Вони визначають індивідуальний образ місцевості чи її вигляд (настрій, враження, атмосферу, вплив), а також тип конструктивного оформлення будівель та міського простору через використання відповідних матеріалів, методів будівництва та розміщень. Таким чином вищезгадані категорії дослідження („структуруючі фактори“ та „будівельні камені міста“) отримують їх фізичну матеріалізацію та властивість здійснювати певний атмосферний вплив, їх планувально-будівний вигляд та оформлення.
Розрізняють здебільшого такі ознаки міського простору:
(як-от дрібнодетальність, монументальність, осьова симетричність, масштабність)
(„вимірність“; як-от ширина - висота - довжина - глибина / пропорція / масивність)
(як-от гармонія / одноманітність / контрастність / фрагментарність / монументальність) (ПРИМІТКА: Про епохи та стилі будівництва див. у „Параметри місцевості“ 4.2.2.2.1.)
(як-от кам’яний / озеленений / гладкий / прозорий / облицьований / масивний / кольоровий)
(як-от відкритий – закритий / техноїдний / традиційний / сільський – міський)
(як-от приватний – громадський, сільський – урбаністичний, анонімний – монопольний – суспільний, тихий („мертвий“?) – „живий“).
Ознаки образу представлені в основному на малому просторовому та середньому просторовому рівнях (мікро – та мезорівні міста). Їх можна побачити як в типах сегментації, так і у використаних матеріалах та переважаючих настроях.