зліва; озеленення у „Gartenstadt Falkenberg“ („Місто – сад Фалькенберг“),(так зване поселення „Коробка з фарбами“; світова культурна спадщина), у Берліні, архітектор: Бруно Таут (1913 – 1916), ''справа''

g. транспортні об’єкти та споруди

напр. зупинка громадського транспорту, зупинка метро, колії та залізничне полотно (див. також підпункт 4.2.1.3.б. Особливі будівельні камені міста), дебаркадер, парадні сходи, ескалатор, парковка для велосипедів; (особливі локальні) мобільні об’єкти, такі як „yellow cab“ (таксі жовтого кольору) у Нью-Йорку, червоний двоповерховий автобус в Лондоні, історичний трамвай у Ліссабоні, елеватор „Ласерда“ в місті Сальвадор / Бразилія, „Зубчик²¹ у Штутгарті / Німеччина, гондоли у Венеції і т.п.

 Fig.: Наземне, „фольклорно-постмодерністське“ оформлення зупинки трамвая (станція „Видубичі“) в Києві / Україна

''зліва''; радянська „модерністська“ трамвайна зупинка „Львівська політехніка“ біля Національного університету „Львівська політехніка“ у Львові | Лемберзі / Україна, ''справа''

Зображення вулиці, трамвайна зупинка зупинка „Видубичі“ (станція „Видубичі“) у Києві / Україна

h. декоративні, мистецькі об’єкти та споруди, об’єкти та споруди народної культури та дозвілля

напр., пам’ятник, меморіал, скульптура, фонтан, особливі ігровий інвентар (напр., об’єкти Гуґо Кюкельгауса 1900 ‒ 1984; див. http://www.hugo-kuekelhaus.de/website/index.php/de/ (дата звернення 10.08.2017), прапори та банери, місця з невеликими історичними руїнами та археологічні релікти і т.д.

 Fig. 43: Мала архітектурна форма ‒ колодязь на „Турецькій площі“ (зруйнований) у Чернівцях; історична листівка з фотографією 1899 року

(фотограф - Л. Кьоніг(''21'') / без даних про джерело)(''22'')

i. об’єкти дозвілля

напр., лава, стілець, місця для сидіння, сходинки для сидіння, , спортивний / ігровий інвентар, доріжка для скейтбордингу і т.п.; вмонтовані чи мобільні.

 Fig. 44: Рельєфи для сидіння

на (новій) Ринковій площі (1995) м. Любц у Мекленбурзі / Німеччина; архітектор: k.brendle plan.buero a&a, ''зліва''; лава у формі серпантину(''23'') під деревами на Praça Camerino у місті Аракаю, штат Сержипі / Бразилія, ''справа''

k. типові для певного регіону, зумовлені місцевістю об’єкти та інші

напр., портовий кран, причальні споруди, оглядова вежа, дашок для захисту від сонця в торговій частині міста під назвою Сук / Саудівська Аравія, статуї святих та святі об’єкти, придорожній хрест, вітряк і т.п.

 Fig.: Статуя Святої на острові Реюньйон (Заморський департамент) / Франція, ''зліва''; „Inspiration 911“ (2015) Джеррі Джуда ‒ Скульптура перед фабрикою Porsche (висота майже 24 метри) в Штутгарті, район Цуффенгаузен / Німеччина, ''справа''

l. менші транспортні споруди та споруди інженерного будівництва

напр., міст, підпірна стіна, причал, дамба і т.п., малі портові споруди, сходи і т.д. Див. також пункт 4.2.1.3. Особливі будівельні камені міста

m. ефемерні інсталяції та будівлі для урочистостей, святкувань та інших тимчасових подій

напр., щотижневий ринок, Октоберфест, карнавали, пункти для релігійних процесій, Паради кохання (Love Parade), площі для парадів, „Захопи Волл-стріт“ (захоплення громадського простору в Нью-Йорку та інших американських містах в якості політичного протесту); також об’єкти оснащення, такі як ринковий намет, транспаранти, туалети, мобільне житло, трибуни, концертні сцени, вівтар під відкритим небом і т. д.

 Fig. : „Тріумфальні ворота“ (1880) з нагоди прибуття до Чернівців кайзера Франца Йозефа, споруджені поблизу Католицької церкви (Kaindl 1908 / 2008, S. 115), ''зверху'', Ель Лисицький: Ленінська трибуна (1920) ‒ Третьяковська галерея в Москві, ''зліва'' (завантаж. 27.07.2017: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=23300142 ); Вівтар Папи Римського під час візиту в Мюнхені (2006) / Німеччина, архітектор та інженер: Вернер Зобек Engineering & Design; Foto: Zooey Braun, Штутгарт, ''справа''

 Fig.: „Громадяни інформують громадян“ / „Справжній прогрес не руйнує цінності“ ‒ нині перманентний протестний інформаційний стенд (2017) проти часткового знищення головного вокзалу, що перебуває під захистом пам’яток архітектури (1914 ‒ 1928; архітектор Пауль Бонац) в рамках проекту „Stuttgart 21“ у Штутгарті / Німеччина

---
²¹: „Зубчик“ пестливе скорочення від старої „зубчатої залізниці“, яка по крутому схилу веде до одного з районів Штутгарта під назвою Дегерлох.
²²: Вказівка на джерело фотографії: Chekhovsky, Ihor: A Tour of Chernivtsi and Bukovyna; Kiew 2008, S. 20 (Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною / І.Чеховський - Київ: Балтія-Друк, 2008, С.20.
²³: Форма серпантину, яка часто використовується у Бразилії, ймовірно, бере початок від ландшафтного архітектора Берле Маркса